МПП забезпечує безперервний контроль за станом і ви-користанням технологій природокористування, ефективні-стю існуючого механізму економічного та адміністратив-ного регулювання відносин у цій області, розробкою і за-провадженням природозберігаючих нововведень.

У МПО, як і в МПП, крім специфічних для цієї систе-ми джерел інформації, використббуються відомості про реальні зміни в навколишньому середовищі, що відбува-ються під впливом діяльності людей. В результаті з'явля-ється можливість оцінювати кінцеву ефективність різних стратегій природоохоронної освіти (в широкому розумінні цього поняття) і науково обгрунтовано корегувати відпо-відну частину природоохоронної політики.

Спільна дія підсистем МЕПП покликана забезпечити:

постійне уточнення цілей і конкретизацію завдань за-лежно від змін екологічної ситуації;

визначення та аналіз можливих варіантів формування і використання природоохоронного потенціалу згідно з да-ними про екологічність технологій природокористування, ефективності різних видів управлінських впливів і можли-вих природозберігаючих нововведень;

визначення та оцінку варіантів розвитку природоохо-ронної освіти (включаючи вплив засобів масової інфор-мації, виховну роботу серед населення тощо).

визначення та аналіз можливих варіантів формування і використання природоохоронного потенціалу згідно з да-ними про екологічність технологій природокористування, ефективності різних видів управлінських впливів і можли-вих природозберігаючих нововведень;

визначення та оцінку варіантів розвитку природоохо-ронної освіти (включаючи вплив засобів масової інфор-мації, виховну роботу серед населення тощо).

Майже щоденно на сторінках газет, в радіо- і теле-передачах ведеться розмова про те, що за сучасних умов розвитку суспільного виробництва будь-які економічні рішення повинні прийматися з урахуванням екологічних наслідків.

Досвід показує, що закликів і побажань вчених, які краще інших усвідомлюють, на краю якої прірви ми стоїмо, недос-татньо. Необхідне пробудження громадських діячів, полі-тиків, економістів, лікарів, технологів, зрештою — всіх людей. Усі життєві процеси в усіх державах повинні розглядатися насамперед з точки зоруі екології. Потрібне не просто екологічне мислення, треба всіма доступними засобами формувати екологічний світогляд.

Література:

1. Бакка « Екологія та захист ноосфери » ;

2. Білявський, Фордун « Основи загальної екології » ;

3. Злобін « Основи екології », Київ, 1998 р.;

4. Корсак, Плахотник « Основи екології », Київ, 1998 р.;

5. Черевко « Економіка природокористування », Львів, 1995 р.;

6. Хижняк, Нагорна «Здоров’я людини та екологія».