У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Догляд за хворими на ботулізм

Догляд за хворими на ботулізм.

Хворого негайно госпіталі-зують в інфекційний стаціонар, а при тяжкому перебігу хвороби, розладах дихання - у палату інтенсивної терапії чи відділення анестезіології та реанімації. До цього (вдома чи там, де виявили хворого) необхідно ретельно промити шлунок і кишки спочатку чистою водою (для забору промивних вод для дослідження), а потім 5 % розчином натрію гідрокарбонату (має здатність нейтра-лізувати токсин). Зволікання з цією процедурою сприятиме даль-шому всмоктуванню токсину в кров і тяжчому перебігу хвороби.

Порушення дихання і ковтання, парез м'якого піднебіння і зниження блювотного рефлексу роблять промивання шлунка відповідальним заходом, нерідко пов'язаного ризиком. Необережні маніпуляції можуть призвести до аспірації блювотиння і навіть до зупинки дихання, а парез надгортанника - до потрапляння зонда в трахею. Тому виконувати дії процедуру треба, дотримуючись певних правил. *

при легкому перебігу ботулізму у хворого спочатку про-вокують блювання механічним подразненням задньої стінки глотки, після чого ретельно промивають шлунок через звичайний шлун-ковий зонд;*

при середньотяжкому і тяжкому перебігу хвороби шлу-нок промивають лише за допомогою носошлункового зонда. Механічне провокування блювання є недопустимим;*

при виражених бульбарних і дихальних порушеннях тре-ба пам'ятати, що введення носошлункового зонду до початку штучної вентиляції легенів є небезпечним заходом, тому що може призвести до ларингоспазму і зупинити дихання. Тому краще, щоб процедуру виконав досвідчений отоларинголог;

промивати шлунок треба значною кількістю (до 10 л) 5 % розчину натрію гідрокарбонату, навіть якщо промивні води чисті;

категорично забороняється провокувати блювання фар-макологічними засобами, бо швидкість наростання неврологічної симптоматики при ботулізмі буває досить значною і блювання може призвести до аспірації блювотиння.

Промивання кишок також сприяє виведенню токсину з організ-му. Сифонну клізму ставлять зразу ж після промивання шлунка.

Призначати послаблювальні засоби не доцільно, оскільки їхня дія проявиться не відразу, а токсин продовжуватиме всмоктуватись у кров.

Після промивання шлунково-кишкового тракту необхідно ввести всередину вуглецевий, полімерний або кремнієвий сорбент. У подальшому ентеросорбенти приймають протягом 5-7 днів.

При рановому ботулізмі промивання шлунка і кишок недо-цільне. Проводять ретельну ревізію і хірургічну обробку рани, розкривають гнійні кишені, висікають некротизовані тканини. Рану обробляють антисептиком.

Важливим елементом комплексного лікування хворих на ботулізм є догляд Хворий повинен дотримуватися ліжкового режиму протягом усього періоду, коли зберігаються прояви хвороби. Необхідно регулярно проводити профілактику пролежнів, застійної пневмонії - повертати хворого з боку на бік, робити дихальну гімнастику, вібраційний масаж грудної клітки, обробляти шкіру антисептичними рідинами, також здійснювати туалет порожнини рота (після прийому їжі обов'язково полоскати рот для видалення залишків). Усім реконвалесцентам показаний комплекс вправ лікувальної фізкультури (особливо дихальні вправи), проте проводитись він повинен під наглядом досвідченого інструктора Фізіотерапевтичні заходи ефективні при лікуванні різних ускладнень для прискорення розсмоктування пневмонічних вогнищ, післяїн'єкційних інфільтратів тощо.

Їжа має бути висококалорійною, легко засвоюватись. Призначають дієту №4 Приймати їжу хворий повинен у ліжку. При порушенні ковтання і відсутності застою в шлунку харчові суміші вводять через носошлунковий зонд.

Тривале перебування зонда в носоглотці може призвести до місцевих трофічних розладів, навіть до розвитку пролежнів. Тому хворого з носошлунковим зондом не рідше 1 разу на 2 доби повинен оглядати отоларинголог. При наявності трофічних змін зонд необхідно видалити.

У разі значного ослаблення моторики шлунка і наявності в ньому застою проводять парентеральне харчування.

Необхідно слідкувати за регулярним звільненням кишечника й сечового міхура, у випадку затримки вдаються до клізм і катетеризації.

За реконвалесцентами встановлюють диспансерний нагляд з обов'язковими оглядами неврологом і окулістом.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

М.А. Андрейчин, О.Л. Івахів Медсестринство при інфекційних хворобах