хроническом действии ацетата свинца// Морфология. - Т. 113, №4. - 1998. - С. 82-86.
Коган Б.И., Соловьева Л.А., Шевчук С.Н. Морфологические изменения в аденогипофизе, надпочечниках и щитовидной железе, вызванные воздействием вибрации и родоновых вод// Морфология. Киев. - 1984. - Вып. 9. - С. 18-24.
Кухар И.Д. Гистологическое и электронномикроскопическое состояние аденогипофиза крыс в первые трое суток после криодеструкции кожи// Вісник морфології. - 1998. - №4. - С. 78-79.
Каркарашвили Л.Ш. Морфологические изменения в гипофизе собак после введения изадрина// Мат. научной конф. молодых медиков Грузии. - Тбилиси, 1981. - С. 799-800.
Коваленко А.Н., Халявка И.Г. Гипофиз-адреналовая и гипофиз-гонадная система у лиц, перенесших острую лучевую болезнь в связи с аварией на Чернобыльской АЭС (по данным 6-летнего наблюдения)// Мед. радиол. и радиационная безопасность. - 1994. - №3. - С. 15-20.
Horvath E., Kovacs K. Pathology of the pituitary gland. - CRC Press, Boca Raton, 1980. - P. 1-83.
Белов А.Д., Лысенко Н.П., Прокопович С.А. Эффект сочетанного воздействия ионизирующего излучения, солей ртути и свинца на организм животных// Радио-биол. Съезд. - Киев, 20-25 сент. 1993: Тез. Докл. 4.1. - Пущино. - 1993. - С. 97-98.
Risk Analisis of multiple cnvironmental factors: radiation. Zink, Cadmium and Calcium/ Matsubara Junkg, Ishioka Kumaki, Shibata Yoschisada and Katon Kasvaki.// Environm Res. - 1986. - V. 4, №2. - P. 525- 531.
Токсикологическое действие солей тяжелых металлов на интактные и культивируемые клетки млекопитающих/ Ершов Ю.А., Кублик Л.Н., Плетнева Т.В., Эйдус Л.Х.// Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 1992. - №3. - С. 280-283.
Старкова Н.Т. Клиническая эндокринология. - М.: Медицина, 1991. - 521 с.
Гордиенко В.М., Козырицкий В.Г. Ультраструктура желез эндокринной системы.- К.: Здоров'я, 1978.- С. 5-44.
Дедов В.И., Дедов И.И., Степаненко В.Ф. Радиационная эндокринология. - М.: Медицина, 1993. - 208 с.
Ермакова О.В. Морфологические изменения эндокринных желез мышевидных грызунов в биогеоценозах повышенной радиоактивности// Морфология. - Т. 113, №3. - 1998. - С. 45-46.
Адреса для листування: Статтю подано до редколегії 2.10.2000 р.
м. Суми
Сумський державний університет
кафедра нормальної анатомії
УДК 612.176.014.2 Н.О.Бєлікова © Бєлікова Н., 2000 – викладач біології гімназії № 21
Вплив фізичних навантажень на гіпертрофію і секреторну функцію передсердь
Роботу виконано на кафедрі нормальної анатомії Тернопільської державної медичної академії
В експерименті досліджено вплив фізичних навантажень на ступінь гіпертрофії та секреторну активність кар-діоміоцитів передсердь експериментальних тварин. Встановлено, що гіперфункція останніх супроводжується гіпертрофією серцевих клітин з переважанням даного процесу в лівому передсерді. Фізичні навантаження стимулюють секреторну активність м’язевих клітин передсердь, що є одним із механізмів пониження артеріального тиску у спортсменів.
Ключові слова: передсердя, гіпертрофія, фізичні навантаження, секреторні гранули.
Belikova N.O. Influence of physical loadings on hypertrophy and secretory function of atrial. In this experiment it is investigated the influence of physical loads onto degree of hypertrophias and secretory activity of atrial cardiomyocities. It is established thal hyperfunction of atrial cardiomyocities is accompanied by hypеrtrophia of heart muscle cellules with the prevailance of this process in the left atrium. Physical tensions stimulate secretory activity of atrial cardiomyocitis that is one of mechanisms of sportsmen's tension decrease.
Key words: archbishop, historical and local lore investigations, historical memorandum, church archaeological association, church fraternity, ancient depository.
Адекватною реакцією на тривале збільшення скоротливої функції серця, зокрема при система-тичних фізичних навантаженнях, є збільшення маси всіх його відділів. Незважаючи на те, що проблемі оцінки гіпертрофії міокарда і збільшення серцевого м’яза у спортсменів присвячено багато праць [4,15,6,7,13], проте в доступній літературі є мало даних про відносні зміни маси передсердь під впливом фізичних тренувань [8,10].
Особливої уваги дослідників заслуговує від-крита недавно ендокринна функція серця [2,3]. Канадський гістохімік De Bold і його співробітники [11] вперше звернули увагу на подібність електронно-щільних гранул кардіоміоцитів передсердь із секреторними гранулами ендокринних клітин. Було встановлено, що передсердні кардіоміоцити продукують натрійуретичний гормон, основна дія якого – вазорелаксація, внаслідок якої змінюється артеріальний тиск і проходить перерозподіл пери-феричного кровообігу [9,12]. Разом з тим, особливості секреторної функції передсердь у різ-них патологічних та фізіологічних умовах вивчені недостатньо.
Враховуючи все вищесказане, метою даної роботи стало дослідження впливу фізичних наван-тажень на ступінь гіпертрофії і секреторну активність кардіоміоцитів передсердь експеримен-тальних тварин.
Матеріал та методи досліджень
Досліди проведені на 27 статевозрілих щурах-самцях лінії Вістар масою 182,0 – 189,0 г, які були розділені на 2 групи. 1-а група включала 12 ек-спериментальних здорових тварин, що знаходилися у звичайних умовах віварію; 2-а – 15 щурів, які щоденно протягом 2-х місяців плавали у воді при температурі близько 30°С. Час разового перебу-вання тварин у воді збільшувався поступово з 3 до 60 хвилин.
Евтаназію щурів здійснювали швидкою дека-пітацією. Серце розрізали за І.К.Єсиповою (1981) [5], окремо зважували передсердя. Для електронно-мікроскопічних досліджень вирізані шматочки лівого та правого вушок передсердь фіксували у 2,5 % розчині глутаральдегіду, обробляли в 1 % розчині чотирьохокисі осмію, обезводнювали у спиртах зростаючої концентрації і поміщали в Епон-812. Ультратонкі зрізи, одержані на ультра-мікротомі УМПТ-2, контрастували уранілацетатом, цитратом свинцю і досліджували за допомогою електронних мікроскопів ПЕМ-100 і ЕВМ-100 ЛМ. При цьому враховували такі морфометричні пара-метри: чисту масу серцевого м‘яза (ЧМС) – маса серцевого м‘яза без клапанів та великих судин, абсолютну масу лівого (МЛП) і правого (МПП) передсердь, індекс передсердь (ІПр) – відношення МЛП до МПП, відсотковий вміст маси лівого і правого передсердь (% ЛП, % ПП). Проводилась стереометрія [1] електроннограм передсердь з визначенням відносного об‘єму мітохондрій