Управлінські функції в області природоохоронної діяль-ності підприємства повинні сприяти вдосконаленню техно-логії виробництва, ремонтно-експлуатаційних робіт, без-аварійної роботи устаткування, виконання планово-попе-реджувального і поточного ремонту.

Контроль включає в себе аналіз технології, лаборатор-ний аналіз, контрольні пости, визначення концентрації шкідливих виділень, інформування керівництва про стан навколишнього середовища на підприємстві, дотримання законодавства в цій області.

5. СТРУКТУРА ДЕРЖАВНОГО АПАРАТУ УПРАВЛІННЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯМ

Усі ланки народногосподарської середовищезахисної системи становлять єдине ціле і доповнюють одна одну. Водночас кожна з цих ланок наділена самостійними функ-ціями, вирішує певне коло завдань і має свою структуру.

Відповідають за організацію державної підсистеми і контролю за станом навколишнього середовища Міністер-ство по охороні навколишнього середовища (1991р.), служба стандартизації, Міністерство охорони здоров'я та інші міністерства, а також місцеві обласні, міські та ра-йонні організації відповідного профілю. В своїй діяль-ності вони керуються в основному Законом про охорону навколишнього середовища (1991 р.).

Державна підсистема використання природних ресурсів перебуває в компетенції місцевих Рад народних депутатів, які повинні контролювати і регулювати всю природоохо-ронну роботу міністерств і відомств. Галузевий і міжга-лузевий характер раціонального природокористування визначається специфікою господарської діяльності струк-турних підрозділів міністерств і відомств і залежить від ви-робничого профілю підприємств і об'єднань. Тому обов'яз-ки між різними ланками цієї підсистеми охорони навко-лишнього середовища і раціонального природокористуван-ня розподіляються відповідним чином.

Так, Міністерство сільського господарства і продоволь-ства України повинно здійснювати державний контроль за дотриманням земельного законодавства і порядку кори-стування землею; відповідає за організацію охорони і ра-ціонального використання земель, що перебувають у ко-ристуванні сільськогосподарських підприємств і організа-цій системи міністерств, за правильність застосування в сільському господарстві отрутохімікатів, розробку біоло-гічних засобів боротьби з хворобами і шкідниками сіль-ськогосподарських культур і насаджена, організацію еко-номного використання води при зрошенні земель; здійснює контроль за рекультивацією земель. Воно організовує ви-конання комплексу протиерозійних заходів, включаючи роботи по полезахисному лісорозведенню; здійснює конт-роль за проведенням заходів по боротьбі з шкідниками, хворобами рослин, за дотриманням встановлених правил зберігання отрутохімікатів з тим, щоб не допустити по-трапляння шкідливих речовин у сільськогосподарську про-дукцію і нагромадження їх у грунті і водоймах; за пра-вильним веденням мисливського господарства, дотриман-ням чинного законодавства по збереженню і збагаченню флори і фауни, у справі заповідників.

Крім того, Міністерство сільського господарства і про-довольства повинно систематично вивчати вплив отрутохі-мікатів на водні організми і визначати гранично допустимі концентрації їх у рибогосподарських водоймах; робити висновки про доцільність хімічної обробки посівів, наса-джень, водойм і лісів; брати участь у розробці приладів для контролю якості природних поверхневих і стічних вод.

Міністерство охорони навколишнього природного сере-довища (МОНПС) є центральним органом державного управління в галузі охорони природи і використання при-родних ресурсів і відповідає за охорону природи, органі-зацію раціонального використання і відтворення природних ресурсів у країні. Як головні завдання на МОНПС покла-даються комплексне управління природоохоронною діяль-ністю в країні, розробка і проведення єдиної науково-тех-нічної політики по охороні природи і раціональному вико-ристанню природних ресурсів, координація діяльності міністерств і відомств у цій галузі. З цією метою провадить-ся державний контроль за використанням і охороною зе-мель, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, рослинного (в тому числі лісів) і тваринного (в тому чис-лі рибних запасів) світу, морського середовища і природ-них ресурсів територіальних вод України.

МОНПС готує і подає в Кабінет Міністрів пропозиції з питань охорони природи і раціонального використання природних ресурсів для включення їх у проекти державних планів економічного та соціального розвитку, здійснює контроль за виконанням відповідних завдань, передбачених державними планами. МОНПС розробляє пропозиції щодо вдосконалення економічного механізму природокористуван-ня, затверджує екологічні нормативи, правила і стандарти з регулювання використання природних ресурсів і охорони природного середовища від забруднення та інших шкідли-вих впливів. Здійснюється державна екологічна експер-тиза генеральних схем розвитку і розміщення продуктив-них сил країни і галузей народного господарства, контроль за дотриманням екологічних норм при розробці нових тех-нологій, матеріалів і речовин, а також проектів на будів-ництво (реконструкцію) підприємств та інших об'єктів, що впливають на стан навколишнього середовища і природних ресурсів. При цьому органи управління природокористу-ванням повинні орієнтуватися на такий визначальний фак-тор поліпшення діяльності з охорони природи, як широке застосування в усіх галузях народного господарства мало-відходних і безвідходних технологій.

МОНПС відає у встановленому порядку дозволом на захоронення (складування) промислових, побутових та ін-ших відходів, на викиди шкідливих речовин в навколишнє середовище, на спеціальне водокористування, на користу-вання тваринним світом і споживання атмосферного по-вітря для виробничих потреб, користування кадрами для проведення геологорозвідувальних робіт, затверджує роз-рахункові лісосіки і здійснює контроль за відводом земель під усі види господарської діяльності.

У складі МОНПС функціонують: Головне управління економіки і організації природокористування, Головне уп-равління науково-технічного прогресу і екологічних норматнвів, Головне контрольно-інспекційне управління, Го-ловна державна екологічна експертиза, Головне управлін-ня міжнародного співробітництва, Управління пропаганди екологічних знань, Управління капітального будівництва і матеріально-технічного забезпечення.

МОНПС має місцеві органи на всіх рівнях територіаль-ного управління — областей, районів, міст. Введення по-двійної підпорядкованості територіальних органів управ-ління МОНПСу та місцевим Радам народних депутатів відповідає ролі місцевих Рад у вирішенні питань охорони навколишнього середовища, визначеній статтями Консти-іуції України .та розділом IV Закону про охорону навко-лишнього природного середовища. Ці положення дають змогу залучити до вирішення завдань з охорони навколиш-нього середовища служби Рад народних депутатів (плано-ве управління, управління капітального будівництва