ДОБРОЯКІСНІ ТА ЗЛОЯКІСНІ ПУХЛИНИ ЯЄЧНИКІВ

Усі пухлини яєчників можна розділити на дві основні гру-пи:

1) небластоматозні непроліферативні;

2) бластоматозні проліферативні. Класифікація пухлин яєчників (міжнародна) /. Епітеліальні пухлини:

А. Серозні пухлини. Б. Муцинозні пухлини. В. Ендометріоїдні пухлини. Г. Світлоклітинні (мезонефроїдні) пухлини. Д. Пухлини Бреннера. Е. Змішані епітеліальні пухлини. Є. Недиференційована карцинома. Ж. Епітеліальні пухлини, що не піддаються класифікації. //. Пухлини строми статевого тяжа:

А. Гранульозостромальн-клітинні пухлини. Б. Андробластоми. В. Гінандробластома.

Г. Пухлини строми статевого тяжа, що не піддаються кла-сифікації.

III. Ліпідно-клітинні (ліпоїдно-клітинні) пухлини. IV. Герміногенні пухлини:

А. Дисгермінома.

Б. Пухлина ендодермального синуса.

В. Ембріональна карцинома.

Г. Поліембріома.

Д. Хоріонепітеліома.

Е. Тератома.

Є. Змішані герміногенш пухлини.

V. Гонадобластома:

А. Власне бластома (без домішок інших форм).

Б. Змішана з дисгерміномою та іншими формами ггрміногенних пухлин.

VI. Пухлини м'яких тканин, неспецифічні для яєчників.

VII. Пухлини, що не піддаються класифікації.

VIII. Вторинні (метастатичні) пухлини.

IX. Пухлиноподібні процеси.

А. Лютеома вагітності.

Б. Гіперплазія строми яєчника і гіпертекоз.

В. Масивний набряк яєчника.

Г. Поодинока фолікулярна кіста і кіста жовтого тіла.

Д. Множинні лютеїнізовані фолікулярні кісти і (чи) кісти жовтого тіла.

Е. Множинні фолікулярні кісти (полікістозні яєчники).

Є. Ендометріоз.

Ж. Поверхневі епітеліальні кісти-включення (гермінальні кісти-включення).

3. Прості кісти.

И. Запальні процеси.

І. Параоваріальні кісти.

1. Небластоматозні непроліферативні

пухлини яєчників (кісти яєчників)

Кіста яєчника — це порожнина, виповнена рідким вміс-том, яка виникає у результаті затримки та надмірної секреції рідини. Найчастіше кісти локалізуються в яєчнику (кіста жовгого тіла, кіста яєчника Фолікулярна, лютеїнові кісти, кіста дермоїдна) та у придатку, розташованому над яєчником (пара-оваріальна кіста).

Кіста яєчника фолікулярна

Кіста яєчника фолікулярна — однокамерний тонкостінний пухлиноподібний утвір тугоеластичної консистенції з прозорим вмістом, який виникає внаслідок скупчення рідини у кістозно-атрезуючому фолікулі. Може виникати в будь-якому віці, час-тіше — внаслідок перенесеного запального процесу. У такому утворі відсутній справжній бластоматозний процес.

Клініка. Основний симптом — біль унизу живота, рідше — порушення менструального циклу. Кіста визначається збоку чи спереду від матки. Вона щільноеластичної консистенції, малоболюча при пальпації, її діаметр не перевищує 10 см. Не-рідко супроводжується запальним процесом у ділянці придат-ків матки.

Лікування. Спостереження протягом 2-3 менструальних цик-лів. Якщо пухлиноподібний утвір не розсмоктується, то реко-мендовано хірургічну операцію — резекцію чи видалення яєч-ника. Це необхідно, оскільки до операції важко диференціюва-ти кісту від серозної кістоми яєчника. У жінок клімактерично-го періоду та постменопаузи виконують операцію видалення придатків та матки.

Кіста жовтого тіла

Трапляється відносно рідко (2-5% відносно всіх пухлин яєч-ників).

Кіста жовтого тіла — це ретенційний утвір діаметром до 8 см, наповнений світлою прозорою рідиною, інколи з доміш-ками крові. Стінки кісти товсті. .Трапляється у жінок віком від 16 до 55 років.

Клініка. Основна скарга — біль унизу живота у зв'язку із супровідним запальним процесом у придатках матки. Відсутні специфічні клінічні ознаки. Бувають ускладнення — кровови-лив у порожнину кісти. Кіста жовтого тіла частіше пальпуєть-ся збоку від матки, має нерівномірну консистенцію. Нерідко виникає під час вагітності, після переривання якої швидко роз-смоктується.

Лікування. При підозрі на кісту жовтого тіла слід провести спостереження протягом 2-3 менструальних циклів, оскільки вона може розсмоктатися. Якщо цього не трапилося, то пока-зане оперативне втручання, оскільки до операції неможливо виключити наявність справжньої пухлини яєчника.

Параоваріальна кіста

Кіста параоваріальна — ретенційний однокамерний утвір між листками широкої зв'язки матки, який походить із розта-шованого над яєчником придатка. Виникає, в основному, у віці 20-40 років. Це пояснюється тим, що саме у репродуктивному віці придаток досягає найбільшого розвитку, у жінок старшого віку він піддається атрофії. Параоваріальна кіста у дитячому віці трапляється дуже рідко. Вона має щільноеластичну кон-систенцію, гладеньку поверхню, округлу чи овальну форму, на-повнена прозорим рідким вмістом. Кісти можуть бути як маленькими, так і гігантськими, частіше діаметр їх становить 8-10 см. Стінка тонка, прозора, із судинною мережею.

Клініка. Біль унизу живота, в попереку. При великих розмі-рах пухлини наявні симптоми стиснення сусідніх органів. При перекруті ніжки параоваріальної кісти розвивається клінічна картина гострого живота.

Лікування хірургічне — видалення кісти.

Текалютеїнові кісти

Їх також відносять до ретенційних кіст яєчників. Вони мо-жуть самостійно розсмоктуватись у результаті лікування ос-новного захворювання — міхурового занеску або хоріонепітеліоми матки, при яких вони виникають. Вважаємо за доцільне підкреслити, що ретенційні кісти зустрічаються, в основному, в жінок молодого віку. З великою обережністю такий діагноз можна встановити жінкам у клімактеричному періоді, після виключення справжньої пухлини яєчника. З метою діагности-ки доцільно проводити ультразвукове дослідження та лапароскопію.

Хворі з діагнозом кісти яєчника повинні перебувати на дис-пансерному обліку. Ретенційні кісти невеликих розмірів можуть розсмоктуватись під впливом протизапальної терапії. Тому допустимо їх лікувати до 4-6 тижнів. Необхідно пам'ятати, що своєчасна діагностика і лікування ретенційних кіст у кінцевому результаті є профілактикою раку яєчника. Справжня пух-лина яєчника виявляється у кожної третьої-четвертої хворої жінки з діагнозом ретенційна кіста. Тому доцільно вчасно ста-вити питання про оперативне лікування.

2. Бластоматозні проліферативні пухлини яєчників (кістоми яєчників)

Кістома яєчника серозна (ціліоепітеліальна)

Кістома яєчника серозна (ціліоепітеліальна) — справжня доброякісна епітеліальна пухлина яєчника, яка частіше буває однокамерною, однобічною, може досягати великих розмірів. Містить серозну рідину жовто-солом'яного кольору. Ріст пух-лини спричиняє збільшення розмірів живота, порушення фун-кції сусідніх органів. При бімануальному дослідженні збоку або позаду матки визначають щільноеластичну неболючу пухлину (рис. 38).

Лікування оперативне — видалення кістоми. Прогноз спри-ятливий.

Кістоми яєчника папілярні

Кістоми яєчника папілярні бувають інвертуючими (сосоч-ки ростуть всередину капсули кістоми) та евертуючими (со-сочки розміщуються на зовнішній поверхні капсули, при цьо-му пухлина часто набуває вигляду цвітної капусти), а також змішані, коли сосочки розміщуються на зовнішній та внутріш-ній поверхнях капсули. Останні часто двобічні, спостерігають-ся у жінок дітородного віку,