У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


8.Після зняття компресу шкіру легенько протріть серветкою, водою, висушіть м'яким рушником і накладіть. Якщо шкіра почервоніла та свербить, змастіть її вазеліном.

У домашніх умовах для накладання компресів можна викори-стати кефір, молочну сироватку, листя капусти (ошпарене окро-пом).

У випадку після ін’єкційного інфільтрату добре допомагає двошаровий компрес з використанням розчину фурациліну 1:5000 і мазі Вишневського.

При тромбофлебіті накладіть зігрівальний компрес із маззю Вишневського на 2—3 дні.

У разі запалення середнього вуха (отит) у прокладці та в компресному папері зробіть отвір. Накладіть компрес таким чи-ном, щоб дія його була спрямована в основному на ділянку сосковидного відростка, а вушна раковина залишалася відкритою.

Накладання гарячого компресу:

1. Складену в кілька шарів тканину змочіть гарячок» водою (60—70 °С), швидко відіжміть і прикладіть до тіла.

2. Зверху накрийте клейонкою, ватою, закріпіть бинтовою пов'язкою, прикрийте ковдрою.

3. Після охолодження компрес зніміть.

Накладання гарячого парафіну.

1. 0,5—1 кг твердого білого парафіну покладіть у чисту суху металеву каструлю й нагрівайте на невеликому вогні або водяній бані до температури 60—70 °С доти, доки парафін не розплавиться.

2. Потрібну ділянку шкіри попередньо обмийте теплою во-дою з милом, висушіть рушником або серветкою.

3. Під ділянку тіла підстеліть клейонку.

4. Складіть марлеву серветку, захватіть затискувачем, змочіть її рідким парафіном і накладіть парафін до одержання рівномір-ного шару товщиною 1—2 см. Робіть це швидко, щоб парафін не захолов.

5. Зверху накладіть клейонку або вощаний папір, потім вов-няну тканину.

6. Тривалість процедури від 30 хв до 2 год.

7. Після зняття парафіну шкіру висушіть м'яким рушником і змастіть жиром.

Парафін можна накладати через день, а якщо немає подраз-нень шкіри, то щодня.

Використання гірчиці та гірчичників

Мета: уміння використати гірчичники заводського виготовлення; приготувати та відпустити загальну гірчичну ван-ну; приготувати та відпустити ніжну гірчичну ванну; здійснити гірчичне обгортання (компрес); застосувати суху гірчицю; приго-тувати гірчичники в домашніх умовах.

Механізм дії гірчиці. При змочуванні гірчичного порошку водою виділяється летка гірчична олія. Вона має різкий запах і основною діючою речовиною. При контакті зі шкірою ефірна олія подразнює нервові рецептори з подальшим розвитком шкірної реакції, а також загальної реакції всього організму. При цьому активізується функція лейкоцитів, підвищується активність симпатичної та, меншою мірою, парасимпатичної нервової системи.

Показання та ділянки до використання гірчичників. На-кладати гірчичники можна практично на всі ділянки тіла: при нежитю та головному болю — на потилицю, при гострому трахеїті — на верхню частину грудини, при бронхиті та пнев-монії — між і під лопатками, при болю в серці — на ділянку серця, при гострих запаленнях верхніх дихальних шляхів — на литкові м'язи, при гіпертонічному кризі — вздовж хребта та на комірцеву зону.

Протипоказаннями до використання гірчичників є: легенева кровотеча, злоякісні новоутворення, захворювання шкіри.

Можливі ускладнення: роздратування шкіри, опіки. Їх потрібно обробити 5% розчином калію перманганату.

Ознаки придатності гірчичників. Гірчичники заводського ви-готовлення — паперові пластинки прямокутної форми розміром 8 х 13,5 см, вкриті шаром гірчичного борошна, котре закріплене розчином каучуку та каніфолі.

Колір придатного гірчичника жовтий, гірчична маса розподі-лена рівномірно, тримається міцно. У сухому вигляді гірчичник без запаху. Під час змочування теплою водою одразу з'являється специфічний запах леткої гірчичної олії. При накладанні гірчич-ника на шкіру відчувається пекучість.

Зберігати гірчичники сліду сухому, темному місці.

Використання гірчичників:

1. Гірчичники змочіть теплою водою безпосередньо перед використанням і прикладіть до потрібної ділянки тіла, краще че-рез полотнину, тим боком, який вкритий гірчицею.

2. Тепло закутайте хворого. Дія придатних гірчичників про-являється через декілька хвилин пекучим болем.

3. Тривалість процедури 10—20 хв.

4. Після закінчення процедури зніміть гірчичники. Якщо гір-чичники прикладали безпосредньо на оголену шкіру, то знявши їх, промийте ці ділянки тампоном, ледь змоченим теплою водою, витріть насухо й тепло закутайте хворого, а також на поперекову ділянку праворуч і ліворуч. У разі значних жирових відкладань можна ставити банки також на лопатки, а в деяких випадках — на сідниці та стегна.

Протипоказання до застосування банок. Туберкульоз леге-нів, легенева кровотеча, кахексія, гарячка, злоякісні пухлини, підвищена кровоточивість тканин, загальне збудження. Банки не ставлять також дітям у зв'язку з тонкою грудною стінкою. При цьому можуть виникати крововиливи в легеневій тканині, що шкідливо для організму.

Ускладнення, що можуть виникнути під час виконання про-цедури, надання допомоги. Якщо залишити банки на шкірі хворо-го довше встановленого часу (понад 8—10 хв), можуть з'явитися пухирці, наповнені геморагічною рідиною рожевого кольору.

При сильному перегріванні банок можуть виникнути опіки. Вони також можуть утворитись у результаті необережного кори-стування полум'ям у випадку падіння спалахуючої краплини го-рючої рідини або тупферу на шкіру.

У разі виникнення пухирів або опіків їх обробляють 5% роз-чином калію перманганату. Навколо опіків шкіру змащують ва-зеліном.

Підготовка хворого:

1. Проведіть психологічну підготовку хворого.

2. Якщо шкіра вкрита волоссям, то її поголіть, обробіть 70% етиловим спиртом і змастіть тонким шаром вазеліну.

3. Запропонуйте хворому перед процедурою звільнити сечо-вий міхур.

4. Надайте йому зручного положення. Якщо банки призначені на спину, то хворого покладіть на живіт, голову поверніть на бік, руки приберіть під подушку.

5. Якщо у пацієнта довге волосся на голові, приберіть його під хусточку або рушник.

Постановка банок:

1. Поставте біля хворого лоток з усім, що потрібно для того, щоб поставити банки.

2. Звільніть потрібну ділянку тіла від одягу.

3. Змастіть тонким шаром вазеліну цю ділянку шкіри.

4. Намотану на металевому стрижні вату змочіть 96% етило-вим спиртом або ефіром, злегка відтисніть об шийку флакона, закрийте флакон корком.

5. Запаліть факел, швидким рухом на мить унесіть полум'я в банку на відстані 10—15 см від шкіри, після чого банку швидко прикладіть до тіла.


Сторінки: 1 2 3 4 5 6