Для робочих нічних змін найбільше раціональним варіантом харчування є щільна вечеря перед початком роботи і невеличкий прийом їжа в другу половину нічної зміни. Профессор К. С. Петровский рекомендує для них такий режим харчування: на cсніданок-25% добової енергетичної цінності раціону, на обід-30%, на першу вечерю-30%, на другу - 15 % (у другу половину нічної зміни).

Спостереження показують, що велика частина робочих нічних змін віддають перевагу вечеряти вдома незадовго до початку роботи. Проте оскільки деяким робітникам припадає затрачати значний час на дорогу, то розриви в часі між прийомами їжи в них більш 5 ч. Щоб цього не було, необхідно організовувати харчування таких осіб у столових підприємств.

Варіанти розподілу добової енергії харчового раціону працюючих у нічні зміни по прийомах їжа буває різною. Професор У Д Ванханен, з огляду, що перший сніданок вони приймають після роботи перед соном, рекомендує робити його достатньо поживним (відповідним 20- 25 % добової енергетичної цінності раціону), але не обтяжливим. Обід після сону може бути легким (составлять

29-25 % добової енергетичної цінності раціону). Перед нічною зміною варто з'їдати ситну вечерю ( що рівняється 35 % добової енергетичної цінності раціону), тому що він повинний забезпечити енергетичні і пластичні потреби організму під час роботи. Друга вечеря, прийнятий у перерву на роботі у виді легкоусвояємих блюд, повинний складати до 15-20 % добової енергетичної цінності раціону.

Таким чином, особливістю режиму харчування робочих нічних змін є постачання організму вночі їжею, що відповідає приблизно 50 % добової енергетичної цінності раціону. Це потребує введення в меню блюд, що посилюють видільну функцію стравоварильної системи, і тонізуючих напоїв. Кожний робітник, що піклується про зберігання здоров'я і підвищенні працездатності, повинний знати физиолого-гігієнічні вимоги до харчування і будувати свій харчової раціон так, щоб він містив найважливіші компоненти їжа, включав оптимальний набір блюд відповідної енергетичної цінності.

Ефективною формою раціонального харчування робочих нічних змін є використання комплексних вечерь (з абонементною системою розрахунків), розроблених за принципом їхньої біологічної повноцінності з урахуванням фізіологічних особливостей життєдіяльності організму вночі. Введення в столових комплексні вечері дозволяє відвідувачам вибирати блюда відповідно смакам і в той же час забезпечує повноцінність їхній харчування, одночасно економлячи час.

Свої особливості має режим харчування робочих цехів із надлишковим тепловиділенням. У осіб цієї професії в умовах гарячого мікроклімату значно змінюється водно-мінеральний і вітамінний обмін. Тільки утрата води з потім досягає 4 л і більш за робочу зміну. Найкращим засобом попередження звезводнювання організму і компенсації загубленої рідини є прийом рідкої їжі в комбінації з різноманітними напоями. Це сприяє більш тривалій затримці води в організмі і більш ефективному використанню її. Неслучайно робітники гарячих цехів майже в кожний прйом їжи включають рідке блюдо, а другі вживають із великою кількістю соусу. Тому дуже важливо забезпечувати трудівників гарячих цехів сніданками, збагаченими смаковими речовинами, що збуджують апетит і секрецію шлункового соку, а також підвищеною кількістю мінеральних солей і вітамінів.

Тому що під впливом високої температури швидко змінюється діяльність стравоварильної системи, снідати потрібно за 1-2 ч до роботи, щоб забезпечити можливість нормального опрацювання їжі стравоварильними соками. У обідню перерву необхідно обмежитися прийомом їжі, що складає 15-20 % енергетичної цінності добового раціону, тому що великі порції погано переварюються. Обід для цієї групи осіб рекомендується по закінченні роботи, після годинного або півторагодинного відпочинку. За цей час у значній мірі відновляються апетит і секреторна активність стравоварильних залоз.

У раціон працюючих у гарячих цехах необхідно включати гострі закуски, що збуджують апетит і містять поварену сіль (оселедець із цибулею, оселедцевий форшмак, фарширований перець, солоні огірки, помідори, салати, баклажанну й іншу овочеву ікру й ін.). У цехах повинна бути підсолена газована вода ( що містить 0,5 % повареної солі), що варто пити часто і у невеличкій кількості (100-150 мл).

Для компенсації втрати з потім мінеральних солей і водорозчинних вітамінів у раціон робочих гарячих цехів потрібно включати капусту, картопля, шпинат, редис, зелена цибуля, салат, перець, щавель, малину, агрус, цитрусові, смородину, шипшина, бобові. З перших блюд треба віддавати перевагу борщу, щам, розсольнику, овочевим супам. До складу м'ясних блюд варто включати печінку і нирки значної рогатої худоби, свинину. Необхідно також вводити в харчовий раціон рибні і молочні продукти.

З метою профілактики фахових аллергічних захворювань (дерматитів, бронхіальної астми, бронхітів і ін.) усе більше значення приділяється спеціальному харчуванню, що послабляє або уповільнює процеси сенсибілізації (можливість організму сприймати подразнення, що йдуть від зовнішнього середовища), покращує обмін речовин і тим самим забезпечує зберігання здоров'я і підвищення працездатності людини. Таке харчування передбачається у виді обідів, сніданків або вечерь (при заміні супів салатами).

Робітником, що контактує з фаховими хімічними сенсибілізаторами (речовинами, що змінюють чутливість організму), забороняється приступати до роботи натще. Їм рекомендується включати в харчовий раціон творог, кефір, кисляк, сметану, яловичину, кролятину, говяжу печінку, серце, рослинну олію, пшоно, хліб із муки грубого помелу, капусту, морква, шиночки, огірки й інші свіжі овочі, а також фрукти і соки. Необхідно уникати в робітники дні, особливо перед роботою і під час обідньої перерви, вживання яєчного білка, свинини, нирок, легких, вимені, бобових (крім зеленого горошка), томатів, апельсинів, персиків, диня, полунички, земляники, малини, какао