початкових стадіях гіпертонічної хвороби, нормалізу-ють ліпідний обмін при атеросклерозі.
Тому ультрафіолетові промені мають високий терапевтич-ний ефект при багатьох захворюваннях (бронхіт, пневмонія, плеврит, гіпертонічна хвороба, виразкова хвороба, гастрит, екзема, трофічні виразки, невралгія та ін). Крім того, прово-дять ультрафіолетове опромінення вагітним жінкам для профі-лактики рахіту у дітей; для загартування, підвищення стійкості організму до інфекційних захворювань; особам, які працюють у шахтах та на півночі, — для компенсації природної ультра-фіолетової недостатності.
Протипоказаннями до ультрафіолетового опромінення злоякісні пухлини, схильність до кровотеч, захворювання крові, гіпертиреоз, активний туберкульоз легенів, гіпертонічна хвороба III стадії.
Послідовність дій під час виконання процедур
Застосування теплових процедур за допомогою ламп солюкс, інфраруж, ламп Мініна:
1.
Лампою солюкс опромінюйте певні ділянки тіла.
2.
Відстань лампи від тіла визначте за відчуттям тепла.
3.
Опромінюйте щодня або через день по 10—30 хв.
Аналогічно використовуйте лампу інфраруж, а також лампу Мініна, але опромінення за допомогою лампи Мініна здійснюйте протягом 10—15 хв.
Застосування ультрафіолетового випромінювання:
1. Увімкніть ртутно-кварцеву лампу в електричну мережу.
Нормальний режим лампи встановлюється через 5—10 хв після ввімкнення.
2.
Захистіть очі хворого та свої захисними окулярами.
3.
Визначте біодозу ультрафіолетового опромінення, тобто
визначте мінімальну інтенсивність опромінення, здатного при-
звести до утворення еритеми, за допомогою біодозиметра БД-2
Це металева пластинка з шістьма прямокутними отворами. Отвори закрийте пересувною заслінкою.
4.
Накладіть біодозиметр на ділянку, яку будете опромінюй
ти, або на нижню частину живота, якщо будете проводити загальне опромінення, і зафіксуйте до тіла хворого. Інші частини тіла закрийте простирадлом.
5. Установіть ртутно-кварцеву лампу перпендикулярно до
поверхні місця опромінення на відстані 50 см.
6.
Відкрийте перший отвір біодозиметра і опромінюйте шкіру
над ним 30 с. Потім через кожні 30 с відкривайте наступні отво-ри, продовжуючи опромінювати ділянки під відкритими раніше
отворами, поки не будуть опромінені всі 6 отворів.
7.
Через 24 год визначте час, який потрібен для утворення мінімально вираженої еритеми.
8.
Місцеве опромінення проводьте з відстані 50 см і застосо-вуйте еритемну дозу ультрафіолетових променів.
9.
Повторно одне й те саме поле опромінюйте в міру змен-шення еритеми, через 2—3 дні, але не більше ніж 5 разів.
Групові профілактичні загальні опромінення проводять у спеціальних приміщеннях — фотаріях. Орієнтуються середніми біодозами, яга отримали 10 осіб під час користування певною лампою. При індивідуальному загальному опроміненні послідов-но діють на передню та задню поверхні оголеного тіла постійно зростаючими дозами. Починають курс опромінення з 1/4— 1/2 індивідуально визначеної біодози. Через кожні 2—3 процеду-ри дозу вдвічі збільшують і доводять у кінці курсу до 2—3 біси доз. Процедуру загального опромінення проводять через день. Під час лікування гіперемії шкіри не спостерігається, оскільки інтен-сивність опромінення збільшується поступово:
Запам'ятайте! Недостатній захист очей може призвести до розвитку гострого кон'юнктивіту внаслідок опіку ультрафіолето-вими променями кон'юнктиви та рогівки очей (світлобоязнь, сльозотеча, біль, почервоніння кон'юнктиви). При цьому треба використовувати холодні примочки та очні краплі з дикаїном. У випадках грубих порушень техніки безпеки у хворих можливі опіки шкіри, які лікуються там само, як термічні опіки.
4) вода з оцтом (1 столова ложка столового оцту на 1 склянку холодної води).
Механізм дії холоду. Холод викликає звуження кровоносних
судин, зменшення кровонаповнення відповідної ділянки, пошжує поріг збудження нервових закінчень і тому сприяє обмеженню запального процесу, зупинці кровотечі, зменшен-ню болю.
Показання та протипоказання до використання міхура з льодом.
Показано: у випадках гострих запальних процесів у черевній порожнині (гострий апендицит, гострий холецистит), кровотеч, травм (у першу добу), високої гарячки.
Протипоказано: при хронічних запальних процесах, затрим-ці сечі.
Навчальна мета: уміння утримувати п'явки; підготувати ділянку шкіри перед гірудотерапією; поставити п'явки; обробити ранки після зняття п'явок; спостерігати за хворим під час і після процедури.
Початковий обсяг знань: потрібно знати механізм дії ліку-вання за допомогою п'явок; показання до використання певних ділянок тіла для лікування п'явками; протипоказання до викорис-тання п'явок; можливі ускладнення під час використання.
Оснащення:
1) медичні п'явки;
2)
3% розчин перекису водню;
3)
спирт етиловий 70%;
4)
стерильні серветки;
5)
вата, бинт;
6)
розчин глюкози в ампулах;
7)
пробірка або медична банка;
8)
пінцет;
9)
ниркоподібний лоток;
10)
гаряча переварена або дистильована вода;
11)
клейонка;
12)
5% розчин калію перманганату;
13)
1% розчин хлораміну;
Механізм дії лікування за допомогою медичних п'явок. Ме-дичні п'явки маслиново-зеленого кольору, довжиною 10— 12 см здавна використовують як крововитягувальний засіб або для протидії зсіданню крові. Секрет слинних залоз п'явок вмі-щує грудин (речовина, яка діє на тканинну проникність), має протизапальну, тромболітичну, імуностимулювальну, протитромботичну, антисклеротичну дію.
Показання до використання певних ділянок тіла для застосу-вання п'явок:
1.
Гіпертонічна хвороба. П'явки прикладають на ділянку сосковидного відростка по вертикальній лінії на відстані 1 см від
вушної раковини.
2.
Передінфарктний стан та інфаркт міокарда — на ділянку
серця (третє — п'яте міжребер'я на відстані 1 см від грудини).
3.
Тромбофлебіт — уздовж затромбованої вени на відстані
1 см від неї, розміщуючи п'явки в шаховому порядку з проміжками 5—6 см.
4.
Застійна печінка — на ділянку правого підребер'я вздовж
реберного краю.
5. Зовнішній і внутрішній геморой — на ділянку куприка.
Протипоказанням до використання п'явок є: анемія, зниження
зсідання крові, лікування антикоагулянтами, сепсис, алергічний стан.
Можливі ускладнення під час використання медичних п'явок:
1.
Свербіж і нагноєння навколо ранки внаслідок її забруднення.
2.
Кровотеча з ранки внаслідок того, що неправильно вибрана
ділянка для використання п'явок.
3.
Крововиливи, викликані прикладанням п'явок на ділянки з
крихкою підшкірною клітковиною.