Дитячі дошкільні установи загального типу розташо-вують у кварталі в межах пішохідного доступу з обов'яз-ковим забезпеченням групової ізоляції.

Найхарактернішими об'єктами масового будівництва є дитячі комбінати. Будівлі для них мають блочну структуру, за якої типові блоки для дитячих груп об'єднуються транзи-тними переходами, а до них приєднуються приміщення загального і господарського призначення Павільйонна сис-тема є також доброю, оскільки має окремі корпуси для ди-тячих груп і адміністративно-господарських служб.

Найважливішою для дитячих дошкільних установ є гру-пова ізоляція, коли груповий осередок є основним функці-онально-планувальним елементом будинку. Кожна група повинна мати необхідні приміщення, об'єднані в груповий осередок, із самостійним входом для ясельних груп. Групо-вий осередок включає приміщення, призначені для однієї групи. Туди входять роздягальня-приймальня, ігрова-їдальня, спальня, туалет, буфет. В ігрових кімнатах прово-дять основні заняття і харчують дітей. Площа підлоги в ігровій-їдальні повинна сягати 50 м2.

Виховна праця в дитячих комбінатах проводиться у загальних приміщеннях, до яких належать зал для музикальних і гімнастичних занять площею 75 м2. Крім цього, І є медична кімната і кімната для дитини, яка захворіла.

До складу адміністративно-господарських приміщень входять кабінет керівника, харчоблок, пральня і сховища для білизни

Архітектурно-планувальна композиція шкільного бу-динку потребує постійного вдосконалення На даному етапі, з гігієнічного погляду, оптимальними є школи на ЗО і 33 класи із загальною кількістю учнів відповідно 1176 і 1296. Дуже великі школи можна розміщувати лише в мікрорайонах з висотною забудовою Радіус обслугову-вання в таких випадках не повинен перевищувати 0,5 км.

Шкільні будинки розташовують таким чином, щоби в них було легко розміщувати дітей за віком, щоби для ді-тей були створені оптимальні умови мікроклімату і освіт-лення, щоби були створені всі умови для забезпечення навчального, трудового і виховного процесів

Будують шкільні будинки у вигляді централізова-них, блочно-секційних і павільйонних . Найкраще зарекомендував себе блочно-секційний тип будівництва, завдяки якому досягається максимальний розподіл школярів на окремі вікові групи, ізоляція навчальних приміщень від приміщень загальношкільних, а також кращий відпочинок на земельній ділянці під час перерв.

Усі приміщення школи, до яких належать навчальні, допоміжні й адміністративні, об'єднуються в секції та групи. Навчальна секція для учнів 1-х класів включає класні приміщення, спально-ігрову кімнату, рекреаційні та санітарні вузли їх слід розміщувати на 1-му поверсі. Навчальна секція для учнів 2—4-х класів включає класні приміщення, приміщення для уроків праці, рекреаційні, санітарні вузли Навчальні секції для учнів 5—9-х і 10— 11-х класів можуть бути на 2-му поверсі, а кабінети — на 3-му. Вони включають кабінети, лабораторії, приміщення для уроків праці та професійної орієнтації, рекреаційні, санітарні вузли Навчально-спортивні зали, кабінет ліка-ря, навчальні майстерні, канцелярія, кабінет директора та харчоблок також мають бути розташовані на 1-му по-версі. Площа класу має дорівнювати 60 м2 Відстань від класної дошки до парти не повинна перевищувати З М. Площа рекреаційних приміщень виділяється з розрахунку 0,6—0,7 м2 на одного учня

Дуже важливою проблемою в школі є повітряно-тепловий режим Організм дитини і підлітка відрізняєть-ся високою інтенсивністю обмінних процесів і руховою активністю, і тому посилене споживання повітря має особливе значення для росту У повітрі приміщень містя-ться різноманітні забруднення антропогенного похо-дження, які суттєво змінюють його хімічний склад, біо-логічні та фізичні властивості Забруднення повітря несприятливо впливає на організм дітей, може викликати зміни функціонального стану ЦНС та погіршення праце-здатності Підвищена чутливість дітей і підлітків до змін мікроклімату вимагає забезпечення повітряного і тепло-вого комфорту приміщень

Норми мікроклімату приміщень залежать від віку ді-тей, які перебувають у приміщенні, функціонального призначення приміщень, кліматичної зони і тому коли-ваються від величин, притаманних зоні комфорту, до ве-личин відносного оптимуму Температура повітря у при-міщеннях для новонароджених має бути в межах 22—23 °С, в повітрі приміщень для дітей віком до 1 року — 21—22 °С, для дітей віком 2—3 роки — 19—20 °С, для дітей віком З—7 років — 18—19 °С. Температура повітря у спортив-ному залі має бути в межах 15—16 °С.

Оптимальними показниками відносної вологості є 30—50%, а припустимими — 25—60%. Оптимальний рух повітря дорівнює 0,06—0,25 м/с, а припустимий — 0,3 м. Опалювальними системами, які використовуються у бу-дівництві дитячих установ, є конвективні із застосуван-ням конвекторів і радіаторів та променеві із застосуван-ням панелей. Середня температура нагріву панелей підлоги дитячих комбінатів не повинна перевищувати +24 °С, стелі +28. .+30 °С.

Відповідних метеорологічних умов і чистоти повітря до-сягають завдяки вентиляції, яка забезпечує приплив чис-того, свіжого і видалення забрудненого повітря Природна вентиляція, при якій повітря ззовні надходить під дією теп-лого або вітрового напору і видаляється через витяжні ка-нали, влаштовані у стінових перегородках, не забезпечує перевищення одного об'єму на годину, і тому вона мало-ефективна для шкіл. У школах вона має становити 4— 5 м3/год У разі використання фрамуг, кватирок їх слід від-кривати з навітряного боку, щоб видалити забруднене повітря. За відсутності дітей слід проводити наскрізне провітрюван-ня Тривалість наскрізного провітрювання регламентується зниженням температури в груповій кімнаті до 14 °С. Закін-чують провітрювання за ЗО хв. до повернення дітей. У шко-лах під час перерв провітрюють класи і 1—2 рази на короткий час відкривають фрамуги. Використання механічної витяжки підвищує кратність обміну повітря до 4—6 м3/год, але це значно збільшує швидкість руху повітря, що не є бажаним. Найкращим видом вентиляції для шкільних приміщень є механічний приплив повітря.