Застосування водних ванн

Мета: уміння підготувати ванну; відпустити про-цедуру загальної водної ванни; спостерігати за станом хворого під час процедури; продезінфікувати ванну.

Механізм дії ванни. Ванни—це водні процедури, які застосо-вуються з гігієнічною та лікувальною метою. Вони бувають за-гальні, коли у воду занурюється все тіло, і місцеві, коли у воду занурюється частина тіла (сидячі, ручні, ніжні).

Механізм дії ванни складається з дії температурного та меха-нічного чинників (діє тиск рідини на тіло хворого). Саме темпе-ратура ванни істотно впливає на тепловий обмін організму хворо-го. При цьому змінюється потовиділення та дихання, відбуваєть-ся перерозподіл крові, подразнення чутливих нервових закінчень шкіри, що сприятливо впливає на роботу всіх органів та систем організму.

Механічна дія полягає в стисненні грудної клітки, внаслідок чого зменшується кількість дихальних рухів, а також у здавленні черевної порожнини.

Крім шкіри, на ванни реагують лімфатичні та кровоносні су-дини.

Різновиди ванн залежно від температури води, їх дія та при-значення.

Залежно від температури води розрізняють ванни холодні (24— 27 °С), прохолодні (28—33 °С), індиферентні (34—36 °С), теплі (36—39 °С), гарячі (40 °С і вище).

Холодні загальні ванни викликають значне збудження нерво-вої системи та посилення обміну речовин. Тривалість 1—3 хв. Ефективне застосування їх при ожирінні.

Прохолодні загальні ванни призначають при неврозах із при-гніченим загальним станом, апатією. Тривалість їх 3—5 хв.

Індиферентні, теплі ванни призначають у разі ниркової чи печінкової кольки, хронічних захворювань суглобів, захворювань периферичної нервової системи (радикуліт, поліневрит).

Гарячі ванни збуджують серцево-судинну систему, викликають прискорення пульсу до 100—120 за 1 хв, підвищують артеріальний тиск, збільшують об'єм циркулюючої крові, збільшують потовиді-лення, обмін речовин і підвищують температуру тіла. Можуть ви-кликати загальну слабкість, задишку, серцебиття, запаморочення. Тому гарячі ванни протипоказані в умовах захворювань серцево-судинної системи, загального виснаження, туберкульозу легень. Тривалість гарячої ванни 5—10 хв.

Сидячі прохолодні та холодні ванни призначають при гемо-рої (тривалість 1—3 хв).

Сидячі теплі ванни призначають при хронічних запальних процесах жіночих статевих органів, хронічному запаленні перед-міхурової залози (тривалість 20—30 хв).

Сидячі гарячі ванни використовують у випадках ниркової кольки (тривалість 10—15 хв). Протипоказані сидячі гарячі ванни при гострих запальних процесах товстої кишки та органів малого таза, вагітності, схильності до маткових кровотеч.

Гарячі ручні та ніжні ванни застосовують при залишкових явищах у результаті запальних процесів шкіри, м'язів, суглобів, нервових розладах, а також як відволікальиий засіб у разі захво-рювань легень, серця, судин.

1. Перевірте готовність ванної кімнати та ванни до проведен-ня процедури. Температура повітря у ванній кімнаті повинна бу-ти не нижчою ніж 25 °С, вікна — зачинені.

2. Заповніть ванну спочатку холодною водою, потім гарячою. Можете використати змішувач. Температуру визначте водяним термометром, не виймаючи його з води.

3. Посадіть хворого у ванну так, щоб спина опиралася в одну стінку ванни, а ноги — в другу. Якщо хворий не дістає стінки ванни, то під ноги йому підкладіть підставку. Під голову хворого покладіть рушник, складений валиком, або грілку, наповнену водою кімнатної температури.

4. Відпустіть ванну відповідно до призначення лікаря (трива-лість ванни та температура води). При правильно призначеній і виконаній процедурі спостерігається порожевіння та потепління шкіри. У хворого з'являється відчуття свіжості, бадьорості.

5. Під час приймання ванни не залишайте хворого одного. Стежте за загальним станом хворого, його шкірними покривами та пульсом. Якщо хворий зблід, з'явилося запаморочення, виве-діть його з ванни, витріть рушником, покладіть на ліжко з трохи піднятим ніжним кінцем, розітріть скроні й дайте на ватці поню-хати нашатирний спирт Терміново викличте лікаря.

6. Після ванни хворий повинен відпочити 30 хв.

7. Для сидячої ванни використайте спеціальний посуд з оцин-кованого заліза або емальовану миску.

8. Для ніжної ванни використовуйте виварку, відро, для руч-ної — миску чи спеціальний посуд.

9. Під час гарячої ніжної ванни тіло хворого тепло закутайте.

Дезінфекція ванни: після використання ванну двічі протріть спеціально для цього виділеною щіткою 3% розчином хлораміну та промийте теплою водою.

Послідовність дій під час виконання процедур

Підготовка та відпуск сірководневої ванни:

1. Налийте у ванну 200 л води (температура 35—37 °С).

2. Висипте 27 г двовуглекислої соди та розмішайте дерев'я-ною лопаточкою до повного розчинення.

3. Вилийте 355 мл 12,6% розчину сульфіду натрію, а пізніше 110 мл технічної хлористоводневої кислоти, продовжуючи роз-мішувати лопаточкою.

4. Доведіть температуру води до 36—37 °С.

5. Тривалість процедури 10—15 хв.

6. Курс лікування 12—15 ванн, через 1—2 дні.

Підготовка та відпуск радонової ванни:

1. Концентрований розчин радонової води із спеціальної по-судини через сифон вилийте на дно ванни, попередньо наповне-ної водою (температура 36—37°С) і обережно перемішайте.

2. Тривалість ванни 10—15 хв

3. Курс лікування 12—15 ванн

Радонові ванни готують у спеціальному приміщенні з дотри-манням правил техніки безпеки з розчину радону, який одержу-ють із солей радію. Препарат тримають у спеціальному посуді, який знаходиться в свинцевому контейнері

Підготовка та відпуск кисневої ванни.

1. Кисневу ванну приготуйте за 10 хв до прийняття процедури.

2 У 200 л води висипте 100 г гідрокарбонату натрію, 5 мл 5% розчину сульфату міді (мідний купорос) і 200 мл технічного пергідролю.

3. Ретельно все перемішайте и через 10 хв, коли відбудеться накопичення максимальної кількості пухирців кисню, дозвольте хворому прийняти ванну

Світлолікування

Мета: уміння застосовувати теплову процедуру за допомогою ламп солюкс, інфраруж, ламп Мініна, уміння застосо-вувати ультрафіолетове опромінення.

Механізм дії інфрачервоного випромінювання та показання до його застосування. Інфрачервоні промені здатні проникати в тканину на глибину 3—4 мм. Поглинаючись тканинами організ-му, квант-енергія інфрачервоного випромінювання перетворює-ться на теплову енергію й викликає судинну реакцію — коротко-часний спазм з наступним стійким розширенням кровоносних судин,