Розрізняють дифузну і вузлувату форми Частіше уражуються кути і задня стінка матки біля дна Мікро-скопічне у разі внутрішнього ендометрюзу визначаються залозисті розростання у стінці матки, подібні до ендометрію Внутрішній ендометріоз супроводжується тривалими болісними надмірними менструа-ціями, що призводить до анемізації хворих Характерною ознакою ендометріозу матки є залежність величини її від фази менструаль-ного циклу збільшення і розм'якшення мат-ки перед менструацією і зменшення та ущіль-нення її після менструації Вузлувату форму ендометріозу важко відрізнити від фіброміоми матки Внутрішній ендометріоз часто по-єднується з фіброміомою матки і залозистою гіперплазією ендометрію
Матка у разі ендометрюзу стає дифузно або нерівномірно збільшеною, неправильної форми, іноді ендометріозні вогнища виходять із задньої стінки шийки матки і мають вигляд субсерозного вузла Після менструації матка швидко зменшується і стає щільнішою
Клінічно ендометріоз матки характеризу-ється значною крововтратою у разі менстру-ації за типом гіперполіменореї Іноді менструації носять характер метрорагій Характер-ною є прогресуюча альгодисменорея (напере-додні і під час менструації відзначається по-чуття тиску, важкості і розпирання унизу живота) У низці випадків з'являються темні кров'янисті виділення у кінці менструації або через кілька днів після неї. Ці симптоми мо-жуть поєднуватися у різних варіантах.
Діагноз установлюють на підставі анам-незу, даних бімануального дослідження і гістерографії, яку проводять на 8—10-й день цик-лу або на 8—10-й день після діагностичного вишкрібання. У цьому разі може
Частота розвитку ендометріозу у жінок різних вікових груп дуже різноманітна. Пере-важна більшість авторів стверджують, що зовнішній ендометріоз частіше зустрічається у більш молодому віці, а внутрішній — після 40 років. Очевидно, така закономірність зу-мовлена тим, що зовнішній ендометріоз у більшості випадків розвивається у разі ретро-градного занесення менструальної крові, по-падання кусочків ендометрію у травмовані під час пологів або абортів тканини статевих органів У разі внутрішнього ендометріозу великого значення набувають порушення взаємозв'язку між слизовою оболонкою і м язом матки, які спостерігаються у літньому віці.
Ендометріоз яєчників Характеризується больовим синдромом, особливо напередодні і під час менструації Нерідко приєднуються дизуричні явища, а у разі утягнення у процес прямої кишки — закреп і біль під час дефекації У разі розриву «шоколадних» кіст біль виникає раптово приймає розлитий характер супроводжується нудотою, блюванням станом непритомності, підвищенням температури тіла Об’єктивно у разі ендометріозу пальпуються одно або двобічні пухлини в ділянці придатків матки, малорухливі болісні, особливо напередодні менструацій, з горбистою поверхнею, нерівномірною консистенцією Ендометріодні кісти яєчників розміщу ться збоку або позаду матки, мають щільну капсулу обмеженої рухливості через зрощення болісні під час пальпації Вони супроводжуються вираженим спайковим процесом і нерідко являють разом з маткою єдиний конгломерат. Рухливість конгломерату, як правило обмежена ,
Д і а г н о з установлюють на підставі даних анамнезу і бімануального дослідження.
Ендометрюз маткових труб зустрічається значно рідше, ніж ендометріоз яєчників У товщі труби утворюються щільні вузлики різного розміру Нерідко захворювання виявляють уперше під час операції іноді воно призводить до трубної вагітності.
Лі к у в а н н я ендометріозу консервативне,
хірургічне і комбіноване
Приступаючи до лікування хворих на ендометріоз, слід ураховувати, що це захворювання усього організму, а не окремих органів або тканин, які уражені ендометріозним процесом. Комплексне консервативне лікування передбачає
1) застосування гормональних пре-паратів з урахуванням їх індивідуальної переносності,
2) вплив на імунну систему шляхом застосування імуномодуляторів (спленін, ле-вамізол, Т-активін, тималін тощо),
3)аутосироватки за оксибаротерапію і УФО аутокрові (справляє виражену імуномоделюючу дію);
4) вплив на антиокси-дантну систему (унітіол з аскорбіновою кис-лотою і токоферолу ацетатом);
5) підтриман-ня функції печінки і підшлункової залози;
6) проведення розсмоктувальної терапії із застосуванням фізичних чинників;
7) хірур-гічне втручання, яке є компонентом комп-лексного лікування.
Із препаратів найчастіше призначають оргаметрил, нон-овлон, норко луг, марвелон молодим жінкам з 5-го по 25-й день менструального циклу по 1 таблетці на добу протягом 6—12 міс або безперервно по
1 таблетці на добу протягом 6—12 міс. Широ-ке застосування одержали препарати даназолу (дановал, данаген, данол) по 200 мг 2 рази на добу протягом 3—6 міс, а також геста-ген — депо-провера по 1500—2000 мг 1 разу
2 тиж протягом 6—12 міс. Застосовують та-кож агоністи гонадоліберинів (золадекс, декапептил) в ін'єкціях 1 раз на місяць по 3,75 мг протягом 6 міс
У разі непереносності синтетичних прогестинів застосовують інші гормональні препарати прогестерон внутрішньом'язово (по 10 мг щоденно протягом 10 днів за 12 днів до менструації), прегнін (по 10 мг — 2 таблетки —
рази на добу під язик протягом 10 днів у другій половині менструального циклу), хоро-ший ефект дають оксипрогестерону капронат (по 125 мг — 1 мл 12,5% розчину внутрішньомязово на 16—18—20-й і 22-й день циклу), андрогени (після 45—47 років), метилтесто стерон (по 10 мг — 2 таблетки — 3 рази на добу під язик з 1 -го по 20-й день менструаль ого циклу) Лікування проводять курсами (2—3 курси з інтервалом 1—1,5 міс)
Із андрогенів можна призначати сустанон 250 або омнадрен-250, які уводять по 1 мл внутрішньом'язово 1 раз на місяць.
Хірургічне лікування показане у разі неефективності гормонального лікуван-ня або за наявності виражених пухлин при-датків матки і полягає у видаленні вогнищ ендометріозу або органа, ураженого ендометріозом Показання до операції ендометріозні кісти яєчників (шоколадна кіста), внутрішній ендометріоз, що супроводжується надмірною кровотечею і анемізацією, неефективність лікування синтетичними прогестинами Над піхвову ампутацію матки проводять у разі ендометріозу тіла матки у поєднанні з ати ією клітин ендометрію незлоякісного харак-теру, екстирпацію матки — у разі комбінова-ного ураження матки (міома і ендометріоз) У молодих жінок, що хворіють