Закриті ушкодження шлунка і кишок залежно від характеру, сили травми, напряму удару, ступеня наповнення і стану хворого можуть супроводитися ушибом стінки порожнистого органа з утворенням субсерозної та підслизової гематоми неповним або повним розривом стінки з виходженням вмісту в черевну порожнину.

Поранення порожнистих органів можуть бути різно-манітними — від невеликих колотих різаних або дірчастих ран до множинних розрізів і значних руйнувань при вогнестрільних пораненнях.

Симптоматологія ушкоджень шлунка і кишок зале-жить від тяжкості травми, стану хворого, наявності або відсутності порушення цілості стінок порожнистих ор-ганів.

При ушибах порожнистих органів без порушення ці-лості їх стінок хворі скаржаться на біль у черевній по-рожнині; при ушкодженнях шлунка — в надчеревній ді-лянці; при ушкодженнях кишок біль має розлитий ха-рактер, переважно навколо пупка і в нижніх відділах живота. При сильній травмі можуть настати колапс або шок.

Під час пальпації живота відмічаються біль і рези-стентність м'язів передньої черевної стінки, симптоми подразнення очеревини не спостерігаються.

При закритих ушкодженнях і пораненнях, які супро-водяться порушенням цілості шлунка і кишок, хворі зви-чайно скаржаться на сильний біль у животі. Стан хво-рих тяжкий, спостерігаються напруження м'язів перед-ньої черевної стінки, симптоми пневмоперитонеуму, по-дразнення очеревини і швидко наростаючого перитоніту. При порушенні цілості судин виявляються симптоми внутрішньої кровотечі.

Найтяжче, з різко вираженими явищами перитоніту і шоку, проходять поранення тонкої кишки.

При ізольованих пораненнях шлунка і, особливо, тон-кої кишки стан хворих у перші години після поранення може бути порівняно задовільним.

Лікування. Поранення шлунка і дванадцятипалої кишки підлягають зашиванню двоповерховими швами— неперервним кетгутовим на всі-шари і вузловими шовко-вими на серозну і м'язову оболонки. Рани зашивають після видалення надлишку слизової оболонки і гемоста-зу в поперечному напрямі для запобігання звуженню та деформації шлунка і дванадцятипалої кишки.

Рани тонкої кишки зашивають кисетними швами при невеликих розмірах поранень або двоповерховими шва-ми в поперечному напрямі. Резекція тонкої кишки пока-зана при повному перериванні і значних дефектах киш-ки, відриві брижі і множинних пораненнях, розміщених близько одне від одного.

Якщо поранений перебував в дуже тяжкому стані допускаються виведення ушкоджень кишки а черевної порожнини і фіксація її до парієтальиоЇ очеревини в ділянці операційної рани.

В разі порушення цілості товстої кишки невеликі рани зашивають, при значних дефектах і повних розри-вах кишки, відриві брижі показана резекція або виве-дення ушкодженої ділянки кишки з метою утворення ка-лової фістули.

При зашиванні ран і резекції товстої кишки застосо-вують триповерхові шви з наступною пластикою саль-ником для більшої герметичності зашитої рани.

При позаочеревинних пораненнях прямої кишки, а також коли немає впевненості в надійному закритті ран внутрішньоочеревинного відділу прямої кишки і ниж-нього відділу сигмовидної кишки, накладають протипри-родний задній прохід.

Ушкодження печінки

Ушкодження, печінки належать до групи дуже тяж-ких травм органів черевної порожнини.

Ушкодження печінки виникають внаслідок безпосе-редньої травми і поранення її, здавлень і тяжких стру-сів, в результаті протиудару, падінь з висоти, ушибів че-ревної порожнини. При патологічно зміненій печінці (ма-лярія, сифіліс, цироз та ін.) можуть виникати ушкоджен-ня після незначної травми або підвищення внутрішньо-черевного тиску, наприклад при підніманні ваги та ін.

Ушкодження печінки бувають закриті і відкриті. Роз-різняють такі ушкодження печінки: а) без порушення цілості капсули (субкапсулярні центральні гематоми) і б) з порушенням цілості капсули (тріщини, розриви, розміжчення).

Клініка ушкоджень печінки залежить від тяжкості травми, характеру її і стану хворого, і при збереженні цілості капсули хворі скаржаться на біль у ділянці печінки, відмічаються болісність і напру-женість м'язів у ділянці правого підребер'я. Нерідко спостерігаються жовтяничність шкіри та слизових обо-лонок, загальна слабість і тахікардія. При значних ге-матомах і руйнуваннях печінки стан хворих тяжкий внаслідок різкої інтоксикації, порушення функції печін-ки і шоку.

Субкапсулярні гематоми можуть ускладнитися розри-вом капсули (двомоментні розриви печінки) з наступним розвитком симптомів внутрішньочеревної кровотечі і жовчного перитоніту.

Ушкодження печінки з порушенням цілості капсули проходять тяжко і супроводяться симптомами шоку, внутрішньочеревної кровотечі і перитоніту. Хворі бліді скаржаться на загальну слабість, запаморочення і силь-ний біль у черевній порожнині, бони лежать на правому боці або перебувають у вимушеному напівсидячому по-ложенні (симптом іванця-киванця). Стан хворих тяж-кий, шкіра бліда, вкрита холодним потом, нерідко від-мічається акроціаноз. У тяжких випадках можуть наста-ти втрата свідомості, різке падіння артеріального тиску і ниткоподібний пульс.

Живіт трохи здутий, не бере участі в акті дихання. При пальпації визначаються напруження м'язів і пози-тивний симптом Щоткіна — Блюмберга, особливо різко виражені в ділянці правого підребер'я. При перкусії внаслідок надходження крові і жовчі в черевну порож-нину відзначається приглушення в пологих місцях її. Межі приглушення змінюються залежно від положення хворого.

Рентгенівське дослідження показує високе стояння й обмеження рухомості правого купола діафрагми, збільшення тіні печінки, а також вільну рідину в пологих відділах живота, яка переміщається при зміні положення хворого.

У крові виявляється зниження гемоглобіну й числа еритроцитів і лейкоцитоз. Звичайно для ушкоджень пе-чінки є характерним прогресуюче наростання симпто-мів анемії.

Лікування. Поранення і закриті ушкодження пе-чінки підлягають терміновому оперативному втручанню, Звичайно під загальним знеболюванням. Застосовують косий розріз у правому підребер'ї.

Під час операції здійснюють ревізію органів черев-ної порожнини, уважно оглядають печінку, включаючи верхню і верхньозадню поверхні. Рану печінки обробляють обережно, дуже дбайливо видаляють некротичні, ви-сячі ділянки ЇЇ, сторонні предмети.

Гемостаз досягається обколюванням кровотечних су-дин і зшиванням рани вузлуватими товстими кетгутовими швами.

До резекції печінки