3. Місця укусів загоюються через 2—3 дні. Нагноєння ранок практично не спостерігається, тому що гірудин має бактерицидні властивості.

4. Після сеансу гірудотерапії хворий повинен дотримуватися ліжкового режиму протягом двох днів.

На цей період треба відмінити препарати йоду, сечогінні за-соби та антикоагулянти.

Оксигенотерапія

Мета: уміння використати інгаляційний спосіб ок-сигенотерапії, застосовуючи централізовану систему або балон; використати інгаляційний спосіб оксигенотерапії, застосовуючи кисневі подушки; дезінфікувати носові катетери.

Фізіологічна дія кисню. При збільшенні вмісту кисню в тканинах знижується метаболічний ацидоз завдяки видаленню недояслених продуктів обміну речовин, що призводить до усунення гіпоксії, зменшення ціанозу, вирівнювання дихання, поліпшення роботи серця, нормалізації сну.

Показанням до оксигенотерапії є: гіпоксемія (низький рівень кисню в артеріальній крові). Причиною гіпоксемії може бути порушення вентиляції легенів у випадку паралічу дихальної мускулатури, передозування ліків, які пригнічують дихальний центр, набряку генів, тяжких інфекційних захворювань, захворювань серця.

Техніка безпеки при експлуатації кисневих установок

Балони з медичним киснем синього кольору ємкістю 1, 2, 5, 16, 40 л вміщують газоподібний кисень під тиском до 150 атм. який високий тиск сам по собі небезпечний, у зв'язку з чим кисневі балони зберігають у спеціальних нежилих приміщеннях або металевих шафах, розміщених поза лікарняними відділеннями.

Балони зберігають у вертикальному положенні і фіксують їх металевими поясами.

Кисень до хворого потрапляє по газопроводу. Тиск кисню в газопроводі до 3 атм, він регулюється за допомогою редуктора, з якого приладнаний манометр.

Оскільки в кисневому середовищі різко збільшується горіння, неприпустимо в приміщенні палити, користуватися відкритим огнем або електроприладами.

Забороняється нагрівання балонів, зберігання їх у горизонтальному положенні.

Спалахи в кисневому середовищі ефіру, спирту, машинного масла, бензину призводять до вибуху. У зв'язку з цим заборонено користування цими речовинами в приміщеннях кисневої служби.

Забороняється змащувати руки жирним кремом або олією під час експлуатації кисневих установок.

При перевірці наявності кисню в балоні не слід направляти струмінь газу в обличчя, очі, тому що стиснутий кисень — це сухий і холодний газ, який при контакті зі слизовими оболонками може викликати їх опіки.

Інгаляційний спосіб оксигенотерапії із централізованої системи:

1. Заповніть водою апарат Боброва так, щоб нижній кінець довгої скляної трубки занурився у воду.

2. Приєднайте апарат Боброва до централізованої системи.

3. До зовнішнього кінця короткої скляної трубки апарата приєднайте стерильний носовий катетер. Перевірте еластичність катетера, відсутність у ньому тріщин.

4. Зафіксуйте апарат Боброва біля голови хворого.

5. Переконайтесь у прохідності верхніх дихальних шляхів.

6. Змочіть катетер стерильним ізтонічним розчином натрію хлориду та введіть через нижній носовий хід задньої стінки глот-ки (на глибину 15 см). Для правильного визначення довжини вве-дення катетера виміряйте у хворого відстань від кінчика носа до вуха і на таку довжину введіть катетер у один із носових ходів.

7. Відрегулюйте оптимальну дозу кисню (4—6 л/хв), що за-безпечує концентрацію кисню в повітрі до ЗО—40%.

Не допускайте перенасичення організму киснем, оскільки при тривалому вживанні у високих концентраціях він погано впливає на серцево-судинну та дихальну системи.

8. Зовнішню частину носового катетера в разі потреби зафік-суйте до шкіри обличчя липким пластирем.

9. Через кожні 30—40 хв змінюйте положення катетера (із правого носового ходу переставте в лівий і навпаки) для запо-бігання пролежнів і висихання слизової носових ходів.

10. Якщо виникло першіння в носі та носоглотці, тимчасово припиніть подачу кисню і закапайте масляні краплі в ніс.

Інгаляційний спосіб оксигенотерапії із кисневої подушки:

1. Зніміть мундштук з кисневої подушки й наповніть її через редуктор киснем з кисневого балона.

2. Вентиль редуктора замкніть, а трубку подушки перекрийте затискувачем.

3. Приєднайте мундштук до подушки та обгорніть його зволо-женою водою марлевою серветкою, складеною в декілька шарів.

4. Мундштук притисніть до рота хворого й відкрийте кран. Регулюйте швидкість надходження кисню за допомогою крана та натискуванням на подушку.

5. Можливе підвищення ефективності кисневої подушки, як-що мундштук замінити носовим катетером, а зволоження кисню здійснити шляхом пропускання його через частково заповнений водою апарат Боброва; до довгої скляної трубки приєднайте по-душку, до короткої — катетер.

У разі відсутності апарата Боброва для зволоження кисню можна використати герметичне закритий флакон з водою, в який через корок треба ввести довгу повітряну голку та коротку голку. за допомогою довгої голки кисень буде зволожуватись і через коротку голку та приєднаний до неї носовий катетер потрапить у дихальні шляхи.

Дезінфекція носових катетерів:

1. Після використання носовий катетер замочіть у 3% розчині хлораміну на 60 хв.

2. Промийте катетер проточною водою.

3. Замочіть у миючому розчині, температура якого 50 °С, на 5 хв і ретельно промийте канал катетера розчином під тиском із шприца.

4. Промийте проточною водою.

5. Прокип'ятіть у дистильованій воді протягом ЗО хв.

6. Просушіть на стерильній серветці.

7. Зберігайте катетер в асептичних умовах.

При потребі катетер стерилізують паровим методом.