Таблиця 16. Розвиток мускулатури в учнів 11 – 17 років

Ступінь розвитку

Групи | Добрий розвиток мускулатури,

к-ть учнів | Середній розвиток мускулатури,

к-ть учнів | Слабкий розвиток мускулатури,

к-ть учнів

І | 81 | 9 | -

ІІ | 5 | 12 | 65

Примітка: І група – учні, що займаються фізкультурою і спортом

ІІ група – учні, що не займаються фізкультурою.

При огляді учнів в березні 2006 року серед тих, що займаються фізкультурою, значно покращився стан мускулатури, покращилась постава, але значні порушення постави залишилися без змін.

За даними, взятими із міської дитячої поліклініки, на кінець 2005 року:

Із 12000 дітей до 14 років:

Сколіоз – 635

Плоскостопість – 783

Хвороби Переса-Келлера – 195

Вроджена кривошия з 116

Вроджена дисплазія кульшових суглобів – 247

Вроджений вивих стегна – 143

Вроджена косолапість – 46

Із 15000 підлітків:

Сколіози – 636 (269 хл.)

Вроджена патологія к/м системи – 56 (19) хл.

Всі ці учні звільнені від занять фізичною культурою.

3.2. Обговорення отриманих результатів

В даній роботі нашим завданням було показати вплив фізкультури і спорту на ріст і розвиток опорно-рухового апарату в дітей різного віку. Для цього нами було виміряно дітей від 3 до 17 років. Вимірювання проводилось два рази, дітей було поділено на дві умовних групи. Всіх дітей, що займались і не займались фізкультурою було підібрано приблизно з однаковим фізичним розвитком (без фізичних і психологічних порушень).

Серед дітей дошкільного віку було проведено коригуючи заняття по гімнастиці.

Зараз у багатьох дошкільних закладах переважає малорухливий спосіб життя дітей. Одна з його найхарактерніших ознак – зменшення заходів з фізичного виховання в загальному режимі дня, що викликає тривалі перерви між фізичними навантаженнями на вихованців. Наприклад, у дитячому садку проводять лише заняття з фізичної культури та рухливу гру на прогулянці. Іноді не використовують і цих так званих традиційних форм роботи, а самі заняття з фізичної культури проводяться нерегулярно: у молодшій і середній групах замість двох занять на тиждень відбувається одне. Одноразове ж заняття практично нічого не дає, бо при таких тривалих інтервалах наслідки реакцій організму зникають. Зараз багатьом дітям бракує фізичних навантажень. Буває так, що при запізненні сніданку дітям не дозволяють рухатися, змушують сидіти на стільчиках; в перервах між заняттями рухливість дітей обмежуються: їм пропонують гратися, сидячи на килимку, або знаходитися в роздягальні. Ці обмеження посилюють негативні зрушення в їх функціональному стані, які виникають при тривалому сидінні за столами в період занять, і знижують працездатність малят. В умовах такого пасивного режиму у дітей спостерігаються дуже низькі показники зросту, ваги, об’єму грудей, динамометрії кисті руки. Дані темпів їхнього росту теж низькі. Приріст показників розвитку рухів за три роки становив 18%, тоді як у групах активного режиму 70% (дані М.П.Голощокіної).

При першому вимірюванні і огляді дошкільнят було виявлено в них відхилення в поставі, починаючи з чотирьохрічного віку. Поділивши дітей на дві групи, з І групою було проведено додаткові заняття по гімнастиці. При наступному вимірюванні і обстеженні цих дітей у березні 2006 року, поряд із загальним покращенням фізичного розвитку і станом здоров’я всіх дітей, діти І групи порівняно з ІІ показали кращі результати по всіх показниках. Так, біля половини дітей в обох групах мали прибавку у масі до 1 кг, при цьому 18 дітей (із 40) першої групи дали прибавку вище 1 кг, тоді як у ІІ групі таку прибавку у масі дали тільки 12 дітей (із 102), тобто у І групі – 45% дітей, у ІІ – 11,5%. У великої кількості дітей збільшився обхват грудної клітки, при чому у дітей І групи обхват збільшився більше як 1,5 – 2 см. Значно зросла сила рук, особливо у хлопчиків.

Також в ході роботи ми зауважили, що порушення постави у дітей дошкільного віку зустрічаються з 4 років. Частота відхилень в поставі і рівень їх вираження наростають з віком. Хлопчики і дівчатка дошкільного віку за станом постави значно не відрізнялися. Найбільш часто зустрічались наступні види порушення постави: зведені плечі, сутулуватість, крило видні лопатки, сколіотична постава. В більшості випадків ці порушення мають функціональний характер і виражені в невеликій кількості. У більшості дітей з порушенням постави спостерігаються також порушення м’язового тонусу. Для виправлення початкових невеликих ступенів порушення постави необхідно проводити додаткові заняття по гімнастиці (3 рази на тиждень), що включають загальноукріплюючі вправи з елементами корекції. Корекція порушень постави досягається тим ефективніше і скоріше, чим молодша дитина, тобто на ранніх стадіях порушень постави.

Учнів 1 – 4 класів було розділено на дві групи: ті, що займаються, фізкультурою, і ті, що не займаються. У дітей, що займаються фізкультурою, у березні 2006 року порівняно з тими показниками, що були у жовтні 2005 року, значно збільшився обхват грудної клітки (майже на 1,5 см), зросла маса на 1 – 1,5 кг. У дітей, що не займаються фізкультурою, обхват грудної клітки збільшився в меншій мірі (до 0,7 см), маса зросла до 1 кг. Зріст збільшився в однаковій мірі в дітей;