Диференціальна діагностика. Клінічний перебіг малярії часто може нагадувати інші інфекційні та неінфекційні хвороби (вна-слідок цього малярію називали «великою симулянткою»), тому диференціювати її слід з сепсисом, грипом, лептоспірозом, вісце-ральним лейшманіозом, черевним тифом, бруцельозом, менінгітом, хворобами крові, гострим пієлонефритом, крупозною пневмонією тощо.

Під час сепсису часто спостерігається гостре підвищення тем-ператури тіла з ознобом, пітливістю, міальгією, болем у попереку, але, на відміну від малярії, немає тривалих періодів апірексії, значніший геморагічний синдром, збільшена печінка м'якої кон-систенції, часто виявляються септичні вогнища, нейтрофільний лейкоцитоз.

Значна гарячка з ознобом, ознаками інтоксикації, ломота в су-глобах мають місце і при грипі, але виявляються катаральні зміни верхніх дихальних шляхів, сухий кашель, не спостерігається спленогепатомегалія, анемія.

Лептоспіроз починається гостро з ознобу, підвищення темпера-тури тіла до 39—40 °С, супроводжується болем у м'язах, гіпере-мією лиця, ін'єкцією судин склер, але, на відміну від малярії, в типова міальгія в литкових м'язах, частіше спостерігається ура-ження нирок з їх недостатністю, виражена жовтяниця внаслідок підвищення рівня прямого (при малярії — непрямого) білірубіну, значніший геморагічний синдром, виявляється нейтрофільний лей-коцитоз із зрушенням лейкоцитарної формули вліво.

Клініка вісцерального лейшманіозу багато в чому нагадує ма-лярію (гарячка, помітне збільшення печінки і селезінки, значна анемія, лімфоцитопенія), але початок хвороби поступовий, гарячка тривала, неправильного хвилеподібного типу, виявляється лімфаденопатія, кахексія, часто на місці укусу москіта є первинний афект.

У хворих на черевний тиф можливі висока температура тіла, збільшення печінки і селезінки, лімфопенія, але, на відміну від ма-лярії, початок хвороби поступовий, гарячка частіше постійного ха-рактеру, спостерігаються відносна брадикардія, черевнотифозний язик, на шкірі розеольозний висип, феномен пальпаторної крепі-тації, метеоризм.

У ряді випадків тяжко диференціювати малярію з бруцельозом, при якому часто спостерігається ремітуюча та інтермітуюча гаряч-ка з профузним потом, збільшення печінки і селезінки, лейкопенія, але для бруцельозу характерна відсутність значної інтоксикації на висоті температури, постійна пітливість, больовий синдром, віднос-но часте ураження органів руху та опори з утворенням фіброзитів, статевої системи. Вирішальне значення мають епідеміологічний анамнез і лабораторні дослідження.

Для гострого менінгіту характерні раптовий початок, озноб, різ-ке підвищення температури тіла, але, на відміну від малярії, ти-повими є багаторазове блювання, позитивні менінгеальні симпто-ми, відповідні зміни цереброспінальної рідини.

ДОГЛЯД ЗА ПОРОЖНИНОЮ РОТА.

У ротовій порожнині існує ціла популяція мікроорганізмів. За нормальних умов стан ротової порожнини контролюється завдяки належній гігієні. У випад-ку нехтування гігієнічними заходами та при відсутності належного догляду за порожниною рота (особливо це стосується хворих), бактерійна популяція може поширитися і спричинити такі захворювання, як стоматит (запалення слизової оболонки ротової порожнини), гінгівіт (запалення слизової оболонки ясен), паротит (запалення привушної слинної залози), пульпіт, періодонтит (різних захворювань зубів).

Основні етапи виконання навику:

1. При загальному та напівпостільному режимі хворого вранці, перед прииманням їжі та ввечері перед сном необхідно почистити зуби за допомо-гою зубної щітки пастою або порошком.

2. Після кожного прийому їжі прополоскати ротову порожнину одним із антисептичних розчинів: підсоленою водою (1 ч. ложка солі на склянку води), розчином калію перманганату (1-2 кристалики на склянку води), 2% розчином гідрокарбонату натрію, 5% розчином борної кислоти та іншими.

3. Бажано один раз в день чистити зуби ниткою, щоб видалити залишки їжі між зубами, які можуть залишатися після чистіння зубів, і полоскання ротової порожнини.

4. При постільному режимі хворого - допомогти хворому почистити зуби у ліжку; надати положення (див. попередню підготовку), допомогти хворо-му вимити руки, притримати ниркоподібний лоток біля ротової порожни-ни, подати зубну щітку, пасту та воду в склянці. Після чистіння зубів, запропонувати прополоскати ротову порожнину теплою перевареною водою. Порекомендувати ретельно протерти зуби з внутрішньої та зовнішньої сторін, змінюючи при цьому використа-ну марлеву серветку на чисту.

5. Важкохворому, який не може сам здійснити туалет порожнини рота, виконує цю маніпуляцію медична сестра. Медична сестра повинна: зап-ропонувати хворому відкрити рот, стерильною марлевою серветкою об-горнути язик хворого, лівою рукою трохи витягнути його із ротової по-рожнини; зволоженою марлевою серветкою, затиснутою корнцангом, обе-режно зняти наліт з язика; відпустити язик. Іншим вологим тампоном протерти внутрішні й зовнішні поверхні зубів. При протиранні верхніх корінних зубів стерильним шпателем необхідно відвести щоку, щоб не внести інфекцію у вивідну протоку привушної слинної залози. З цієї при-чини слизову оболонку щоки протирати не бажано. Після протирання язика, зубів та ясен — дати хворому теплу переварену воду для ополіску-вання ротової порожнини.

6. Важкохворому, який перебуває у непритомному стані, туалет ротової порожнини провести так: надати положення (див. попередню підготов-ку), при наявності нальоту на язиці за допомогою язикоутримувача трохи витягнути його із ротової порожнини, протерти стерильним тампоном, змоченим неподразнюючим антисептичним розчином (наприклад: розчи-ном фурациліну 1: 5000). Іншим зволоженим тампоном обробити зуби з зовнішньої, а при можливості — з внутрішньої сторони. Провести проми-вання порожнини рота теплим розчином за допомогою шприца ємністю 20-50 мл або гумового балону, відтягуючи почергово праву та ліву щоки.

7. Просушити переддвер'я порожнини рота та губи сухим тампоном. При пересиханні слизову оболонку і язик обробити обліпиховою чи іншою олією.

8. При виникненні стоматиту — зробити аплікацію. Накласти стерильну марлеву серветку, змочену відваром ромашки, розчином вітаміну В-12, обліпиховою олією тощо на 4-5 хвилин. Можна застосувати засоби, які зменшують біль.

9. Для ліквідації неприємного запаху із рота — ротову порожнину слід періодично полоскати зубним еліксиром (20 крапель на стакан води), 1% розчином натрію хлориду, 2% розчином натрію гідрокарбонату. Однак слід пам'ятати, що часті полоскання зубним еліксиром, в склад якого входить алкоголь, можуть викликати