Для зручності позначення площі і ступеня глибини опіку використову-ють таку арифметичну формулу в чисельнику позначають площу опіку, а в знаменнику - ступінь. Наприклад, опік задньої поверхні тулуба III ступеня підгрупи Б, площа 18%, позначається так- Термічний опік задньої поверхні тулуба 18/ІІІБ

Догляд за хворими, з опіками, та відмороженнями.

Особливості догляду за опіковими хворими. Хворих з великими і глибокими опіками відносять до тяжкохворих Після звільнення потерпіло-го від дії термічного чинника опечені ділянки необхідно протягом 10-15 хв охолодити (холодна вода, міхур з льодом) Одяг, що обгорів і пристав до шкіри, не знімають, а обрізають довкола 3 метою профілактики шоку, зменшення інтоксикації дають гарячого чаю або кави, лужної мінеральної води (500-2000 мл), якщо її немає, готують розчин 1/2 чайної ложки соди, І чайну ложку кухонної солі на 1 л води або 1 чайну ложку кухонної солі, 2/3 чайної ложки гідрокарбонату натрію на 1 л чаю Для знеболювання можна дати анальгін (темпалгін, седалгін) При обширних опіках необхідно дати 2-3 таб-летки ацетилсаліцилової кислоти (аспірин) і 1 таблетку димедролу Опікову поверхню слід обробити 70° етиловим спиртом або горілкою і накласти асептичну пов'язку У разі великих опіків потерпілого слід загорнути в чисте або краще стерильне простирадло і госпіталізувати в опікове чи хірур-гічне відділення

Перед госпіталізацією йому необхідно ввести наркотичні знеболювальні (промедол або омнопон, трамадол, триган і ін ), налагодити внутрішньовенне вливання протишокових засобів (реополіглюкіну або реоглюману, перфторану), дати кисневу маску. Транспортувати опікового хворого слід дуже обережно

Основною задачею при догляді за цими хворими - не допустити роз-витку інфекції в опікових ранах. Хворих поміщають в окремі палати (бок-си), краще з ламінарним потоком повітря Ліжко повинно бути функціональ-ним, м'яким, простирадла слід замінювати щодня При відкритому методі ліку-вання простирадла повинні бути стерильними Оптимальна температура в аеротерапевтичній установці (АТУ) або під каркасом (24-25°С) регулюється включенням або виключенням окремих лампочок Медична сестра повинна слідкувати за загальним станом хворого, загоєнням ран Якщо у хворого посилюється біль у рані під струпом, підвищилась температура тіла, а навко-ло рани з'явилася гіперемія - це свідчить про її нагноєння У цих випадках необхідно інформувати лікаря, який повинен зняти струп, випустити гнійний вміст і обробити рану

При закритому методі лікування пов'язки міняють рідко (один раз на 7-10 днів) Перев'язки слід проводити обережно Попередньо необхідно ввес-ти знеболювальні (промедол або омнопон, морфій й ін ). Присохлі пов'язки відмочують у ванні зі слабким розчином перманганату калію Для лікування опікових ран краще застосовувати багатокомпонентні аерозолі (лезовіноль, олазоль, лівіан, пантеноль), настій трави звіробою, обліпихове масло та ін

Враховуючи велику втрату рідин і плазми через опікові рани, хворим слід проводити адекватну трансфузійну терапію Оптимальний об'єм рідин повинен становити 3,5-5 л на добу. При проведенні інфузійної терапії необх-ідно стежити за кількістю введеної і виділеної з організму рідини Об'єм інфузійних засобів на першу добу після опіків не повинен перевищувати 10% маси тіла хворого. При цьому в перші 8 год після отримання опіку необхідно вводити 1/2 або 2/3 д добового об'єму рідини На 2-3 добу об'єм рідини повинен становити не більше 5% маси тіла хворого Для корекції дефіциту рідин застосовують кристалоїди (сольові розчини 0,9% розчин натрію хлориду, розчин Рінгера, лактосіль, хлосіль, ацесіль, дисіль) та безсо-льові рідини (глюкозу, фруктозу) Для покращення мікроциркуляці'і і реоло-гічних властивостей крові вводять реополіглюкін, реоглюман, перфторан. Втрата білків і електролітів компенсується переливанням альбуміну, плазми (краще імунної - від донорів, які перехворіли опіковою хворобою). З дезінтоксикаційною метою проводять вливання гемодезу, неогемодезу, ентеродезу, у тяжкохворих застосовують плазмофорез або гемосорбцію.

Велику увагу приділяють харчуванню. Їжа хворих повинна бути різно-манітною, смачною, добре приготованою, висококалорійною Пропонують молочні (кефір, сметана, молоко, сир), м'ясні продукти (телятина, курятина), різні овочі, фрукти.

У тяжкохворих часто застосовують цілодобове ентеральне зондове хар-чування 3 цією метою вводять високоенергетичні суміші "Малиш", "Спасокукоцького" та окремі продукти: молоко, мед, сирі яйця й ін. Розрахунок енергетичної цінності роблять за формулою Cured (25 Ккал на 1кг маси тіла + 40 Ккал х на площу опіку (у відсотках площі тіла). Для профілакти-ки контракту? з хворими проводять гімнастику, ЛФК, міняють положення тіла. У разі великих опіків кінцівки їй слід надати фізіологічного положення і зафіксувати шиною або гіпсовою лангетою. Медична сестра повинна терп-ляче пояснити необхідність виконання всіх призначень лікаря

Догляд за хворими з хімічними і радіаційними опіками такий самий, як і при термічних опіках, однак при наявності специфічних інтоксикаційних синдромів (фосфор, бойові отруйні речовини) або променевої хвороби за-гальне лікування доповнюється специфічною терапією. Однак слід пам'ята-ти, що період одужання у цих хворих може бути тривалим, що пов'язано з анергією, порушенням кровотворення, схильністю до виникнення різних інфек-ційних ускладнень і ін.

Хворих з електроопіками, залежно від тяжкості стану, поміщають у палати інтенсивної терапії або реанімаційне відділення, де за ними повинен проводитися ретельний догляд. У зв'язку із загальною дією струму, у цих потерпілих можуть раптово розвиватись порушення серцевої діяльності (ми-готлива аритмія, інфаркт міокарда), дихання, виникнути розлади ЦНС (психо-зи, церебральні коми). Подібні стани можуть