Структура флори гори “Білої”

(Придністровське Покуття)

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………….3

Розділ 1. Огляд літератури……………………………………………………..4

Розділ 2. Фізико-географічна характеристика території дослідження……...7

2.1. Географічне положення………………………………………………..7

2.2. Геологічна будова……………………………………………………...8

2.3. Геоморфологія…………………………………………………………10

2.4. Грунти………………………………………………………………….12

2.5. Корисні копалини……………………………………………………..14

2.6. Водні ресурси………………………………………………………….15

2.7. Клімат…………………………………………………………………..16

2.8. Рослинний покрив……………………………………………………..18

Розділ 3. Методика та об’єкти дослідження…………………………………20

Розділ 4. Характеристика та аналіз флори гори “Білої”…………………….23

Конспект флори……………………………………………………..23

Аналіз флори………………………………………………………...30

Систематичний аналіз флори гори “Білої”………………..30

Ценотичний аналіз флори………………………………….33

Морфо-екологічна класифікація біоморфів………………35

Галузі застосування видів рослин гори “Білої”…………………...36

Еколого-біологічна характеристика рослин………………………42

Еколого-біологічна характеристика реліктових, адвентивних та червонокнижних видів рослин…………..42

Еколого-біологічна характеристика лікарських рослин…44

Висновки……………………………………………………………………….47

Література……………………………………………………………………...48

Додатки………………………………………………………………………...51

Вступ

Рослини є одними із найважливіших складових частин природи, які забезпечують існування, розвиток та удосконалення життя на Землі. Тому їх вивчення є серед основних аспектів дослідження сучасних біологічних наук. Функції рослин у житті людства незаперечні. Зокрема важливу роль відіграють трав’янисті рослини, що використовуються у різних галузях господарства: кулінарія, фармакологія, косметологія, сільське господарство та ін.

Об’єктом дослідження в даній роботі є гора “Біла”, що відноситься до Придністровського Покуття. Предметом дослідження – флора цієї гори.

Актуальність роботи полягає в тому, що все частіше людство почало повертатися до природніх джерел виробництва, застосування та покращення методів життя на рівні з технічним прогресом. Це привело до більшого вивчення видового складу основних харчових, лікарських, технічних, медоносних рослин у навколишній природі, виявлення особливостей їх зростання, поширення та орієнтовних запасів.

Мета: дослідження флори гори “Білої” та її детальне вивчення.

Завдання:

Визначення флористичного складу даної території дослідження.

Визначення пануючої родини та пануючого виду.

Ознайомитись з науковою літературою по даній темі.

Визначення лікарських рослин – мешканців гори “Білої”.

Визначення та внесення під охорону зникаючих видів рослин та червонокнижних видів.

Виявлення корисних для господарства видів.

Як уже було зазначено дослідження території Придністровського Покуття були недостатніми та уривчастими для складання наукової бази. Їх вивчення дасть змогу точніше уявити флористичну карту району Придністровського Покуття та в цілому усієї України; надасть дані про місце зростання природоохоронних та корисних видів рослин.

Розділ1

Огляд літератури

Флора Придністровського Покуття є багатою і різноманітною. Її вивчення почали займатися ще у ХІХ столітті.

Першим дослідником, що займався вивченням Волино-Подільської флори був Б.Гаккет (1790-1796рр.), відомості якого були дуже неточними і стосувались території, наводився перелік видів рослин, що був не дуже ясним. Іншими дослідниками раннього часу були В.Бессер, Н.Вітман, дані яких теж не давали конкретної і розширеної інформації. Та незважаючи на це Бессер все ж описав 70 нових видів рослин і виступив як фітосистематик. На протязі першої половини ХІХ століття Бессер разом із А.Л.Андрижевським описали 1215 видів рослин, що розміщені по системі К.Ліннея. А.Завадський зробив доповнення до цих досліджень, опублікувавши список рослин Галичини і Буковини, де навів 1491 вид; метою його досліджень було виявлення особливо розповсюджених окремих видів та встановлення таксономічних спектрів; дослідження велися в напрямі вивчення рослинного населення адміністративних регіонів. [18].

Результати ранніх періодів вивчення флори Волино-Поділля відображені також в роботах Р.Траутфеттера (1855) і А.С.Роговича (1875).

Дослідження Завадського продовжили Я.Яхно, Е.Турчинський , К.Боровичка. У 1884р. Яхно видав узагальнену працю про флоронаселення Станіславського та Коломийського повітів.

А.Рехман (1873) зробив систематичну обробку нечуйвітрів розповсюджених на Галичині, Буковині і в Карпатах. [21].

В 1910р. І.Пачоський написав класичну роботу про основні риси розвитку рослинності південно-західної частини Росії. На основі флористичного порівняльного аналізу списків, а також реліктових і ендемічних видів вчений показав древність основного ядра флори Поділля і неперервність флорогенезу цієї території з часів третинного періоду.

С.Гормусак (1914-1915) займався критичним опрацюванням перстачів та історією вивчення рослинного світу на Прикарпатті. В це час у Польщі і Румунії почали видаватися перші визначники рослин, а так як частина Прикарпаття була поділена між цими державами, то їх флора також вивчалася і опрацьовувалась.

“Flora Polska” у автономних працях (1919-1968).

Флора Румунії – Prodan (1923)

Ю.Д. Клеоцов у 1938р. розглянув релікти широколистих лісів Волино-Поділля. А.В. Шафер подав огляд реліктових видів флори, проаналізувавши відношення лісових і степових угрупувань, їх флороценокомплексів на Поділлі.

У повоєнний час вивченням флори Буковини, Прикарпаття та Поділля займалася кафедра ботаніки Чернівецького державного університету ім. Ю.Федьковича. До складу кафедри входили З.Н.Горохова, І.В.Артемчук, Т.І.Солодкова, А.І.Погребняк. Але їх дані мали деякі історичні недоліки, на які було звернено увагу Ткачиком у 1994р. в окремій публікації.[18].

Трохи пізніше зявились роботи Б.В.Заверухи (1976) присвячені характеристиці флористичних особливостей, опису таксономічних видів, реліктових та рідкісних. У 1957р. в публікацію вийшли роботи Е.М.Брадіса, що були присвячені відомостям про рослинність лугів та степів. А також праці Г.В.Козія та А.А.Зап’ятової у 1963р.[18].

В період з другої половини 60-х рр. до другої половини 80-х рр. вивчення флори Придністров’я Поділля та Прикарпаття займались І.С.Куковиця та Ю.Р.Шеляг-Сосонко. Були одержані нові дані про поширення ендемічних, дизюктивно- і погранично ареальнипх видів.

Найповніше зведення про флоронаселення окремих ботанічно-географічних районів Украінських Карпат, у тому числі і Прикарпаття є “Визначник рослин Українських Карпат”. Готувався він на базі “Визначника рослин України” та матеріалів з фонду Гербарію Інституту ботаніки НАН України. Дослідження проводились на 25 маршрутах, було зібрано гербарій з 13 тис. зразків. Зразу ж вивчали умови зростання, типи біоморф та участь видів у рослинних угрупуваннях.

У 2000 р. Ткачик В.П. опублікував працю “Флора Прикарпаття”, де було дано перелік і описано різні види рослин території Прикарпаття. [21].

В підсумку відзначимо, що на протязі майже двох сторіч вивчення флори Поділля та Придністров’я, вченими так і не було створено закінченого опису флористичного складу цих територій і його характеристики.

Розділ 2. Географічне положення

2.1. Географічне положення

Гора “Біла” розташована на території с.Незвиська Городенківського