вживати не менш як 2—3 л гарячої рідини на добу з великою кількістю вітамінів, особливо С і Р (чай, узвар, настій шипшини, фруктові соки, морс, 5 % розчин глюкози з аскорбіновою кислотою). Для профілактики геморагічних ускладнень, особливо людям похилого віку з підвищеним артеріальним тиском, необхідний зелений чай, варення або сік чорноплідної горобини (аронії), грейпфрути, а також вітаміни групи Р (рутин, кверцетин) у поєднанні з 300 мг аскорбінової кислоти на добу.
Лікування. При грипі застосовують комплекс етіотропних, патогенетичних і симптоматичних засобів. Для зменшення сильного головного болю і болю у м'язах, зменшення проявів токсикозу і запальних змін у дихальних шляхах використовують комплексний препарат "антигрипін" (ацетамінофен — 0,5 г;
аскорбінова кислота — 0,3 г; лактат кальцію — 0,1 г; рутин і димедрол по 0,02 г) протягом 3—5 днів, по 1 порошку 3 рази на добу. Можна використовувати також колдрекс, попередньо розчинивши його в 1 склянці теплої води, або анальгетики — панадол, темпалгін, седалгін по 1 таблетці 2—3 рази на добу. Жарознижувальні засоби (ацетамінофен одноразово по 0,5 г і більше) варто вживати лише в разі високої температури тіла (39 °С і вище; у дітей і осіб похилого віку — 38 °С).
Обов'язковим є призначення комплексу вітамінів ("Ревгг", "Гексавіт", "Ундевіт" по 2 драже, "Декамевіт" по 1 драже 2—З рази на добу), аскорбінової кислоти до 600—800 мг і вітаміну Р до 150—300 мг на добу (зміцнює стінки судин).
Противірусний препарат ремантадин ефективний у лікуванні грипу, спричиненого вірусом типу А і лише у разі раннього його використання — у перші години від початку захворювання. У першу добу препарат застосовують по 0,1 г 3 рази на добу після іди, на другу та третю добу — по 0,1 г двічі на добу, на четверту добу — 0,1 г одноразово. Ремантадин протипоказаний дітям і особам із патологією нирок. При всіх формах грипу застосовують інтраназально в перші дні хвороби 0,25 % оксолінову мазь. Лейкоцитарний інтерферон ефективний за умови застосування у ранні терміни хвороби, його призначають по 3 краплі в ніс 4—б разів на добу.
Для поліпшення дренажної функції бронхів і посилення евакуації слизу й мокротиння необхідне проведення теплих вологих інгаляцій, що містять натрію гідрокарбонат і бронходилятатори (солутан, еуфілін, ефедрин). Інгаляції проводять по 15 хв 2 рази на день протягом 4 діб. При вираженому риніті для інтраназального введення використовують 2—5 % розчин ефедрину, 0,1% розчин (або емульсію) санорину, нафтизину, галазоліну. Крім того, призначають мікстури й таблетки з протикашльовим і відхаркувальним ефектом, гірчичники на грудну клітку.
Дезінтоксикаційна терапія посилюється за рахунок внутрішньо-венного введення реополіглюкіну — 400 мл, 5 % розчинів глюко-зи з аскорбіновою кислотою — усього до 1,5 л на добу на фоні форсованого діурезу за допомогою 2—4 мл 1 % розчину лазиксу (фуросеміду), щоб уникнути набряку легень і мозку.
При дуже тяжких формах грипу з вираженими токсичними проявами призначають кортикостероїдні препарати — предні-золон — 90—120 мг на добу або еквівалентні дози інших глюкокортикоїдів, 10 000—20 000 ОД контрикалу, а також серце-ві засоби (1 мл 0,06 % розчину корглікону або 1 мл 0,05 % роз-чину строфантину внутрішньовенне краплинне). Проводять оксигенотерапію зволоженим киснем через носові катетери. У разі розвитку задишки (більше як 40 за 1 хв), порушень ритму дихання хворих переводять на ШВЛ.
При вкрай тяжких формах грипу показане призначення антибіотиків протистафілококової дії (оксацилін, цепорин в ін'єкціях по 1 г 4 рази на добу). Призначення антибіотиків або сульфаніламідів для профілактики ускладнень (пневмоній) у хворих із неускладненим перебігом грипу невиправдане.
Ефективним засобом специфічної етіотропної терапії при тяжких формах грипу є протигрипозний донорський імуноглобулін (у-глобулін), який уводять у ранні терміни хвороби по З—6 мл внутрішньом'язово з інтервалом 8—12 год (дітям — 0,15—0,2 мл на 1 кг маси тіла на добу) до одержання вираженого терапевтичного ефекту.
Прогноз сприятливий. При неускладненому грипі працездат-ність відновлюється через 7—10 днів, при приєднанні пневмонії — не раніше як через 3—4 тиж. Тяжкі форми (з набряком головно-го мозку або легень) можуть становити загрозу для життя.
Профілактика. Під час епідемії грипу необхідним є обмеження кількості заходів, пов'язаних із великим скупченням людей, карантин для дитячих закладів, лікарень. Профілактика зводиться до ізоляції хворих у домашніх умовах або в стаціонарі й обмеження відвідування поліклінік і аптек. Велике значення має індивідуальна профілактика. Особи, що доглядають за хворими, повинні носити 4—б-шарові марлеві пов'язки і використовувати інтраназально 0,25—0,5 % оксолінову мазь. Під час контакту з хворим на грип рекомендовано застосовува-ти ремантадин по 0,05—0,1 г на добу, лейкоцитарний інтерферон (краплі в ніс). Вологе прибирання, провітрювання, ультрафіоле-тове опромінення також знешкоджують вірус.
Виписку хворих зі стаціонару проводять після повного клінічного видужання. Після перенесеного гострого респіра-торного захворювання, особливо після грипу, зберігається 1,5— 2 міс і довше загальна астенія, знижується реактивність організ-му і підвищується сприйнятливість до різноманітних інфекцій. Про це варто попередити хворого і пояснити заходи профілак-тики віддалених ускладнень.
Для специфічної профілактики грипу використовують інактивовані грипозні вакцини підшкірне і внутрішньошкірно. В осередку проводять поточну й заключну дезінфекцію.