Місцева витяжна вентиляція необхідна для видалення забруднень безпосередньо біля місця їх виділення. Такі місцеві відсоси та витяжні шафи мають бути в кабінетах хімії, навчальних та навчально-виробничих приміщеннях і кабінетах. Місцеві відсоси повинні забезпечувати повітрообмін у 250 м3/год.

Дуже важливою проблемою усіх навчальних закладів є проблема раціонального освітлення приміщень. Світло-вий режим в установах для дітей і підлітків повинен бути таким, щоб забезпечував створення оптимальних умов для розвитку зорової системи і щоб сприяв запобіганню та ранньому виявленню патології очей. Сприятливий світ-ловий режим повинен допомагати збереженню працезда-тності у процесі навчання і не допускати швидкого стомлення очей та виникнення різноманітних порушень. Особливо важливим є створення умов, які сприяли б профілактиці короткозорості у дітей і підлітків. Лікар по-винен особливо уважно ставитися до оцінки зору дітей і до максимального розширення комплексу санітарно-гігієнічних та інших профілактичних заходів, спрямованих на їх оздоровлення, починаючи від самого раннього віку.

В усіх дитячих установах має бути природне і штучне не освітлення, що відповідає усім санітарно-гігієнічним вимогам.

Раціональне природне освітлення починається вже від правильного розташування будинку на земельній ді-лянці та від відповідної орієнтації його основних примі-щень. Раціональне природне освітлення регламентується

достатнім коефіцієнтом природного освітлення та світло-вим коефіцієнтом. Воно має бути достатнім, рівномір-ним, не давати тіней на робочому місці, не створювати блискотіння і не засліплювати очей, врешті воно не по-винно спричиняти перегрів приміщень.

Оптимальною орієнтацією основних навчально-виховних приміщень в усіх кліматичних районах є вихід вікон на південь, південний схід і схід. Це забезпечує найкращу освітленість та інсоляцію приміщень і не спричиняє їх перегрів. Вікна мають бути прямокутними, заввишки 2—2,5 м і завширшки 1,8—2 м. Висота підві-коння має бути 0,7—0,8 м у школах і 0,5—0,6 м у дошкі-льних установах. У разі необхідності на вікнах слід влаш-тувати сонцезахисні устаткування. Забруднення вікон може знижувати природне освітлення на 40%. Світлову обстановку можна поліпшити за рахунок вмілого фарбу-вання приміщень. Це дозволяє забезпечити психофізіо-логічний комфорт для дітей і підлітків. Найсприятливі-шими є жовтуватий, зеленуватий, блакитний, бежевий колір. Стіни приміщення мають бути одного кольору.

Освітлення робочих місць у групових кімнатах дитячих садків та класних приміщень шкіл повинно бути не мен-шим ніж 600 лк. Оптимальним є освітлення, що дорівнює 1400 лк. Коефіцієнт природного освітлення не повинен бу-ти меншим ніж 1,5%, а світловий коефіцієнт —1:4.

Штучне освітлення у навчально-виховних установах також повинно відповідати всім гігієнічним вимогам.

Джерелами штучного освітлення можуть бути лампи розжарювання і люмінесцентні лампи, освітлення яких за своїм спектральним складом наближається до природ-ного. Це сприятливо впливає на зорові функції та за-гальну працездатність.

Різноманітні світильники повинні підбиратись таким чином, щоби створити рівномірно розсіяне освітлення. Світильники, призначені для забезпечення необхідного рівня освітлення лампами розжарювання на робочих місцях дітей і підлітків, повинні мати лампи потужністю 300 Вт . Світильники розміщують у навчальних приміщеннях у два ряди паралельно лінії вікон на відстані 1,5 м від вну-трішньої і зовнішньої стін, 1,2 м — від класної дошки і 1,6 м — від задньої стіни. Відстань між рядами світиль-ників дорівнює 2,65 м. У груповій кімнаті відстань між рядами сягає 3 м, а від зовнішньої, як і від внутрішньої стіни — 1,5 м.

У навчальних приміщеннях розташовують 12 люміне-сцентних світильників по дві лампи кожний. Рівень осві-тлення тут дорівнює 300 лк.