Застосування грілок

Місцевий зігріваючий ефект можна одержати за допо-могою грілки. Ефект грілки залежить не стільки від ін-тенсивності температури, скільки від тривалості процеду-ри. При застосуванні грілки відбувається рефлекторне розширення кровоносних судин органів черевної порожни-ни та розслаблення непосмугованих м'язів. Болезаспокій-ливий ефект грілки застосовують при лікуванні виразкової хвороби, ниркової коліки, радикуліту тощо.

Протипоказання до застосування грілок. Біль у животі невідомого генезу, кровотечі різного виду, гострі запальні явища в черевній порожнині: апендицит, гнійний холецис-тит, перитоніт, будь-які панкреатити (підшлункова залоза дуже чутлива до тепла, і при її запаленні відбувається са-моперетравлення залози), злоякісні і доброякісні пухли-ни, туберкульоз будь-якої локалізації, тромбофлебіт, на-гнійні та алергічні захворювання шкіри, свіжі травми, за-биті місця, обмороження, інфіковані рани, септичний стан хворого.

Для накладання водяної грілки необхідно наповнити її водою температури 70 °С до двох третин об'є-му. Витісняють з грілки повітря, поклавши її на якусь площину горизонтально і піднявши верхній кінець до по-яви у горловині води. Це можна робити й іншим чином: тримати грілку вертикально і натискати її посередині до

Таблиця 6. Лікувальна дія грілки

Первинна дія | Остаточна дія | Показання | Місце накладання

Розширення кровоносних судин шкіри та глибоко розта-шованих органів (безпосеред-ньо під впливом тепла та реф-лекторно — внаслідок подраз-нення рецепторів шкіри) | Суто теплова (зігріван-ня хворого), покращан-ня кровообігу, трофіч-на, відтягуюча, роз-

смоктуюча | Загальне охолодженняхворогоЗнесилення хворого, стангіпотерміїХронічні запальні процеси.холециститколіт (особливо спас-тичний) гастрит артрит (й)радикуліт, неврит. Для кращого загоювання виразки шлунка або два-надцятипалої кишки (як-що нема схильності до кровотечі або перфорації).Для покращання трофіки нижніх кінцівок при облі-теруючому ендартеріїті,

артеріосклерозі, хворобі. Рейно. Підшкірні інфільтрати при внутрішньом'язових або підшкірних ін'єкціях (безнагноєння) | Загальне обкладання грілка-ми.Ділянка правого підребер'я.Ділянка живота

Ділянка епігастрію та мезо-гастрію

Ділянка ураженого суглоба (суглобів).Уражене місце. Ділянка епігастрію та мезога стрію. Нижні кінцівки (крім ділянок трофічних виразок). Місце інфільтрату

Подразнення шкірних рецеп-торів теплом, розслаблює не-посмуговані м'язи внутрішніх

органів, знижує поріг больо-вої чутливості | Антиспазматична, зне-болююча | Невралгія, радикуліт. Спазматичні явища у че-ревній порожнині:

гастрит дуоденіт коліт (особливо спас-тичний) холецистит виразкова хвороба шлунка або дванадця-типалої кишки (якщо нема схильності до кровотечі або перфо-рації).Сечокам'яна хвороба. Різні периферичні артері-альні спазми (хвороба Рейно, облітеруючий ен-дартеріїт, артеріолоскле-роз) | Уражене місце Ділянка живота. Ділянка живота, крижі. Нижні або верхні кінцівки

появи у горловині води. Повітря з грілки слід витискати з метою надання Їй плоскої еластичної форми і щоб вона щільніше прилягала до тіла. Потім грілку герметичне за-кривають корком. Перевіряють герметичність. Для цього грілку перевертають дном догори, а отвором донизу. Як-що вода починає підтікати, відкривають корок і знову за-кривають та перевіряють на герметичність. Якщо з отвору постійно підтікає вода, така грілка не придатна для корис-тування.

Сухим рушником витирають грілку.

Гумову грілку ніколи не прикладають безпосередньо до тіла, а завжди обгоріають її чистим сухим рушником Спочатку, коли грілка ще надто гаряча, під неї підклада-ють рушник, складений у декілька шарів. У міру охолодження грілки кількість шарів зменшується.

Якщо грілку слід накласти до хворого місця на трива-лий час (години, доби), через кожні 2—3 год воду в ній треба міняти. Дуже важливо слідкувати за правильністю положення грілки та загальним станом важкохворих і хво-рих, які перебувають у непритомному стані Якщо через негерметичність грілки намокла білизна, її обов'язково слід перемінити. У разі виникнення значної гіперемії, пу-хирів або сильних больових відчуттів грілку слід негайно зняти.

Якщо чутливість шкіри підвищена, можуть виникнути пухирі алергічної етіології. Поширюються запальні та сеп-тичні процеси. У разі неправильного накладання грілки на живіт виникають кровотечі, перфорації, перитоніт. Вна-слідок тривалого застосування грілки може виникнути гіперпігментація шкіри. Щоб запобігти їй, шкіру на місці накладання грілки греба змащувати вазеліновою олією.

Електрична грілка має переваги перед водяною, бо во-на сприяє поступовому наростанню теплової дії, тривало-му застосуванню тепла, регулюванню необхідного рівня температури та рівномірного постійного тепла. Вона м'я-ка, пластична.

Для кожного хворого електричну грілку слід загортати

у чисту наволочку та індивідуально підбирати необхідний рівень температури.

При користуванні електричною грілкою необхідно су-воро додержуватися правил техніки безпеки. Для цього необхідно перевіряти цілість електричного шнура, слідку-вати, щоб грілка не була вологою, не залишати хворого, який перебуває у непритомному стані, самого, не накри-вати електричну грілку ковдрою, бо це загрожує перегрі-ванням та виникненням пожежі.

Застосування холоду

До лікувальних процедур шкіри належить застосуван-ня холоду. Місцеві холодові процедури викликають дію, протилежну дії тепла .

Протипоказання. Виснаження хворого. Хвороби, яким притаманні артеріальні спазми (облітеруючий ендартеріїт, хвороба Рейно). Підвищена чутливість до холоду. У хво-рих, що втратили чутливість шкіри (паралічі). У хворих з гострою затримкою сечі. При трофічних ураженнях шкіри. Холодові процедури слід обережно застосовувати у хво-рих, які перебувають у непритомному стані

Міхур а льодом

Міхур для льоду виготовляють з гуми. Він має пласку, круглу форму з отвором у центрі, що загвинчується корком з нарізкою. Лід має знаходитися у морозильнику у вигляді великої грудки

Перед застосуванням міхура лід дрібно розколюють для зручнішого розміщення у міхурі та щоб міхур був лег-шим і краще моделювався за формою тіла. Лід набирають у совок і на дві третини заповнюють ним міхур

З міхура витісняють повітря, надавивши на дно, щоб в отворі з'явився лід Отвір герметичне закривають корком Міхур насухо витирають рушником, обгортають його сухим рушником та прикладають до тіла хворого

Дітям та виснаженим хворим міхур з льодом слід під-вішувати на висоті 3—5 см від