Загартовування водою використовується також для місцевих водних процедур. Рекомендується полоскання ротової порожнини водопровідною водою та щоденне обливання ніг перед сном. Слід починати з температури води +16...+18 °С, поступово знижуючи її до +5 °С.

Дуже важливе значення для здоров'я людини має фі-зичне виховання. Воно є могутнім засобом збереження здоров'я і довголіття. М'язові рухи є важливими фізіоло-гічними подразниками для організму, які збуджують нер-вові центри головного мозку і викликають відповідні ре-акції, що стимулюють діяльність серцево-судинної, дихальної та інших систем. У разі виконання фізичних вправ стає значно кращою координація рухів, людина стає сміливою і міцною. Фізичні вправи нормалізують обмін речовин, підвищують тонус організму, є джерелом позитивних емоцій. Фізичні вправи — це діючий засіб у боротьбі з гіподинамією, яка характеризує розумову пра-цю, що супроводжується малорухливим способом життя і веде до порушення обміну речовин, ожиріння, захворю-вань серцево-судинної системи, опорного апарату тощо.

Фізичне виховання слід починати з дитинства і про-довжувати до глибокої старості. Фізичні вправи викону-ються в умовах, які відповідають гігієнічним умовам, з урахуванням індивідуальних особливостей організму. Фі-зичні вправи можуть бути різноманітними, вони вклю-чають ранкові фізичні вправи, вправи, що виконуються під час перерви в процесі трудової діяльності, вправи під час відпочинку, після роботи або в спортивних секціях тощо.

Ранкова гімнастика триває до 30 хв. з прискореною ходою протягом 5—10 хв. Упродовж дня рекомендується спокійна ходьба на відстань 8—10 км. Швидкість ходьби регулюється таким чином, щоби частота пульсу не збіль-шувалась більше, ніж на 50%. У вільні дні рекомендують-ся прогулянки на відстані 10—15 км. Гімнастику можна посилити оздоровчим бігом. Одначе бігати можна лише при доброму самопочутті і після доброго сну. Великого поширення набули заняття гімнастикою в групах здоро-в'я, що створюються з практично здорових людей однієї вікової групи. Люди з порушеним здоров'ям повинні ви-конувати вправи у кабінетах лікувальної фізкультури по-ліклінік.

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА МЕТОДИКИ

Для найбільш ефективного оздоровчого використання засобів фізич-ної культури і спорту необхідне спеціальне обстеження організму тих, хто починає займатися, і тих, хто вже займається фізичними вправами. Метою цього обстеження є індивідуалізація рекомендацій щодо конкрет-них засобів і методів оздоровлення. Важливо мати на увазі, що саме до-сягнення оздоровчого ефекту, його посилення і збереження на тривалий час є найголовнішим у діяльності як лікаря, так і тренера. На жаль, не всі тренери усвідомлюють, що саме здоров'я спортсмена є основою його довготривалих спортивних успіхів. Ніякі методи тренування, які можуть піднести спортивні досягнення, не зміцнюючи разом з тим здоров'я, не здатні забезпечити на довгий час прогрес рухових можливостей спорт-смена. Лише на основі поліпшення здоров'я можна без шкоди для здо-ров я витримати зростаючі під час напружених тренувань та змагань фі-зичні навантаження. Ось чому так важливо знати про зміни морфофункціонального стану організму фізкультурників і спортсменів у процесі тре-нування. Ці зміни виявляє комплексне обстеження, що складається з та-ких розділів: анамнез (загальний та спортивний), загальний лікарський огляд і фізичне обстеження, дослідження й оцінка фізичного розвитку (соматоскопія та антропометрія), аналіз крові і а сечі, функціональні до-слідження. Крім цих обов'язкових розділів обстеження у разі необхід-ності (наприклад, за наявності симптому, що вказує на можливу непов-ноцінність якоїсь із систем організму) проводять додаткові обстеження: рентгеноскопію або флюорографію, спеціальні лабораторні дослідження.

За своїми завданнями й організацією обстеження поділяють на пер-винні, повторні та додаткові. Первинне обстеження проводять перед по-чатком занять, а в подальшому — на початку кожного спортивного се-зону. Завдання цього обстеження — це поглиблена оцінка функціональ-ного стану організму, здоров'я людини. Саме під час первинного обсте-ження лікар мусить виявити всі недоліки в стані здоров'я та резервні можливості організму, що необхідно для вирішення питання щодо конк-ретних методів занять. Повторні обстеження проводять періодично (2— 5 разів на рік) залежно від стану здоров'я і спортивної кваліфікації, їх мета—внести корективи у тренувальний процес у зв'язку з конкретними педагогічними завданнями (перехід до іншого стану підготовки спортсмена; оцінка стану тренованості, необхідна для вирішення питань щодо змін навантаження тощо). Додаткове лікарське обстеження проводять у зв'язку з обставинами, які виникли у стані здоров'я або спортивної працездатності (перенесена хвороба, підозра на перетренування тощо). Зміст і застосовані при цьому методи визначаються конкретними завдан-нями, які постають перед лікарем.

Цими 3 видами спортивно-медичних обстежень не обмежується робо-та лікаря з фізкультурниками і спортсменами. В інтервалах між ними лікар здійснює поточний контроль і дослідження в умовах тренування (лікарсько-педагогічний контроль, у якому бере участь педагог або тренер).