ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ

ГОСТРИЙ МАСТИТ - ЗАПАЛЕННЯ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ.

Мастит виникає найчастіше у матерів, що годують дітей грудьми, в перші дні і місяці (до 4 місяців) лактаційного періоду. В акушерських клініках, як ускладнення післяродового періоду, трапляється у 2-4% породіль. В основ-ному мастит виникає на 7-20-й день після пологів. Основними причинами його виникнення є: травматизація (тріщини, виразки) сосків; застій молока (лактостаз), який призводить до його згортання в молочних ходах і розвит-ку запального процесу; пряме попадання інфекції через епідермальний по-крив; недотримання гігієнічних правил. Слід зазначити, що мастит може виникати і у жінок без лактації, а також у чоловіків. Поширення інфекції в молочній залозі відбувається по молочних протоках, лімфатичних та крово-носних судинах. Основним збудником захворювання є стафілокок (80%), стрептокок (15%) та мікробні асоціації.

Залежно від розповсюдження та локалізації запального процесу в мо-лочній залозі розрізняють дифузні - уражається вся молочна залоза (панма-стити) і відмежовані мастити. Останні, в свою чергу, за локалізацією поділя-ються на субареолярні — розташовані під ареолою соска; інтрамамарні - в тканині залози; галактофорити - в молочних протоках; ретромамарні - між задньою поверхнею залози і фасцією великого грудного м'яза. За патоморфологічними змінами в молочній залозі розрізняють: сероз-ну (початкову), інфільтративну, абсцедивну, флегмонозну та гангре-нозну форми маститу.

Серозна (початкова) форма маститу виникає, як правило, у породіль через застій молока. Молочна залоза просочується серозним ексудатом, розвивається лейкоцитарна інфільтрація навколо соска. Своєчасне зціджу-вання молока і призначення антибіотиків може зупинити запальний процес. При запізнілому або неправильному лікуванні запальний процес у молочній залозі прогресує і переходить в інфільтративну форму. В товщі молочної залози формується інфільтрат з нечіткими ме-жами, без ознак розм'якшення.

При абсцедивному маститі утворюється гнійна порожнина. Гній може прорватись че-рез шкірні покриви або в молочні протоки.

При дифузній гнійній інфільтрації молоч-ної залози виникає флегмонозний мастит, який характеризується прогресуючим і тяж-ким перебігом.

У деяких випадках внаслідок запального процесу в молочній залозі виникає тромбоз кровоносних судин і, як наслідок, розвивається гангренозна форма маститу, при якій відбу-вається некроз значних ділянок або всієї тка-нини молочної залози.

У 12-15% хворих спостерігають двобічне ураження молочних залоз. Переважно ура-жається верхньозовнішній квадрант молочної залози, хоча в цілому топографія маститів різнорідна.

Клініка та діагностика: починається захворювання з появи болю та нагрубання молочної залози, підвищення температури тіла. По мірі прогресування захворювання, біль посилюється, збільшується набряк молочної залози, з’являється гіперемія шкіри, болючі збільшені підпахвинні лімфатичні залози, температура тіла висока, озноб. В ЗАК відмічаються лейкоцитоз, прискорене ШОЕ. Перехід серозного маститув інфільтративний, надалі і в гнійний відбувається швидко (за 4-5 днів). В край тяжкий стан спостерігається при гангренозному маститі: температура тіла підвищена до 40-410С, ЧЕС становить 120-130 за хвилину, молочна залоза збільшується в об’ємі, шкіра її гіперемійована з ділянками ціанозу, некрозу та відслоюванням епідермісу. Виражений лейкоцитоз з зсувом лейкоцитарної формули білої крові вліво. У сечі виявляється білок – протеїнуріл. За тяжкого перебігу мастита можливий розвиток сепсису, епідерми плеври.

А взагалі потрібно зазначити, що клінічні ознаки залежать від фази запального процесу в молочній залозі.

Клінічні ознаки. Основні ознаки гостро-го маститу залежать від фази запального про-цесу в молочній залозі. Серозна форма мас-титу характеризується раптовим підвищенням температури тіла до 38,5-39,0°С, болем у мо-лочній залозі. Спостерігають її збільшення, при пальпації - болючість. Контури залози збере-жені, шкіра над нею не змінена.

Інфільтративна форма. Стан хворого погіршується, підвищується температура тіла до 39-40°С, з'являєть-ся лихоманка, головний біль, слабкість. Молочна залоза збільшується в об'ємі, шкіра над ділянкою інфільтрації гіперемована (червона).

При пальпації визначається ін-фільтрат з нечіткими межами. Як пра-вило, збільшуються підпахвинні лімфа-тичні вузли. У випадках, коли лікуван-ня, (яке проводять), не зупиняє процес у фазі інфільтрації, розвивається абсцедивна форма маститу, яка характе-ризується наростанням клінічних оз-нак і погіршенням стану хворого. При пальпації в молочній залозі виявляють ділянки розм'якшення і флуктуації.

Флегмонозна форма характеризується різким погіршенням стану хво-рого: виникає лихоманка, шкірні покриви бліді, молочна залоза збільшена в об'ємі, пастозна (тістоподібна), шкіра над нею гіперемована, блискуча, з роз-ширеною венозною сіткою, сосок втягнутий, при пальпації визначають на-бряклість, болючість. Процес охоплює всю або більшу частину залози.

Гангренозна форма розвивається у хворих, які тривалий час не зверта-лись за медичною допомогою, або внаслідок тромбозу судин молочної зало-зи. Стан хворих тяжкий, температура тіла підвищується до 40-41 °С, молочна залоза різко збільшена, шкіра над нею набрякла, покрита міхурами, наповне-ними геморагічним вмістом, місцями некротизована.

При всіх формах гострого маститу, особливо гнійних, у крові виявляють високий лейкоцитоз зі зсувом лейкоцитарної формули вліво, ознаки токсич-ної зернистості лейкоцитів, у сечі з'являється білок.

При встановленні діагнозу гострого маститу необхідно проводити диференційну діагностику з так званою молочною лихоманкою, яка часто виникає у породіль на 4-5-у добу після пологів і пов'язана із застоєм молока, яке розкла-дається, інфікується, повторно всмоктується і викликає інтоксикацію організму. При неадекватному лікуванні гострий процес в молочній залозі може перейти в хронічний мастит. Внаслідок розростання грануляційної ткани-ни молочна залоза стає щільною, бугристою, болючою при пальпації. У хво-рої спостерігається субфебрильна температура, загальна слабість, кволість.

Лікування. консервативне у початковій фазі гострого маститу у стадії арозного запалення (надання підвищеного положення молочній залозі, відсмоктування молока молоко відсмоктувачем, антибіотикотерапія з врахуванням чутливості мікрофлори. На уражену залозу накладають підтримувальну (не стискальну) пов'язку, при цьому сосок необхідно залишити відкри-тим для систематичного відсмоктування молока спеціальними відсмоктувачами. Зціджувати руками молоко забороняють, оскільки це може спричинити прогресування запального процесу. Хворим