правого передсердя – на 9,1 %. Майже аналогічно відбувалося збільшення просторових характеристик частин серця (ПСЛШ, ПСПШ, ПСЛП ПСПП). Це свідчить про те, що в серцях даної групи не було порушень між масометричними і просторовими параметрами їхніх частин.
Таблиця 1
Динаміка морфометричних параметрів частин серця білих щурів
при фізичних навантаженнях (M±m)
Показник | Група спостережень
контрольна | 1-а | 2-а | 3-я
1 | 2 | 3 | 4 | 5
ЧМС, мг | 776,0±13,2 | 868,60±12,9** | 908,10±12,60** | 916,20±12,30**
МЛШ, мг | 482,7±8,7 | 550,10±8,4** | 578,4±9,3 | 582,20±8,1
МПШ, мг | 212,3±4,5 | 227,20±4,2* | 235,6±5,1 | 237,8±4,8
МЛП, мг | 33,4±0,9 | 37,70±0,81* | 38,74±0,84 | 39,40±0,90
МПП, мг | 35,1±0,9 | 38,30±0,84* | 39,30±0,78 | 39,80±0,81
ШІ | 0,439±0,009 | 0,410±0,008* | 0,407±0,009* | 0,408±0,012*
СІ | 0,00430±0,00012 | 0,00480±0,00004* | 0,00490±0,00005 | 0,00492±0,00005*
ІФ | 3,10±0,02 | 3,60±0,05** | 3,62±0,06** | 3,64±0,06**
ІПр | 0,951±0,021 | 0,984±0,024 | 0,986±0,018 | 0,990±0,015
% ЛШ | 62,2±1,5 | 63,30±1,20 | 63,70±1,40 | 63,50±1,33
% ПШ | 27,3±0,7 | 26,10±0,84 | 25,94±0,69 | 25,95±0,63
% ЛП | 4,30±0,12 | 4,34±0,15 | 4,26±0,14 | 4,30±0,15
% ПП | 4,50±0,12 | 4,41±0,14 | 4,32±0,15 | 4,34±0,16
ПСЛШ, смІ | 1,06±0,03 | 1,21±0,04* | 1,29±0,03* | 1,15±0,04
ПСПШ, смІ | 1,27±0,03 | 1,36±0,03* | 1,46±0,04* | 1,33±0,03
ПІ | 0,830±0,018 | 0,889±0,021* | 0,883±0,019* | 0,865±0,018
ПСЛП, смІ | 0,320±0,006 | 0,358±0,008* | 0,381±0,009** | 0,346±0,006*
ПСПП, смІ | 0,370±0,007 | 0,403±0,009* | 0,425±0,008*** | 0,390±0,006*
ПІПр | 0,860±0,018 | 0,888±0,021 | 0,896±0,019 | 0,877±0,024
ДКЛШ, мкм | 15,0±0,30 | 18,30±0,42* | 18,60±0,39** | 18,90±0,45**
ДЯЛШ, мкм | 6,00±0,09 | 6,0±0,08** | 6,96±0,09** | 7,14±0,08**
ЯЦІЛШ | 0,140±0,002 | 0,142±0,003 | 0,140±0,004 | 0,143±0,005
ДКПШ, мкм | 12,40±0,18 | 13,90±0,19** | 14,10±0,21** | 14,15±0,18**
ДЯПШ, мкм | 4,8±0,06 | 5,30±0,05** | 5,39±0,06** | 5,50±0,07**
ЯЦІПШ | 0,149±0,002 | 0,148±0,003 | 0,146±0,004 | 0,149±0,005
ДКЛП, мкм | 9,50±0,15 | 10,70±0,18** | 10,90±0,19** | 11,20±0,16**
ДЯЛП, мкм | 3,72±0,06 | 4,17+0,05** | 4,24±0,05** | 4,36±0,06**
ЯЦІЛП | 0,1518±0,0027 | 0,1520±0,0030 | 0,1515±0,0036 | 0,1520±0,0033
ДКПП, мкм | 8,70±0,12 | 9,50±0,15* | 9,80±0,14* | 9,90±0,16*
ДЯПП, мкм | 3,35±0,06 | 3,70±0,05* | 4,83±0,06** | 4,96±0,07**
ЯЦІПП | 0,1520±0,003 | 0,1517±0,0033 | 0,153±0,004 | 0,152±0,005
Примітка: *** - Р< 0,001; ** - Р<0,01; * - Р<0,05 у порівнянні з контрольними величинами.
В експериментальних тварин, у яких пере-важали парасимпатичні впливи в регуляції серцевої діяльності, ступінь зростання мас частин серця був більшим в порівнянні з попередніми спостере-женнями. Так, маса лівого шлуночка в цих щурів зростала на 19,8 %, правого – на 10,9 %, лівого передсердя – на 15,9 %, правого – на 11,9 %. Ще більше при цьому зростали просторові характерис-тики камер серця. Площа ендокардіальної поверхні лівого шлуночка збільшувалася на 21,7 %, правого – на 14,9 %, лівого передсердя – на 19 %, правого – на 14,9 %. Це свідчить про переважання розши-рення камер серця в порівнянні із зростанням їхньої маси.
У тварин, у яких виявлено переважання сим-патичних впливів на роботу серця, масометричні та просторові зміни його камер були іншими. При цьому маса лівого шлуночка зростала на 20 %, правого – на 12 %, лівого передсердя – на 17,1 %, правого – на 13,5 %. Динаміка просторових змін частин серця відрізнялася від вищенаведеної. Так, ПСЛШ при цьому збільшувалася на 8,5 %, правого – на 4,7 %, лівого передсердя – на 8,1 %, правого – на 5,4 %. Тобто, у цієї групи щурів гіперфункція міокарда супроводжувалася переважаючим зростан-ням мас частин серця в порівнянні із їхнім розширенням.
Артеріальний тиск під впливом фізичних наван-тажень знижувався. Найбільше він зменшився у тварин, у яких парасимпатична нервова система домінувала у регуляції кардіоритму. Так, у даних щурів він досягав 96,8±3,6 мм рт.ст. (контроль – 123,3±4,2 мм рт.ст., Р<0,01), у тварин 1-ої групи – 107,4±3,9 мм рт.ст. Остання величина також статистично достовірно відрізнялася від анало-гічних контрольних параметрів (Р<0,05). У 3-й групі спостережень артеріальний тиск досягав 112,6±3,3 мм рт.ст. Даний показник статистично достовірно відрізнявся від артеріального тиску у інтактних тварин (Р<0,05).
Кореляційним аналізом встановлено, що існує сильний зв’язок між значенням інтервала R-R і ЧМС (r =0,91±0,03) і аналогічний від’ємний зв’язок між R-R і ШІ (r =0,796±0,012) у 1-й та 2-й групах спостережень. У 3-й групі експериментальних тварин ці зв’язки виявилися послабленими (r 0,60-0,68).
Майже аналогічні показники простежувалися між названим кардіоінтервалом і просторовими характеристиками шлуночків серця (ПСЛШ, ПСПШ).
Результати досліджень також свідчать про те, що для більшості експериментальних тварин характерним було зниження впливу симпатичної нервової системи в сторону переважання ваго-тонічного типу ритмічної діяльності серця. Така динаміка структури серцевого ритму під впливом фізичних навантажень оцінюється багатьма дослід-никами як сприятлива [5,7].
Висновки
1. Систематичні фізичні навантаження динаміч-ного характеру викликають істотну перебудову частин серця, яка характеризується їхньою гіпер-трофією і розширенням.
2. Залежно від вегетативної регуляції сер-цевого м’яза спостерігаються різні варіанти адаптаційних процесів в частинах міокарда.
3. При збалансованих впливах симпатичної та парасимпатичної ланок вегетативної нервової сис-теми на роботу серця відзначається рівномірна гіпертрофія та дилятація частин серця з перева-жанням цих явищ у лівому шлуночку. При домінуванні вагусно-холінергічних впливів виявлено більший ступінь розширення камер серця в порівнянні із зростанням їхньої маси; посилення симпатичних впливів супроводжується переважа-ючим зростанням маси досліджуваних частин на відміну від просторових характеристик.
Література
Вылегжанина Т.А., Манеева О.А., Рыжковская Е.А. Симпатическая иннервация некоторых эндокринных органов при