здійснюється консервативним і хіру-ргічним методами. У разі консервативного лікування використо-вується гонадотропін хоріональний, який найчастіше призначають за умови одностороннього крипторхізму. У разі неефективності лікування вдаються до операції. Оптимальними термінами ліку-вання крипторхізму є період від 5 до 9 років. Операція, проведена після десятирічного віку, не запобігає майбутній безплідності.
ПЕРЕДЧАСНЕ СТАТЕВЕ ДОЗРІВАННЯ
Появу вторинних ознак статевого розвитку у дівчаток у віці до 8 років, а у хлопчиків — до 10 років слід розцінювати як пе-редчасне статеве дозрівання. Це може бути пов'язано з підвище-ним стимулюванням статевих залоз гонадотропними гормонами гіпофіза або первинною патологією статевих залоз.
Етіологія і патогенез. Причиною раннього статевого розви-тку часто є різні пухлини шишкоподібного тіла, гіпоталамуса, статевих залоз.
Клініка. У дітей з ознаками раннього статевого розвитку спо-стерігають значно прискорений ріст, передчасну появу точок окостеніння і синостозу (нерухомого з'єднання кісток), що не дає змоги хворим досягти зросту дорослих. У хлопчиків рано встано-влюється сперматогенез, а у дівчаток — овуляція і здатність до запліднення.
Діагноз встановлюють грунтуючись на характерних клінічних симптомах, результатах електроенцефалографії, пневмоенцефалографії, дослідження в сечі та крові тестостерону й естрогенів.
Лікування. З лікувальною метою застосовують препарати, що пригнічують активність гонадотропних гормонів (синтетичні прогестини — інфекундин, бісекурин тощо). Пухлини статевих залоз видаляють хірургічними методами.
ГІПОГОНАДИЗМ (СТАТЕВИЙ ІНФАНТИЛІЗМ)
Відсутність або недостатня вираженість вторинних статевих ознак у пубертатному віці є проявами статевого інфантилізму, або гіпогонадизму.
Етіологія і патогенез. Гіпогонадизм зумовлюється інфекцій-ними захворюваннями (епідемічний паротит), травмами, іонізую-чим випромінюванням, хромосомними аномаліями і спадковими захворюваннями. У дітей найчастіше зустрічається вторинний гіпогонадизм як прояв гіпоталамо-гіпофізарної недостатності.
Клініка. Хворі з ознаками гіпогонадизму відрізняються висо-ким зростом. Нерідко у них буває ожиріння з характерним від-кладанням жиру в ділянці грудей, стегон, таза. Зовнішні статеві органи недорозвинені. У хлопчиків яєчка малого розміру або їх взагалі немає в калитці, часто спостерігається крипторхізм. У дівчаток не розвиваються молочні залози, порушений або відсут-ній менструальний цикл. У хворих обох статей відсутні або слаб-ко виражені вторинні статеві ознаки.
Слід відрізняти інфантилізм і конституціональну затримку статевого розвитку, для якої характерним є виявлення в анамнезі затримки початку статевого дозрівання в найближчих родичів.
Лікування. Хворі з ознаками первинного гіпогонадизму по-требують лікування тестостерону пропіонатом та естрогенами. Унаслідок впливу гормонів у хворих з'являються вторинні статеві ознаки, збільшуються статеві органи, однак репродуктивна функ-ція залоз не відновлюється.
Вторинний гіпогонадизм успішно лікують хоріональним гонадотропіном.