До системи органів опори і руху відносять скелет, зв'язки, суглоби і м'язи. Система органів опори i руху працює, як єдине ціле. Скелет i м'язи ростуть і функціонують у тісному взаємозв'язку. Скелет є опорою і захистом усього організму й окремих його opraнiв. Наприклад, череп захищає головний мозок, грудна клітка і м'язи, що до неї прикріплюються, захищають серце i легені. Багато кісток скелета є потужними важелями, які за допомогою м'язів виконують різноманітні pухи. Кістки скелета беруть участь в o6мінi солей кальцію, фосфору.

Тканини

Кісткова i хрящова тканини належать до сполучної тканини. Клітини кістковоi тканини мають численні тонкі відростки, за допомогою яких вони з'єднуються між собою. Міжклітинна речовина кісткової тканини утворена пластинками зі щільної дуже твердої речовини. Розташування пластинок нагадує сітку. Така будова надає кісткам великой міцності при стисканні й розтягу. Наприклад, стегнова кістка людини витримує при стисканні 1,5 тонни. Між кістковими клітинами проходять тоненькі канали, заповнені міжклітинною рідиною, через яку відбувається живлення i дихання кісткових клітин. У кістковій тканині проходять нервові волокна i кровоносні судини. Хрящова тканина побудована з клітин і міжклітинної речовини. Розрізняють гіаліновий, еластичний та волокнистий хрящі. Гіаліновий хрящ вкриває суглобові поверхні всіх кісток, еластичний хрящ міститься у надгортаннику, вушній раковині тощо, волокнистий хрящ утворює міжхребцеві диски, знаходиться в місцях прикріплення зв'язок, сухожилків. Хрящі позбавлені кровоносних судин і живляться за рахунок охрястя (зовнішній сполучнотканинний шар хряща).

Будова кісток

За формою кістки бувають довгі й короткі. Довгі кістки називають ще трубчастими. Вони всередині порожнисті. Така будова забезпечує їм міцність і легкість. До трубчастих кісток належать плечова, променева, стегнова та гомілкові кістки. У довгих кістках розрізняють компактну і губчасту речовини. Губчаста речовина міститься на кінцях трубчастих кісток. До коротких кісток відносять кістки зап'ястка, плесни, хребта та інші. Ці кістки складаються переважно з губчастої речовини. У порожнинах трубчастих кісток міститься сполучна тканина - жовтий кістковий мозок. У проміжках між кістковими пластинками міститься червоний кістковий мозок, у якому утворюються клітини крові. Кістки черепа, лопаток, ребер, таза належать до широких.

Ріст кісток

При народженні скелет дитини складається переважно з хрящів. Окостеніння хрящів відбувається протягом усього періоду розвитку організму і закінчується в 20 -24 роки. У довжину кістки ростуть за рахунок поділу клітин хрящової тканини, розташованої на кінцях кісток. Після закінчення росту всі хрящі замінюються кістковою тканиною. Зверху кістки вкриті тонкою сполучнотканинною оболонкою - окістям. У ній багато нервів і судин, які через спеціальні отвори проникають у кістку. До окістя прикріплюються зв'язки м'язів. Внутрішній шар окістя складається з клітин, що ростуть і розмножуються, забезпечуючи ріст кісток у товщину. У дорослих людей кістки не ростуть. Але, як і всі тканини організму, кісткова тканина також оновлюється протягом усього життя людини. У кістках є спеціальні клітини, що руйнують стару кісткову тканину. На її місці з клітин внутрішнього шару окістя утворюються нові кісткові клітини. Ріст кісток регулюється гормоном росту, який виділяється в організмі людини гіпофізом.

З'єднання кісток

Розрізняють нерухомі, напіврухомі та рухомі (суглоби) з'єднання кісток. Нерухомі з'єднання кісток утворюються внаслідок їхнього зростання. Нерухомо з'єднані, наприклад, кістки черепа. Нерухомість кісток мозкового черепа досягається тим, що численні виступи однієї кістки входять у відповідні заглибини іншої. Таке з'єднання кісток називають швом. Напіврухомі з'єднання утворені хрящовими проміжками. Так з'єднані між собою хребці. Завдяки здатності хрящових проміжків стискуватися і розтягуватися забезпечується певна рухливість хребта. Під час стрибків, ходіння хрящі діють як амортизатори, тобто полегшують різкі поштовхи, оберігаючи тіло від струсу. Рухомі з'єднання кісток - це суглоби. Поверхні кісток суглоба вкриті шаром еластичного гладенького хряща, який значно зменшує тертя між кістками і полегшує рухи.

Будова м'язів

В організмі людини є три види м'язової тканини: скелетна, серцева і стінок внутрішніх органів. Скелетних м'язів налічується близько 600. М'язи у дорослої людини становлять 44% загальної маси тіла. Кожен м'яз складається з великої кількості скоротливих клітин і сполучної тканини. Сполучна тканина утворює сухожилки, за допомогою яких м'язи прикріплюються до кісток. Увесь м'яз зверху вкритий тонкою сполучнотканинною оболонкою.У м'язі містяться кровоносні судини і нервові волокна. Скоротливими елементами м'язів є м'язові волокна. Під світловим мікроскопом на м'язових волокнах видно темні смуги, які чергуються зі світлими. Саме тому скелетні м'язи називаються посмуговані. Скорочення м'язів починається зі збудження м'язових волокон нервовими імпульсами. Серцевий м'яз, як і скелетні м'язи, складається з посмугованих м'язових волокон. В окремих ділянках волокна серцевого м'яза з'єднуються. Завдяки цьому збудження з одного волокна поширюється на весь серцевий м'яз. У результаті цього він увесь скорочується одночасно, що забезпечує одночасне виштовхування крові зі шлуночків. Стінки внутрішніх органів (судин, кишечника, сечового міхура тощо) утворені з непосмугованих м'язових волокон. Вони скорочуються повільно.

Основні групи м'язів

Форма і величина м'язів залежать від функцій, які вони виконують в організмі. Розрізняють довгі, широкі, короткі й колові м'язи. Довгі м'язи розташовані на кінцівках, а короткі там, де рухи незначні, наприклад між хребцями. Широкі м'язи розташовані на тулубі, а колові-навколо отворів, деякі з останніх ще називають сфінктерами. За функціями м'язи поділяють на згиначі й розгиначі, відвідні й привідні, м'язи-обертачі. За групами розрізняють м'язи голови, тулуба, верхніх і нижніх кінцівок. Серед м'язів голови виділяють жувальні та мімічні. Жувальні м'язи підіймають нижню щелепу і рухають її