за-стосування високих доз мінеральних добрив і хімічних засобів захис-ту рослин, яке супроводжується забрудненням грунту баластними речовинами (хлоридами, сульфатами), накопиченням отрутохіміка-тів у грунтах і підгрунтовних водах. Грунти забруднюються від-працьованими газами тракторів, комбайнів, автомобілів, масти-лами та пальним, які витікають з них під час роботи на полях, а також техногенними викидами промислових підприємств -сульфатами, оксидами азоту, важкими металами, радіонуклі-дами. Безповоротної шкоди завдає грунтам відведення сільсько-господарських земель, особливо ріллі, під будівництво фабрик, заводів, електростанцій, відкритих гірничих розробок, доріг та міст, військових полігонів тощо.
Отже, катастрофічний стан наших земель вимагає невідкладних науково-обгрунтованих заходів, спрямованих на підвищення родю-чості грунтів та отримання екологічно чистих продуктів харчування.
Заходи, спрямовані на збереження грунтів. Найважливішим заходом збереження грунтів є правильне формування культурного агроландшафту. У кожній екосистемі має бути своє, науково обгрун-товане співвідношення між полем, лісом, луками, болотами, водойма-ми. Це дасть найвищий господарський ефект і збереже довкілля.
Не менш важливою справою є організація і дотримання польових, кормових та інших сівозмін.
Зберегти грунт допоможуть і перехід на прогресивні форми обро-бітку землі, ефективні та легкі машини й механізми, скорочення повторного обробітку грунту, перехід на безплужний обробіток.
Впровадження поряд з ультрахімізованим методом господарюван-ня органічного (біологічного) землеробства без застосування отруто-хімікатів і неякісних мінеральних добрив.
Список використаної літератури:
Мякишев І. Проблеми українського ґрунтознавства. – Чернівці, 2001.
Екологічна енциклопедія. – Кишинів, 1996.
Екологічний енциклопедичний словник / Під заг. ред. І.І.Дедю. – Кишинів, 1990.
Энциклопедический словарь юного земледельца. – М., 1988.