Тульчин | Тульчинська | свердл. | м.Тульчин | Комбінат кооп.промис.

Хмільн. | Уланівська | свердл. | с.Уланів | розлив не проводиться

Чернів. | Шипіт | джерело | смт.Чернівці | Комбінат кооп.промис.

Чечельн | Чечельницька | розлив не проводиться

Шаргор | Шаргородська | свердл. | с.Мурафа | КСП "Мир"

Ямпіль | Ямпільська | джерело | с.Буша | КСП ім.Шевченка

Лозівчанка

Мрія

Окрім цього в України відомо десятки джерел та свердловин вода з яких, за попередніми даними, може бути використана для розливу в якості столової. Серед них потужні джерела якісних вод поблизу сіл Демидівка та Курилівці в Жмеринському районі, Велика Вулига та Кліщів на Тиврівщині, Руданського та Пеньківки Шаргородського району, Комаргорода, Гнаткова та Липівки в Томашпільському районі, Ординець Погребищенського району; високодебітна свердловина з надзвичайно чистою водою неподалік с.Яришівки та багато інших. 

ПРІСНІ ПІДЗЕМНІ ВОДИ

Родовища прісних підземних вод розвідувалися, як правило, для забезпечення стабільного і якісного централізованого водопостачання райцентрів, міст України та окремих промислових об'єктів. На Вінниччині розвідано 17 родовищ, які складаються із 44-х окремих ділянок із сумарними, затвердженими Державною комісією, запасами 137,4 тис.м. на добу. Перелік родовищ наведено в таблиці 32.

Окрім цього є значна кількість попередньо вивчених та оцінених родовищ, прогнозні запаси яких оцінюються в 885,5 тис.м. на добу.

За хімічним складом води відносяться до типу гідрокарбонатних магній-кальцієвих або кальцієвих з мінералізацією 0,4 - 0,8 г/дм3. Дебіт свердловин переважно від 3-5 до 20 - 30 іноді до 50 і більше м /год. Родовища експлуатуються свердловинами глибиною від 60-80 м у місцях неглибокого залягання кристалічних порід до 120 -150 м, де вони перекриті осадовими, переважно глинистими породами.

Південно-західніше лінії Жмеринка-Вапнярка-Рудниця для централізованого водопостачання найчастіше використовується водоносний горизонт у вапняках та пісках неогенової системи. Свердловини, глибиною до 50 - 80 м, і джерела характеризуються великим дебітом, переважно від 5-10 до понад 100 м.год. Води гідрокарбонатні кальцієві з мінералізацією 0,5-0,9 г/дм3. Для них характерна дещо підвищена жорсткість. Водоносний комплекс в тріщинуватій зоні кристалічних порід докембрію тут теж поширений, але він знаходиться на значній глибині - переважно 100- 150м.

На Наддністрянщині, для водопостачання використовуються також води водоносного горизонту у верхньопротерозойських пісковиках і рідше в породах крейдового віку - крейді та піскувато-кремнистих відкладах. Води прісні хорошої якості.

Таблиця 6. Розвідані родовища прісних підземних вод для водопостачання.

Родо-вище | Ділянка | Запаси,

тис.м3/доб | Ким експлуатується | На підставі чого експлу-атується

Розві-дані по кат. А+ +В+С1 | Оцінені по кат.

С2

Барське | Барська-1 | 2,60 | Машинобудівний завод

Барська-2 | 5,00 | Упр.водоканалізаційного господар.

Іванівська | 5,00 | Упр.водоканалізаційного господар.

Шпирецька | 1,50 | не експлуатується

Бершадське | Бершадська-1 | 3,30 | не експлуатується

Бершадська-2 | 0,80 | Комбінат комунальних підприємств

Берладинська | 2,10 | Комбінат комунальних підприємств

Вінницьке | Бугська | 13,90 | не експлуатується

Деснянська | 3,00 | не експлуатується

Гайсинське | Кочурівська | 4,80 | Упр.водоканалізаційного господар.

Гунчанська | 1,20 | не експлуатується

Північна | 12,20 | не експлуатується

Гайсинська | 0,50 | Упр.водоканалізаційного господар.

Жмеринське | Жуківська | 1,00 | не експлуатується

Північна | 1,00 | не експлуатується

Центральна | 3,40 | Упр.водоканалізаційного господар.

Південна | 4,50 | Упр.водоканал.; з-д "Сектор"

Ілінецьке, | Неминська | 4,60 | Комбінат комунальних підприємств

Козятинське | Вернигородоцька | 9,50 | не експлуатується

Козятинська-1 | 2,40 | Залізнична станція

Соколецька | 2,60 | не експлуатується

Крижовільське, | Голубечен. | 6,20 | Упр.водоканалізаційного господар.

Липовецьке | Каменська | 0,70 | не експлуатується

Славненська | 2,20 | не експлуатується

Липовецька | 0,90 | експлуатується

Мурованокуриловецьке | Мурованокури-ловецька-1 | 0,80 | Комбінат комунальних підприємств

Посухівська | 2,30 | не експлуатується

Немирівське, | Скіфська | 5,10 | Комбінат комунальних підприємств

Погребищанське | Білашківська | 0,60 | не експлуатується

Ляховська | 7,00 | не експлуатується

Погребищанська | 0,30 | Комбінат комунальних підприємств

Тростянецьке | Тростянецька-1 | 0,90 | М'ясокомбінат

Тростянецька-2 | 0,40 | Спиртзавод

Тр.-3 (с.Летківка) | 4,00 | не експлуатується

Тульчинське | Тульчинська-1 | 0,70 | не експлуатується

Тульчинська-2 | 0,40 | експлуатується

Касьянівська | 10,00 | не експлуатується

Журавлівська | 4,30 | Комбінат комунальних підприємств

Суворівська | 5,10 | не експлуатується

Гніванське | Витавська | 1,60 | Побузька ГРП

Грижинецька | 3,70 | не експлуатується

Ворошилівська | 2,50 | не експлуатується

Шаргородське | Шестаківська | 1,80 | не експлуатується

Шаргородська-1 | 1,00 | Комбінат комунальних підприємств

УСЬОГО ПО УКРАЇНИ | 137,40 | 10,00

ПЕРЕЛІК НАЙБІЛЬШ ПЕРСПЕКТИВНИХ РОДОВИЩ,

ЯКІ НЕ ЕКСПЛУАТУЮТЬСЯ

Мінерально-сировинний потенціал України використовується далеко не повною мірою. Деякі перспективні види сировини досі залишаються взагалі не освоєними. Повністю зупинені роботи на десятках родовищ, що розроблялися раніше, в тому числі і на окремих родовищах якісної сировини, із сприятливими умовами видобутку, розташованих у вигідних транспортних умовах

При підборі переліку об'єктів, які на даний час заслуговують найбільшої уваги враховувалися фактори потреби в сировині чи продукції, що виготовляється з неї, якість сировини, запаси сировини, гірничо-технічні умови експлуатації родовищ, їх географо-економічне розташування, наявність транспортних та інших комунікацій, вартість земель та екологічні аспекти

Серед відомих родовищ металевих корисних копалин серйозної уваги заслуговує тільки Зеленоярське титано-цирконієве родовище

Значно багатша область на неметалеві корисні копалини

В першу чергу це родовища первинних каолінів, які є одними з найбільших і найкращих не тільки в Україні,а й у Європі. При цьому в України виробляється близько 70 тис. тонн каолінового концентрату, що складає 10-15% від рівня початку 80-х років, або близько 4% від потреб Західноєвропейського ринку, куди наш каолін майже не потрапляє через відсталу технологію збагачення

Найбільше в Україні за запасами Бахтинське родовище флюориту може стати сировинною