Догляд за онкологічними хворими

Загальні поняття про онкологію

Галузь медицини, що вивчає причини виникнення, перебіг пухлин, роз-робляє методи їх профілактики та лікування, називається онкологією (від грец onkos - пухлина і logos - наука) В свій час була пропозиція назвати вчення про пухлини канцеролопєю (лат cancer - злоякісна пухлина) Інша назва — "рак" — зумовлена з особливостями росту злоякісних пухлин (інфільтративний ріст - подібно до щупалець і клешнів крабів, раків). В Україні щорічно реєструють 160 тис нових випадків захворювання на рак (щодня 400 хворих) 3 виявлених 160 тис. хворих протягом року помирає 100 тисяч Слід зазначити, що рак, виявлений на ранніх стадіях свого розвит-ку, повністю виліковується сучасними методами Але, на жаль, до 70% зло-якісних пухлин виявляють в запущених стадіях. На сьогодні біологами дове-дено, що ріст злоякісної пухлини проходить 2/3 свого циклу (12-15 років) латентно (приховано), інколи маскуючись під іншою хворобою. У 80% ви-падків при своєчасному використанні ультразвукового, магнітно-ядерного, радіоімунологічного та інших методів діагностики можна виявити онкологічні захворювання ще на ранніх стадіях їх розвитку.

Уявлення про пухлинний процес

Пухлиною (tumor, новоутвір, хвороба Петрова та ін ) називається па-тологічний утвір, що розвивається без видимих причин шляхом неконтрольованого розмноження різних клітин організму, що відрізняються своєю будовою і особливістю росту

На сьогодні найбільше визнання отримала поліетіолопчна точка зору на виникнення пухлин - а) вплив канцерогенних речовин (куріння, алкоголь, недоброякісна їжа та ін ); б) генетичні фактори; в) онкогенні віруси

Класифікація пухлин

Залежно від росту і поширення клітин в організмі, розрізняють добро-якісні та злоякісні пухлини

За видом тканини вони можуть бути епітеліальні, сполучнотканинні, м'язові, судинні, нервові та змішані

За локалізацією - рак легень, шлунка, шкіри, печінки та ін

Доброякісні пухлини характеризуються наявністю капсули, що відділяє їх від навколишніх тканин, повільним ростом Залежно від локалізації така пухлина може існувати протягом всього життя хворого, не турбуючи його. Доброякісні пухлини не рецидивують після радикальних операцій, не дають метастазів, за своєю гістологічною природою мало відрізняються від тканин, з яких вони утворились. Папіломи - доброякісні сосочкові епітеліальні пухлини, які складають-ся із сполучнотканинної основи, покритої' епітелієм Вони виникають на шкірі, слизовій оболонці (шлунок, кишечник, сечовий міхур) Папіломи можуть перетворюватись у злоякісні пухлини

Дермоїдні кісти відносять до кістозних форм і виникають внаслідок проникнення в глибину тканин невеликих частин шкіри в період ембріо-нального розвитку Вони мають щільну оболонку і наповнені масою, що складається з шкірного епітелію, жиру, волосся.

Аденома утворюється із залозистої тканини Може переходити в зало-зистий рак Аденоми трапляються в усіх частинах тіла, де є залозиста ткани-на (молочна, підшлункова, щитоподібна залоза, яєчник та ін ) (рис 171)

Фіброма - доброякісна пухлина із сполучної тканини Трапляється в усіх ділянках організму Найбільше локалізується в матці, шкірі, підшкірній клітковині Може досягати значних розмірів

Ліпома - доброякісна пухлина з жирової тканини Має часточкову (долькову) структуру, покрита тонкостінною капсулою, росте повільно. Локалізація різноманітна (всюди, де є жирова тканина) Пухлини можуть дося-гати гігантських розмірів .

Хондрома - доброякісна пухлина з хрящової тканини Відзначається повільним ростом

Остеома - пухлина з кісткової тканини, росте повільно і може пере-творюватись у злоякісну остеосаркому

Ангіома - судинна пухлина, що виходить з лімфатичних (лімфангіома) і кровоносних (гемангіома) судин в них Раковий процес часто, особливо в термінальних стадіях, супровод-жується кахексією - різким виснаженням організму

Саркома - одна із найбільш злоякісних пухлин Вона супроводжуєть-ся бурхливим інфільтративним ростом, метастазами і швидко призводить до смерті хворого Саркома, що розвивається з хрящової тканини називається хондросаркомою, з кісткової тканини - остеосаркомою, з лімфатичних вузлів - лімфосаркомою, з кровоносних судин - ангіосаркомою

Клінічні ознаки пухлин. Доброякісні пухлини не викликають нія-ких скарг і досить часто виявляються випадково Ріст їх повільний, загаль-ний стан хворого не змінюється Доброякісні пухлини, особливо внутрішніх органів, можуть проявлятися симптомами механічного порушення їх функцій (кишкова непрохідність, жовтяниця та ін ) При обстеженні хворих з повер-хнево розташованими доброякісними пухлинами звертає на себе увагу ру-хомість, округла форма, різна консистенція, утвір не спаяний з навколишніми тканинами, лімфатичними вузлами, при пальпації пухлина не болюча

Перебіг злоякісних пухлин на початку свого розвитку безсимптом-ний, потім виникають ознаки дискомфорту втрачається інтерес до роботи, виникає апатія. Так, при раку шлунка знижується апетит, з'являється нудота, спостерігають схуднення та ін. До цих скарг приєднуються локальний біль у ділянці шлунка, печінки, таза та ін 3 ростом і збільшенням пухлин біль стає інтенсивним. Великі пухлини починають розпадатись, продукти їх роз-паду, всмоктуючись в організм, призводять до інтоксикації, прогресивного схуднення, виснаження Вони можуть супроводжуватись кровотечами, пер-форацією порожнистих органів (шлунка, кишечника, сечового міхура та ін ). Проводячи обстеження хворого з підозрою на пухлину, медичний праців-ник повинен дати відповідь на три питання: 1) чи є у даного хворого справ-жня пухлина, чи це запальний інфільтрат, який є ознакою іншого захворю-вання? 2) яка це пухлина - доброякісна чи злоякісна; якщо злоякісна, то чи є метастази? 3) якому лікуванню підлягає дана пухлина?

Важливе значення у діагностиці пухлин займає анамнез Розпитування хворого з пухлиною у більшості випадків дає орієнтовні дані про наявність патологічного процесу в певному органі або системі Велике значення має виявлення так званих "малих" ознак злоякісного захворювання (безпри-чинна втомлюваність, зникнення апетиту, схуднення, відраза до м'ясної їжі та ін ).

Важливе місце у виявленні пухлинних захворювань має об'єктивне об-стеження хворого Воно ґрунтується на звичайних методах клінічного вив-чення - огляд, пальпація, перкусія,