Лікування доброякісних пухлин молочної залози полягає в економно-му або достатньо радикальному їх висіченні з наступним обов'язковим гісто-логічним дослідженням.

Рак молочної залози. Займає друге місце серед ракових захворю-вань у жінок після раку матки. Переважно хворіють жінки у віці 40-50 років. У молодому віці захворювання перебігає більш злоякісно. Рак мо-лочної залози, як правило, виникає на фоні хронічного маститу і доброякіс-них пухлин (фіброаденома, цистаденома, мастопатія), які вважаються пере-драковими захворюваннями. В більшості випадків уражується одна, рідше дві залози.

Клінічні ознаки. Рак молочної залози розвивається з її паренхіми у вигляді щільної пухлини, яка відзначається швидким інфільтративним ростом. При подальшому розвитку процес переходить на шкіру і остання набуває вигляду лимонної кірки. При поширенні процесу на молочні протоки сосок втягується. Інколи з нього виділяється кров'яниста рідина. При подальшому рості пухлина розпадається і утворюються виразки з щільними краями (рис. 213). Поряд із цим, уражаються регіонарні лімфатичні вузли: спочатку по краю великого грудного м'яза, потім - підпахвинні, над- і підключичні на боці ураження. Вони збільшуються у розмірах, стають щільними, малорухомими.

За гістологічною будовою розрі-зняють медулярну, скірозну і слизову форму раку. Медулярний рак харак-теризується ураженням залозистої тканини, скір — сполучної, при слизо-вому раку настає колоїдне переро-дження епітелію, що характеризуєть-ся виділенням значної кількості сли-зових мас через сосок.

Рак здебільшого локалізується у верхньозовнішньому квадранті молоч-ної залози. За міжнародною системою TMN розрізняють чотири стадії раку: І стадія - невелика пухлина в товщі молочної залози (не більше 2см у діа-метрі) без проростання в шкіру і ме-тастазів; II стадія — пухлина до 5 см

у діаметрі, зрощена зі шкірою, є поодинокі метастази в підпахвинні лімфа-тичні вузли; III стадія - пухлина великих розмірів (більше 5 см у діаметрі) з наявністю множинних метастазів у підпахвинні, над- і підключичні лімфа-тичні вузли; IV стадія - поширене ураження молочної залози з множинни-ми віддаленими метастазами в легенях, хребті, другій молочній залозі.

Для уточнення діагнозу проводять бокову рентгенографію молочної залози (мамографію), при якій пухлина проявляється у вигляді округлої тіні з нерівними і нечіткими контурами. Поряд із цим, можна проводити контра-стну рентгенографію, коли вводять контрастну речовину (кардіотраст, тріотраст, уротраст й ін.) у протоки молочної залози. Для підтвердження діагно-зу обов'язково проводять цитологічне дослідження виділень із соска або пунктату з пухлини, де можна виявити ракові клітини.

Лікування. Основний метод лікування - хірургічний. Об'єм його зале-жить від стадії захворювання. При невеликих пухлинах без метастазів про-водять секторальну резекцію молочної залози з наступною променевою та хіміотерапією. При наявності поодиноких метастазів додатково признача-ють перед- і післяопераційну променеву терапію. У більш запущених випад-ках проводять передопераційну променеву терапію, радикальну мастектомію; у молодих жінок із збереженою менструацією виконують оваріоектомію (видалення яєчників). У післяопераційний період цим хворим проводять хіміотерапію (тіотеф, 5-фторурацил, вінбластин, Україн та ін.). Крім цього, хворим призначають гормонотерапію. У дітородному віці застосовують чо-ловічі статеві гормони (тестостерон, метилтестостерон й ін.). У жінок з менопаузою понад 10 років призначають жіночі статеві гормони. У запуще-них випадках (III-IV стадія) і при наявності віддалених метастазів проводять симптоматичну терапію.