Дренування порожнини тіла та ран застосовують для виведення їх вмісту з метою декомпресії , і як засіб фізичної антисептики.

Дренування гнійних порожнин, своєчасне й повне видалення гною сприяють швидкому одужанню хворого. При дренуванні гнійних ран видалення еліундату і введення антисептиків й антибіотиків через дренажі сприяють швидкому очищенню і загноїнню ран.

Дренування здійснюють за допомогою гумових, скля-них чи пластмасових смужок, марлевих тампонів, що вводяться у рану або в дреновану порожнину. Для дре-нування можна використати різноманітні м'які зонди і катетери. Найбільше поширення мають гумові та пласт-масові трубки різних діаметрів. Коли у порожнини не-обхідно вводити антисептичні та лікарські препарати, при необхідності промивання порожнин використовують дво- і триканальні трубки. Для поліпшення відтоку вміс-ту на одному кінці трубки роблять один або кілька отворів.

При дренуванні хірургічних ран перевага віддається труйам із силіконових гум, які за своїми пружноеластичними властивостями, твердістю і прозорістю займа-ють проміжне положення між латексними і полів! нілхлоридними трубками, але значно перевершують остан-ні за біологічною інертністю, що дозволяє збільшувати строки перебування дренажів у ранах. Вони можуть бу-ти багаторазово піддані стерилізації у парових і повіт-ряних стерилізаторах.

Здебільшого дренажні трубки виготовляють з рент-геноконтрастних полімерних матеріалів, що дає змогу здійснювати контроль за введенням трубки у порожни-ну рани та розміщенням у цій порожнині під час лі-кування.

Для спостереження за характером видільної рідини та для полегшення подальшої стерилізації частинок дренажної системи, яка поширюється поза межами рани, в дренажній системі роблять контрольні віконця з невеличких склянних чи пластикових трубок – перехідників. Для профілактики проникнення інфекції в рану через дренаж необхідна систематична заміна на стерильну периферичної частини дренажної системи, включаючи градуйовану посудину для збору гною. На дно посудини заливають антисептичний розчин (фурацилін 1:5000)

Дренування Має забезпечити вільну евакуацію вмісту протягом усього періоду лікування. Для профілактики випадіння дренажів, які можуть дати тяжкі ускладнення, необхідна фіксація дренажу бинтом, лейкопластиром чи швом до шкіри, найкраще Дренажна система не повинна затискуватися чи перетинатися як у глибині рани, так і зовні . Дренування має бути обережним, не викликати ускладнень.

Для кращого дренування глибоких гнійних ран і гнійних порожнин, дренажі вводять у порожнину рани через основний чи додатковий розріз. Для дренування хворим надають положення, яке сприяє відходження вмісту рани. Сифонний дренаж застосовують наприклад, при дренуванні жовчних шляхів.

Для дренування грудної та черевної порожнини за-стосовують трокарні катетери з полівінілхлоридних пластикатів чи силіконових гум у комплекті з трокар-стилетом для одноразового (в стерильній упаковці) чи ба-гаторазового застосування. Ці катетери вводять одно-часно з трокаром у порожнину і приєднують до закритої дренажної системи після вийняття трокару. Введення гумових чи пластмасових дренажів у черевну порожни-ну часто поєднуються з підведенням марлевих тампонів. Застосовують також сигарні дренажі, які складаються з марлевого тампона, вміщуваного у палець гумової ру-кавички зі зрізаним кінцем. Для поліпшення відходження вмісту у гумовій оболонці роблять кілька отво-рів. Сигарні дренажі, на відміну від марлевих тампонів, видаляються легко, без пошкодження тканин. Застосу-вання марлевих тампонів для дренування пов'язане і гігроскопічними властивостями марлі, що сприяє відходженню ексудату у пов'язку. Для лікування великих глибоких ран, та гнійних порожнин І.Микулич запропонував спосіб дренування марлевими тампонами, при якому у рану чи гнійну порожнину вводять квадратний шматок марлі з прошитою у центрі довгою шовковою лігатурою. Марлю ретельно розправляють і вкривають нею дно і стінки рани, після чого рану рихло тампонують марлевим тампоном. Тампони знімають періодично, не знімаючи марлі, що попереджує пошкодження тканин. При неоднорідності марлю видаляють підтягуючи за шовкову нитку.

Дренування застосовують і для введення у порожнини антибіотиків а також для своєчасного відведення рідини і вмісту після операції на порожнистих органах для профілактики. Утворення затьоків розвитку перитоніту у випадку виникнення недостатності швів.

Дренування використовують при лікуванні розлитого гнійного перитоніту, при розходженні культі 12-палої кишки, при утворенні жовчних свищів. Після видалення жовчного міхура.

Дренажі застосовують після розтину порожнини суглоба, у зв’язку з гнійним артритом для видалення гною, введення антибіотиків. Після припинення виділення гною дренажі видаляють. У хірургії широко використовують дренажі – мікроіригатори – тонкі поліетиленові трубки, які вводять у рану. і порожнини тіла для введення антибіотиків. Необхідно суворо дотримувати асептики під час вливання через мікроіригатори та ретельно закривати зонішню частину дренажу асептичною пов’язкою.