Хворого треба покласти у положення лежачи або напів-лежача, тому що він може знепритомніти.

Необхідно пам'ятати, що для обробки шкіри ні в якому разі не можна застосовувати запашного мила, ефіру, йо-ду, бо їхній запах відлякує п'явок. Для кращого присмок-тування п'явок можна зробити таке: розтерти шкіру ма-сажними рухами (приплив крові приваблює п'явок), змо-чити шкіру 40 % розчином глюкози.

Для процедури прикладання п'явок необхідні такі засо-би: здорові голодні п'явки, пробірка, хірургічний пінцет, 40 % розчин глюкози, кухонна сіль або її розчин, стерильні серветки, вата, бинт, у разі необхідності — засоби гоління (безпечна бритва, мило, помазок). П'явку захоплюють пальцями (ні в якому разі не пін-цетом) біля її головного кінця та прикладають до шкіри у потрібному місці. Тримають п'явку до тих пір, доки вона не присмокчеться.

Можна помістити п'явку у пробірку таким чином, щоб задній присосок був повернутим до її дна, а передній до от-вору. Пробірку приставляють до потрібного місця і обе-режно, щоб не відірвати п'явку від ранки, коли та присмок-четься, виймають з-під неї пробірку . Щоб прикласти п'явку в точно визначеному місці, мож-на позначити його шматочком паперу з отвором певної ве-личини, куди слід прикласти п'явку. Якщо треба прикласти декілька п'явок в одній ділянці, слід розмістити їх у склян-ці, приставити до потрібного місця та потримати, поки всі п'явки присмокчуться. Ознаками присмоктування п'явки є поява болю та хвилястих рухів передньої частини тіла п'явки. Після того як п'явка присмокталася, під її задній присосок підкладають сте-рильну серветку, тому що присмок-тування п'явки до шкіри цим при-соском значно знижує активність смоктання. Насмоктавшись крові, п'явка може відпасти самостійно у підставлений заздалегідь лоток. Якщо п'явку треба зняти раніше, ніж вона відпаде сама, треба посипати її сіллю або змочити розчином солі.

Слід пам'ятати, що відривати п'явку від шкіри не мож-на, тому що при цьому можна відірвати їй щелепу, яка мо-же залишитися" в ранці, або, навпаки, разом зі щелепою п'явки можна відірвати шматочок шкіри хворого. І в тому, і в іншому випадках це призводить до значної кровотечі.

Після відпадання п'явок місця їх укусів кровоточать протягом 6 год — однієї доби і довше. Тому на ранку треба накласти тугу ватно-марлеву пов'язку і тримати її протягом доби. Якщо вона просякнулася кров'ю, її треба підбинтувати ватою та бинтом. Після зняття пов'язки, якщо кровотеча припинилася,. слід обробити шкіру 3 % розчином перекису водню і ще на 2—3 доби накласти суху асептичну пов'язку. За цей час ранка звичайно загоюється.

Вдруге застосовувати п'явки на тому ж місці можна че-рез 3—4 дні.

При застосуванні п'явок можуть виникнути такі усклад-нення: у чутливих хворих може бути досить сильний біль, тривала кровотеча з-під стискуючої пов'язки. При цьому необхідно прикласти до рани тампон, змоче-ний міцним розчином перманганату калію, і знову щільно забинтувати. Якщо це не допомагає, слід тонкою голкою накласти на рану шов у вигляді вісімки. Якщо ушкоджена велика судина, треба негайно накласти кровоспинний за-жим, а потім накласти шов.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. В.З.Нетяженко “Загальний та спеціальний догляд за хворими”.

2. М.Г.Шевчук “Сестринська справа”

3. З.М.Стернова “Посібник з медсестринського процесу”

4. А.П.Лаптєв “Загартовуйтесь на здоров’я”

5. Н.М.Касевич “Практикум із сестринської справи”