4,5. дошкільний (від 3 до 6 років) і шкільний (від 7 до 14 років), що характеризуються широким спектром використовуваних у харчуванні продуктів і страв, в основному не відрізняються від тих, що одержують дорослі люди.

1 період. Якщо дитина знаходиться на природному вигодовуванні материнським молоком, то до 3 місяців недоцільно і навіть шкідливо включати в раціон харчування крім молока інші продукти. Необхідним може виявитися включення вітаміну D. При відсутності жіночого молока основним продуктом харчування повинні служити його замінники промислового випуску.

2 період. Грудне молоко чи замінники грудного молока як і раніше залишаються основою харчування дитини. Добова доза, що рекомендується, у залежності від віку дитини, складає від 400 до 800 мол. молока.

Число продуктів, що в першу чергу включають у раціон дітей як доповнення до грудного чи молока його замінникам, належать фруктові соки. Це обумовлено насамперед тим, що вони мають ту ж, звичну для дитини рідку консистенцію, що і молоко. У ті ж години введення соку дозволяє забезпечити дитині поряд із новими для нього харчовими речовинами, яких він потребує; новими для дитини цукрами (глюкоза, фруктоза), органічними кислотами (лимонними, яблучними); сприяє засвоєнню харчових речовин молока, а також, саме додатковими кількостями вітаміну C, калію, заліза. З обліком несприятливої екологічної обстановки, найбільш доцільно вводити в раціон малят натуральні соки промислового виробництва. Соки варто вводити в раціон поступово, починаючи з двох чайних ложок, і збільшувати протягом 2-3 тижнів до 30-40 мл., а потім до 8-10 місяцем до 80-100 мл. у день.

При природному вигодовуванні соки варто вводити в раціон дитини не раніше 3 місяців життя.

Першим у раціон дитини доцільно вводити звичайний сік, що характеризується низькою кислотністю і невисокою потенційною алергенністью, потім можна рекомендувати грушевий, сливовий, абрикосовий, персиковий, малиновий, вишневий, смородиновий, апельсиновий, мандариновий, полуничні соки, що належати до числа продуктів із потенційно високою алергенністью, яких не слід додавати до раціону дитини раніше 6-7 місяців. Це відноситься так само до тропічних соків і соків з інших екзотичних фруктів (папайя, манго). Уведення соків варто робити з одного виду фруктів (для виключення його можливої алергенної дії) і лише тільки після звикання до нього, можна вводити в раціон малят змішані соки із фруктів.

3 період, 4 період, 5 період. Починаючи з року, дитина, як правило, вже не одержує грудне молоко і може вживати ті ж продукти, що і дорослий. Однак, треба уникати давати сушені фрукти, які можна вводити тільки після 18 місяців. Оліїсті плоди (арахіс, мигдаль і інші) практично заборонені до 5 років. Ковбасні вироби можна додавати в дуже невеликих кількостях. Шоколад і шоколадні цукерки краще давати дітям після 5 років, але до цього віку можна дозволити дитині їсти зефір, мармелад, пастилу, мед, варення, джем. Що б прищепити майбутній дорослій людині корисні звички, не треба додавати в їжу занадто багато цукру й солі, варто обмежити споживання жирних продуктів і соусів. Яйця краще використовувати не більше двох разів у тиждень, у вареному чи смаженому виді.

Фруктове пюре варто рекомендувати дітям, що знаходяться на природному вигодовуванні, через 2-3 тижні після призначення соків, тобто в 3,5-4 місяці, використовуючи приблизно той же асортимент фруктів, що й у випадку соків. І в цьому випадку ми рекомендуємо дитяче пюре промислового виробництва, що гарантує потрібний склад і безпеку.

У 4,5-5 місяців у раціон дитини можна вводити більш густу їжу – прикорм. У кількості першого прикорму призначають овочеві пюре. Уведення овочевого прикорму з одного виду овочів (наприклад, картоплі, кабачків), переходячи потім до суміші овочів із поступовим розширенням асортименту й уведенням у раціон: кольорової капусти, гарбуза, білокачанної капусти, моркви, - пізніше томатів, зеленого горошку.

Злаковий прикорм (молочну кашу) краще почати вводити після 3-4 тижнів після введення овочевого пюре. Однак, у тих випадках, коли дитина погано набирає масу тіла, має місце хитливий стілець, можна починати введення прикорму з молочної каші, а вже потім увести овочеве пюре. Першими потрібно додавати каші, що не містять глютену (особливий вид білків, злаків), здатний викликати в дитини захворювання кишківника – злипання – рисову, кукурудзяну, гречану. Каші варто включати в раціон поступово. На початку варто додавати одну чайну ложку під час вечірнього годування, 2-3 чайні ложки, що б збільшити калорійність їжі.

Потім, протягом двох тижнів злакові каші вводяться в ранкове годування у вигляді густої молочної суміші, що дають дитині з ложечки. Після введення першого виду злакової каші, витримавши двохтижневий період адаптації, дитину привчають до іншого виду каші.

Сир варто призначати здоровим, що нормально розвиваються дітям не раніше 5-6 місяців, оскільки материнське молоко в сполученні з уже призначеним до цього годинами прикормом здатне, як правило, задовольнити потребу дитини у білку, додатковим джерелом якого є сир.

Жовток при природному вигодовуванні варто призначати з 6 місяця життя. Більш раннє його введення, достатнє часто приводити до виникнення алергійних реакцій у дітей.

М'ясо в раціон дитини варто вводити з 7 місяців, починаючи з м'ясного чи м'ясо-рослинного пюре (м'ясо з овочами й крупою), що пізніше заміняються