Догляд за хворими з черепномозковою травмою

Поняття про черепномозкову травму

Черепномозкова травма - це механічне пошкодження черепа, голов-ного мозку і ного оболонок

Серед усіх травм на сьогодні черепномозкова займає 18-20% 3 них 10-12% випадків закінчуються смертю, 19% - інвалідністю і 47% - знижен-ням працездатності Якщо взяти до уваги, що черепномозкову травму отри-мують люди молодого (20-40 років), найбільш працездатного віку, то ця про-блема є не тільки медичною, але й соціальною

Такий високий відсоток смертності та інвалідності потерпілих з череп-номозковою травмою зумовлений особливостями анатомічної будови і ней-рофізіологічними процесами, що проходять у головному, спинному мозку внаслідок їх механічного пошкодження.

Усі пошкодження черепа і головного мозку поділяють на закриті і відкриті До закритої черепномозкової травми відносять струс (commotio cerebri), забій (contusio cerebri) і стиснення головного мозку (compresio cerebri) Такий поділ черепномозкової травми є умовним, оскільки у повсяк-денному житті в більшості випадків виникає поєднання ушкодження мозку з переломами склепіння та основи черепа, які викликають так звану трав-матичну хворобу головного мозку.

Причиною черепномозкової травми є пряма травма (удар по голові тяж-ким предметом, удар головою до предмета, падіння на голову) Ступінь ушко-дження головного мозку залежить від площини, напрямку дії сили, її швид-кості та величини При всіх черепномозкових пошкодженнях виникає особлива і швидка реакція мозкової тканини на травму, яка проявляється 1) пору-шенням кровообігу; 2) підвищенням внутрішньочерепного венозного тиску;

3) розвитком мозкового набряку та набуханням мозкової речовини

Усі ознаки закритої черепномозкової травми можна поділити на загальномозкові та місцеві (вогнищеві) До загальномозкових ознак відносять втрату або приглушення свідомості, головний біль, запаморочення, нудоту, блювання, брадикардію Вони виникають внаслідок порушення функції моз-ку в цілому і його життєво важливих центрів зокрема До вогнищевих ознак відносять- параліч, афазію, порушення чутливості відповідних ділянок тіла, зору, слуху та ін Ці симптоми зумовлені пошкодженням певних діля-нок мозку з розташованими в них центрами

Найчастішим черепномозковим пошкодженням є струс головного мозку

Струс головного мозку

Струс головного мозку — загальномозкове пошкодження, що розви-вається при дії на череп значної сили, ударі по ньому якимось предметом або забої його при падінні з висоти, мотоцикла, автомобільній катастрофі та ін Як правило, при струсі головного мозку пошкоджень кісток черепа не спостерігають Дія короткого і сильного удару за законами гідродинаміки призводить до надзвичайного хвильового коливання тканин головного моз-ку і його різних складових частин (ліквор, кров)

Слід зазначити, що мозок людини являє собою 95-96 % зв'язану воду При струсі цілісність мозкової тканини не порушується, однак виникає зміна кровообігу в тканині мозку у вигляді рефлекторного короткочасного спазму судин з наступним їх розширенням, венозним застоєм, яка призводить до на-бряку мозку, його оболонок і утворення дрібних діапедезних точкових крово-виливів у його білу і сіру речовину

Зміни, що відбуваються у головному мозку внаслідок його травми, І С Бабчин (1954) назвав ланцюговою реакцією головного мозку на травму, яка складається з "чотирьох фаз' 1-а фаза - дисфункції, яка характеризується гострими нейродинамічними розладами регуляторних механізмів ретикулярної формації (стовбура) і великих півкуль (кора - підкірка) з їх позамежовим розлитим гальмуванням; 2-а фаза - дисциркуляторна, при якій наста-ють розлади гемо- і ліквородинаміки, виникають набухання мозку і діапедезні геморагії; 3-я фаза - дистрофія нервових, гіперплазія гліальних й мезенхімальних елементів мозку та оболонок; 4-а фаза - атрофія мозкової тканини.

Клінічні ознаки. Основними ознаками при струсі головного мозку є втрата свідомості. Вона може тривати від декількох хвилин до декількох годин і навіть діб. Другою важливою ознакою є ретроградна амнезія -людина, прийшовши до пам'яті, забуває все те, що відбувалося з нею безпосе-редньо перед травмою. Амнезія буває різною: інколи можуть випадати певні періоди або навіть багато років життя потерпілих. У хворих може виникати сильне (фонтануюче) блювання Спостерігають блідість шкірних покривів обличчя, рідше гіперемію. Дихання поверхневе, інколи виникає психомотор-не збудження. Залежно від клінічних проявів, розрізняють три ступені стру-су мозку: 1) легкий ступінь характеризується короткочасною втратою свідомості (всього декілька хвилин), запамороченням, головним болем, нудо-тою, інколи шумом у вухах, тахікардією та ін., поступово, протягом декількох хвилин, ці симптоми минають, але хворий не може згадати, що з ним сталося;

2) середній ступінь характеризується більш тривалою втратою пам'яті (до декількох годин), інколи супроводжується психомоторним збудженням; крім ознак, характерних для першого ступеня струсу мозку; у потерпілих вини-кає блювання, сповільнення пульсу (брадикардія), звуження зіниць, знижен-ня рефлексів та ін.; 3) тяжкий ступінь характеризується тривалою втра-тою пам'яті (декілька діб), супроводжується вираженим збудженням, блідістю шкірних покривів, брадикардією, зниженням або відсутністю рефлексів, зву-женням зіниць. Якщо хворому не надати своєчасної допомоги, може настати смерть При наданні своєчасної кваліфікованої медичної допомоги наслідки струсу мозку, як правило, сприятливі. Однак у хворих протягом тривалого часу після травми може спостерігатись загальна слабість, дратівливість, пога-ний сон, пітливість, розбіжна косоокість при читанні (ознака Седана), ломота в очах при їх рухах і при сильному освітленні (ознака Манна-Гуревича)

Лікування. В основі лікування хворих на струс головного мозку є забезпечення ліжкового режиму протягом 7-10 днів і ретельний догляд за потерпілим. Усі інші лікувальні заходи спрямовані на зменшення набряку і набухання мозку При підвищенні внутрішньочерепного тиску хворим про-водять дегідратаційну терапію- внутрішньовенне вводять 40-60 мл 40% роз-чину глюкози або 20-40 мл 10% розчину натрію хлориду, внутрішньом'язово - 10 мл 20% розчину сульфату магнезії, призначають сечогінні При явищах набряку головного мозку додатково вводять внутрішньовенне 5-10 мл 2% розчину