Діагноз здебільшого визнача-ють під час об'єктивного обстеження і підтверджують аспіраційною біоп-сією з подальшим гістологічним до-слідженням. Пацієнтки можуть само-стійно виявляти пухлини під час само-обстеження молочних залоз.

Лікування хворих з фіброа-деномою полягає в хірургічному вида-ленні пухлини, хоча в деяких випадках ефективне лікування даназолом або тамоксифеном.

Ліпома, жировий некроз. У жи-ровій тканині молочних залоз можуть розвиватися доброякісні пухлини, які часом складно відрізнити від карци-номи. Ліпома, як правило, є нечутли-вою, але її дифузний характер може нагадувати злоякісне перетворення. Вторинних змін, властивих для раку (зміна шкіри, соска), у більшості ви-падків немає.

Жировий некроз розвивається над-звичайно рідко внаслідок травми, хоча остаточно причина його не з'ясована. Хвора скаржиться на тверді болючі утворення в молочній залозі. В деяких випадках зморщується шкіра.

Для уточнення діагнозу про-водять мамографію і біопсію молочних залоз.

Внутрішньопротокова папілома є частою причиною виділень із соска однієї молочної залози, в тому числі кров'янистих. Ця пухлина є одиноч-ною (солітарною), але можливі чис-ленні папіломи (папіломатоз). У випад-ках густих виділень у поєднанні з об'ємними утвореннями в молочній залозі необхідна диференціація з кар-циномою.

Ектазія молочних проток частіше виникає у жінок віком понад 55 років і характеризується збільшенням, по-червонінням і ущільненням молочних залоз, наявністю сірих, зеленкуватих і навіть чорних виділень консистенції зубної пасти із соска. Ектазія молоч-них проток пов'язана з їх хронічним запаленням і може супроводжуватися збільшенням регіонарних лімфовузлів. Наявність локальних щільних мас і збільшення лімфовузлів потребує ди-ференціації з карциномою. Ектазія мо-лочних проток може самостійно регре-сувати.