Загальні поняття про першу медичну допомогу
Загальні поняття про першу медичну допомогу. Перша медична допомога — комплекс екстрених медичних заходів, проведених раптово захворілому або постраждалий на місці події й у період доставки його в медичну установу.
Перша медична допомога може бути найрізноманітнішої; у залежності від того, хто неї робить, розрізняють:
1)
першу медичну некваліфіковану допомогу, що здійснюється немедичним працівником, що часто не має необхідних засобів і медикаментів;
2)
першу медичну кваліфіковану (долікарську) допомога, проведену медичним працівником, що пройшов спеціальну підготовку по наданню першої допомоги (фельдшер, медична сестра, лаборант, зубний технік і т.д.);
3)
першу лікарську медичну допомогу, що робиться лікарем, що має у своєму розпорядженні необхідні інструменти, апарати, медикаменти, кров і кровозамінники й ін.
У першій медичній допомозі бідують особи, з якими стався нещасливий випадок або в яких раптово виникло важке, загрозливе житт захворювання. Нещасним випадком називається ушкодження органів людини або порушення їхньої функції при раптовому впливі навколишнього середовища. Нещасні випадки часто відбуваються в умовах, коли немає можливості швидко повідомити про них на станцію швидкої медичної допомоги. У подібній обстановці надзвичайно важливого значення набуває перша медична допомога, що повинна бути зроблена на місці події до прибуття лікаря або доставки потерпілого в лікувальну установу.
При нещасних випадках постраждалі, їхні родичі, сусіди або випадкові перехожі нерідко звертаються по допомогу в найближчі медичні установи (аптека, зубопротезна майстерня, лабораторія, санітарно-епідеміологічна станція (СЕС), дитячий сад і ін.). Медичні працівники цих установ повинні негайно прийти на допомогу.
Цим і порозумівається те, що в програму навчання лаборантів, фармацевтів, зубних техніків і інших медичних працівників уведений курс «Перша медична допомога». Щоб уміти кваліфіковано зробити термінову першу медичну допомогу при нещасних випадках і раптових захворюваннях, усі медичні працівники повинні чітко знати основні ознаки різних ушкоджень, раптових захворювань, ясно представляти, наскільки небезпечні для постраждалого або захворілого можуть бути ці ушкодження або стани.
Перша медична (долікарська) допомога включає наступні три групи заходів:
1.
Негайне припинення впливу зовнішніх факторів, що ушкоджують, (електричний струм, висока або низька температура) і видалення потерпілого з несприятливих умов, у які він потрапив (витяг з води, видалення з палаючого приміщення, приміщення, де зібралися отруйні гази й ін.).
2.
Надання першої медичної допомоги потерпілому в залежності від характеру і виду травми, нещасного випадку або раптового захворювання (зупинка кровотечі, накладення пов'язки на рань, штучне
дихання, масаж серця, уведення протиотрут і ін.).
3.
Організація якнайшвидшої доставки (транспортування) захворілих або потерпілого в лікувальну установу.
Заходу першої групи скоріше є першою допомогою взагалі, а не медичною допомогою. Її часто роблять у порядку самодопомоги, тому що усі розуміють, що якщо не витягти потопаючого з води, не винести потерпілого з палаючого приміщення, не звільнити людини з-під ваг, що обрушилися на його, то він загине. Варто підкреслити: чим триваліше зазначений вплив, тим ушкодження буде більш глибоким і важким. Тому першу допомогу варто починати саме з цих заходів.
Друга група заходів складає вже медичну допомогу. Зробити її можуть медичні працівники або особи, що вивчили основні ознаки ушкоджень і спеціальні прийоми першої допомоги.
Велике значення в комплексі заходів першої медичної допомоги має найшвидша доставка потерпілого в лікувальну установу. Транспортувати захворілого або потерпілого випливає не тільки швидко, але і правильно, тобто в положенні, найбільш безпечному для хворого відповідно до характеру захворювання або видом травми, наприклад, у положенні на боці — при несвідомому стані або можливій блювоті, при переломах кіст після створення нерухомості ушкодженому органові і т.д.
Найкраще для перевезення потерпілого користуватися спеціалізованим транспортом (санітарна автомашина, санітарний літак). При відсутності його транспортування повинне бути здійснене за допомогою будь-яких доступних у конкретній обстановці засобів пересування. У найбільш несприятливих умовах доставка проводиться шляхом переносу потерпілого на руках, спеціальних або імпровізованих носилках, брезенті і т.д.
Транспортування може тривати від декількох хвилин до декількох годин. Медичний працівник зобов'язаний забезпечити правильний перенос хворого, перекладання його з одного транспортного засобу на інше, надавати медичну допомогу в шляху і проводити заходу щодо попередженню ускладнень, що можуть розвитися при блювоті, порушенні транспортної іммобілізації, переохолодженні, трясці і від інших причин.
Значення першої медичної допомоги важко переоцінити. Вчасно зроблена і правильно проведена медична допомога часом не тільки рятує життя потерпілому, але і забезпечує подальше успішне лікування хвороби або ушкодження, попереджає розвиток ряду важких ускладнень (шок, нагноєння рані, загальне зараження крові), зменшує втрату працездатності.
У «Основах законодавства Союзу РСР і союзних республік про охорону здоров'я» чітко сформульовані права й обов'язку медичного працівника. У статті 33 Основ записано, що будь-який медичний працівник зобов'язаний по першому заклику прийти на допомогу потерпілому на вулиці, у дорозі, громадських місцях, вдома і вміти правильно зробити першу медичну допомогу при нещасних випадках і раптових захворюваннях. У статті 17 Основ зазначено, що медичні працівники, що порушили професійні обов'язки, несуть установлену законодавством дисциплінарну відповідальність, якщо ці порушення не спричиняють за законом кримінальної відповідальності. «Основи законодавства Союзу РСР і союзних республік про охорону здоров'я» зобов'язують (стаття 37) виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів, керівників установ і підприємств усіляко сприяти медичним працівникам, що роблять першу медичну допомогу, надавати необхідний транспорт, засоби зв'язку й іншу допомогу, необхідний при транспортуванні потерпілих і раптово захворілих у найближчу лікувальну установу.
Кожна людина, що