Аналіз діючої в Україні системи плати за спеціальне використання природних ресурсів, зокрема водних і надр, свідчить про те що в порівнянні з зарубіжними це достатньо розвинуті системи.

Проте міністерство продовжує роботу з розвитку і вдосконаленню платежів, зокрема по розробленню:

а) нормативів плати для річок у басейнах основних рік України та їх притоках;

б) нормативів плати за користування надрами для видобування корисних копалин, диференційованих залежно від геологічних особливостей родовищ та умов їх експлуатації;

в) нормативів плати за користування надрами, яке не пов'язане з видобуванням корисних копалин (наприклад підземні нафто-, газосховища, склади та ін.).

Слід відзначити, що Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що ресурсні платежі є цільовими і повинні повертатись на відновлення та підтримання цих ресурсів у належному стані. Важливим джерелом доповнення до фінансування природоохоронної діяльності із Державного бюджету стали Державний, республіканський АР Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища [5, с. 71-73].

З метою забезпечення повноти надходжень коштів до фондів охорони довкілля досягнуто домовленості, що контроль за своєчасністю справляння зборів за забруднення довкілля спільно із місцевими природоохоронними органами здійснюватиме і Державна податкова адміністрація. Саме збори за забруднення довкілля становлять головне джерело формування цих фондів.

Використана література

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 р. // Відомості верховної Ради України. — 1991. — № 41.

Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження базових нормативів плати за користування надрами для видобування корисних копалин та Порядку справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин” від 12 вересня 1997 р. № 1014 // Офіційний вісник України. – 1997. - № 38.

Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження нормативів збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту” від 18 травня 1999 р. № 836 // Офіційний вісник України. – 1999. - № 22.

Андрейцев Володимир Іванович. Екологічне і земельне право України: Практикум для студ. юрид. вузів і фак.. — К. : Юрінком Інтер, 1998. — 271с.

Баб'як О.С., Біленчук П.Д., Чирва Ю.О. Екологічне право України: Навч. посіб. для вищ. навч. закл. / Європейський ун-т управління, безпеки та інформаційно-правових технологій. Факультет охорони навколишнього середовища; Юрблагодійконсалтинг. — К. : Атіка, 2001. — 216с.

Гайнріх Д., Гергт М. Екологія: dtv-Atlas: Пер. З 4-го нім. Вид. / Худож. Рудольф і Розмарі Фанерт; Наук ред. Пер. В.В. Серебряков. – К.: Знання-Прес, 2001. – 287 с.

Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.. — К. : Знання,
2000. — 203с.

Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи екології: Навч. посібник. – 2-ге вид., стереотип. – К.: МАУП, 2000. – 240 с.

Малишко М.І. Екологічне право України: Навч. посіб. / В.З. Янчук
(ред.). — К. : Видавничий Дім "Юридична книга", 2001. — 389с.

Попов В. К., Гетьман А. П., Размєтаєв С. В., Шахов В. С., Кулініч П. Ф. Екологічне право України: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого / В.К. Попов (ред.), А.П. Гетьман (ред.). — Х. : Право, 2001. — 480с.

Тищенко Григорій Васильович. Екологічне право: Навч. посіб. — К. : Юмана, 2001. — 256с.