ДОБРОЯКІСНІ ТА ЗЛОЯКІСНІ ПУХЛИНИ ЗОВНІШНІХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ ТА ПІХВИ

Доброякісні пухлини зовнішніх статевих органів

Доброякісні пухлини зовнішніх статевих органів (фіброма, міома, ліпома, фіброміома, гідраденома, міксома, ангіофібробластома) у будь-якому віці спостерігаються рідко, перебіга-ють безсимптомно. Вузли пухлини на широкій основі або ніж-ці досягають великих розмірів, інколи звисають між стегнами. Можливе злоякісне переродження пухлини, при порушенні кровообігу розвиваються набряк, крововилив, некроз, приєд-нується вторинна інфекція.

Лікування хірургічне (видалення пухлини).

Кіста великої залози присінка піхви (бартолінової залози)

Кіста великої залози присінка піхви (бартолінової залози) утворюється внаслідок перекриття її вивідної протоки, розта-шовується в нижній третині великої статевої губи. Утвір має діаметр 2-4 см, круглу чи овальну форму, еластичну консис-тенцію. Часто ускладнюється нагноєнням, яке супроводжуєть-ся симптомами гострого запалення (біль, набряк, гіперемія, ін-фільтрація тканин, порушення загального стану, підвищення температури тіла).

Лікування хірургічне — над місцем найбільшого випинан-ня роблять розріз шкіри завдовжки 2-3 см, тупим і гострим шляхом залозу вилущують і видаляють, проводять гемостаз і накладають шви.

Кіста гартнерового ходу

Кіста гартнерового ходу (поздовжньої протоки придатків яєчника). Походження ембріональне, розвивається із залиш-ків поздовжньої протоки придатків яєчника. Розміщується на боковій стінці піхви. Має діаметр до 3-4 см, щільну чи м'яко-еластичну консистенцію. Діагностують при гінекологічному огляді. У деяких випадках потрібно диференціювати від сарко-ми піхви, а при розташуванні кісти під сечівником — від його дивертикулу.

Лікування хірургічне. Піхву оголюють у дзеркалах і надрі-зують її стінку у найопуклішій частині кісти, яку вилущують.

Крауроз вульви

Крауроз вульви — захворювання, яке проявляється атрофі-єю великих і малих статевих губ, клітора, зморщуванням шкі-ри зовнішніх статевих органів, випадінням волосся. Шкіра стає сухою, легко травмується, набуває тьмяного перламутрового забарвлення з сіро-голубим відтінком. Хворі скаржаться на свербіння, печію і біль під час сечовипускання. Крауроз нале-жить до передракових захворювань.

Лікування. Загальнозміцнювальна терапія, ванночки із від-вару квіток ромашки, преднізолонова мазь, оксикорт, мазь із анестезином. Лікування не завжди ефективне. Із немедикаментозних методів призначають магнітолазерну терапію з вико-ристанням газових та напівпровідникових апаратів.

Рак зовнішніх статевих органів (вульви)

Рак зовнішніх статевих органів (вульви) — злоякісна епіте-ліальна пухлина, яка виникає у жінок під час менопаузи у виг-ляді інфільтратів, щільних вузлів або сосочкових розростань;

можливе утворення виразки. Виникненню новоутворення пе-редують крауроз вульви, лейкоплакія (передракові стани). Для хворих на рак вульви характерні пізнє статеве дозрівання, ран-ня менопауза і висока фертильність. Нерідко рак вульви поєднується із ожирінням та цукровим діабетом. Основні симпто-ми: свербіння, печія, біль, гнійно-кров'янисті виділення. Оста-точний діагноз встановлюють на основі гістологічного дослі-дження. Метастазування відбувається у лімфовузли пахово-стегнового колектора.

Лікування оперативне та комбіноване. Його проводить онкогінеколог.

Диспансерне спостереження за хворими повинно проводи-тись упродовж усього життя хворої.

Рак піхви

Рак піхви буває первинний і метастатичний. Частіше хворі-ють жінки у клімактеричному періоді та в менопаузі. Спосте-рігається екзофітний (у вигляді цвітної капусти) або ендофітний інфільтруючий ріст.

Клініка. Гнійно-кров'янисті виділення, біль, порушення се-човипускання, ознаки загальної інтоксикації. При розпаді пух-лини бувають кровотечі, що можуть з'являтися зненацька. Якщо пухлина поширюється на підлеглі тканини, навколовагінальну клітковину, стискаються і руйнуються нервові стовбу-ри, і виникають болі. Раковий процес може переходити на су-сідні органи — сечовий міхур та пряму кишку. Розпад пухлини може призводити до утворення міхурово-вагінальних та ректовагінальних нориць. Якщо перетискаються сечоводи, може розвиватись гідро- і піонефроз, а згодом — уремія.

Метастазування йде лімфатичними шляхами — з верхньої третини піхви в клубові та підчеревні лімфовузли; з середньої третини — в крижові; з нижньої третини — в пахвинні лімфо-вузли. Остаточний діагноз виставляють після біопсії.

Рак піхви слід диференціювати від пролежнів, сифілітичної та туберкульозної виразки, кондилом, ендометріозу, хорінепітеліоми, метастазів раку тіла та шийки матки у вагіну.

Лікування хірургічне та променеве.