у дітей перших двох років жит-тя розміщений між XI грудним —1 поперековим і IV—V попере-ковими хребцями поза очеревиною. З віком вони піднімаються вище і нижній кінець нирки розміщується над клубовим гребе-нем. Права нирка завжди розміщена нижче на 0,5-1 см від лівої. Недостатній розвиток у дітей жирової капсули навколо нирок сприяє значній їхній рухливості.
Утворення сечі і всі інші важливі життєві процеси здійснюються нефронами — утвореннями, які є структурно-функціональною одиницею нирки. У кожній нирці є приблизно по одному мільйону нефронів. Нефрон складається із капілярного клубочка, капсули і ниркових канальців. До клубочка впадає приносив, а від нього відходить виносна клубочкова судина. Петлі клубочка лежать у капсулі Боумена Ця капсула є сліпим розширеним закінченням покрученого канальця, одна стінка яко-го щільно оточує кожну петлю капілярів клубочка. Між цією і протилежною стінками є вільний простір, який переходить у просвіт прямого ниркового канальця Клубочок разом з капсулою утворює ниркове тільце Канальці, які відходять від ниркових тілець, з'єднуються у збірні прямі трубочки. Останні зливаються між собою у вигляді коротких проток, які відкриваються на вершинах ниркових сосочків. Сосочки оточені нирковими чашечка-ми. У кожній нирці людини є близько 8—10 малих чашечок, які з'єднуються у 4 великі чашечки, що відкриваються у ниркову ми-ску, від якої відходить сечовід.
Утворення сечі в нефроні здійснюється у два етапи: у нирко-вому тільці з капілярних петель клубочка до капсули про-фільтровується рідка частина крові, утворюючи первинну сечу. Далі у ниркових канальцях відбувається реабсорбція — зворотне всмоктування більшої частини води, глюкози, амінокислот і де-яких солей. Так утворюється кінцева сеча. Остання надходить у ниркову миску. Коли кількість її досягає порога наповнення, м'я-зи ниркової миски скорочуються, відкриваючи просвіт сечовода, і сеча проштовхується перистальтичними рухами його стінок до сечового міхура. У разі досягнення у міхурі певного рівня сечі збільшується внутрішньопорожнинний тиск і настає складний рефлекторний акт Сечовипускання.
Сечоводи у ранньому віці звивисті і ширші. Сечовий міхур розміщений вище. Коли він повний, то може промацуватися че-рез черевну стінку. Місткість міхура у новонароджених стано-вить 50 мл, у однорічних дітей — 200 мл, до 10 років вона збільшується до 900 мл Сечівник у хлопчиків довший (5—6 см), ніж у дівчаток (1—3 см). З віком довжина його збільшується відповідно до 13 і 5 см.
Стінки сечовивідних органів бідні на м'язові і еластичні воло-кна. Це зумовлює зниження їхнього тонусу. Слизова оболонка цих органів ніжна й уразлива. Усе це сприяє застосуванню сечі і появі запальних процесів. Слабкість м'язових сфінктерів при вході сечоводів до сечового міхура супроводиться зворотним закиданням сечі (міхуровосечоводний рефлюкс). За такої ситуації створюються умови для поширення інфекції з сечового міхура на вищі відділи сечових шляхів.
У дітей перших місяців життя фільтраційна і концентраційна здатність нирок знижена, тому з організму погано виводяться натрій і калій. Хвилинний діурез зменшений. У перші дні після народження добова кількість сечі коливається від кількох мілілітрів до 100—200 мЛ. У одномісячному віці вона дорівнює 300 мл, в однорічних дітей — 750 мл, у 5 років збільшується до 1 л, у 10 років — до 1,5 л, у 14 років досягає 2 л. Добовий діурез сечі для дітей у віці до 10 років можна визначити за такою фор-мулою:
М=600+100-(n-1),
де М — добовий діурез; n — вік дитини у роках.
У зв'язку з акселерацією кількість сечі у дітей дошкільного і шкільного віку може бути зменшена у 2—3 рази, що пояснюють підвищеним продукуванням у них вазопресину (антидіуретичного гормону гіпофіза)
Протягом доби у перші дні після народження буває 4—5 се-човипускань 3 3-го дня вони частішають і на 10-й день зростають до 25 разів. У дітей II півріччя життя ця цифра поступово змен-шується і до 2—3 років досягає 10 на добу, а в дошкільному і шкільному віці встановлюються 7—6 сечовипускань. Умовний рефлекс на виділення сечі утворюється уже з 3—4-місячного віку.
Функціональна незрілість канальців у перші місяці життя су-проводиться низькою концентраційною здатністю нирок, про що свідчать невисокі цифри відносної густини сечі (1002—1005). З ІІ півріччя відносна густина зростає, досягаючи 1025 і більше. У разі нормальної концентраційної здатності нирок відносна густи-на сечі хоч би в одній й порції протягом доби повинна досягти 1024.
У перші дні життя сеча має темне забарвлення, в ній може бу-ти невелика кількість білка. Потім сеча стає солом'яно-жовтою і прозорою. У ній не повинно бути білка, еритроцитів, циліндрів і бактерій. Кількість лейкоцитів та епітеліальних клітин коливає-ться у межах 3—5 у полі зору.