У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


секреті призна-чають 0,1% розчин атропіну сульфату. Останнім часом широко за-стосовують b-адреностимулятори При цьому перевагу надають селективним b2- адреностимуляторам, оскільки вони не впливають на b1- адренорецептори серця і цим самим не стимулюють його працю, а діють лише на b2,- адренорецептори бронхів. До b2- адреностимуляторів належить беротек, який випускають в аерозолі по 300 доз, бриканіл у таблетках по 2,5 мг і в ампулах по 0,5 мг в 1 мл, сальбутамол у таблетках по 4 мг і в аерозолі по 200 доз.

До препаратів, які мають меншу бронхоспецифічність, тобто впливають на b1- і b2- адренорецсптори, належать ізадрин (новодрин, ізопреналін), астмопент (алупент, орципреналін). Ізадрин у таблетках по 5 мг приймають під язик до повного розсмоктуван-ня, а його 0,05% розчин призначають підшкірне по 0,5—1,0 мл. Астмопент використовують в ін'єкціях внутрішньовенно повільно по 1 мл 0,05% розчину або по 1-2 мл підшкірно чи внутріш-ньом'язово, а також у таблетках по 0,02 г і в аерозолі, де інгаля-тор містить 400 разових доз. Аерозолі приймають по 1-2 дози 2-3 рази на день у момент глибокого вдиху, другу інгаляцію повто-рюють через кілька хвилин.

Для поліпшення бронхіальної провідності використовують холінолітики, із яких найбільш ефективним є аерозоль атровента, який призначають по 1-2 дози 3 рази на день. Широко відомий атропін застосовують обережно, оскільки він спричиняє сухість слизових оболонок бронхів, згущення бронхіального секрету, приг-нічення функції війчастого епітелію, тахікардію. При відсутності достатнього бронходилатаційного ефекту призначають кортико-стероїди.

Прогноз хронічного бронхіту, особливо обструктивного, дистального, несприятливий, оскільки поступово виникає дихальна недо-статність і формується легеневе серце.

Профілактика хронічного бронхіту поділяється на первинну і вторинну. Первинна профілактика включає боротьбу з курінням, забрудненням зовнішнього середовища, дотримання санітарно-гі-гієнічних норм на виробництві та в побуті, попередження гострих респіраторних захворювань. Вторинна профілактика спрямована на попередження загострень хронічного бронхіту, з цією метою хворим призначають загальнозміцнювальні препарати, фізіотера-певтичні засоби лікування, ЛФК, санаторно-курортне лікування.

БРОНХІАЛЬНА АСТМА

Бронхіальна астма — самостійне хронічне прогресу-юче захворювання, яке виявляється приступами ядухи внаслідок бронхоспазму, набряку слизової та гіперсекреції. Астма — це клі-нічний синдром, який характеризується підвищеною чутливістю трахеобронхіального дерева до різних подразників.

Етіологія. У розвитку бронхіальної астми важливе значення має дія зовнішніх та внутрішніх чинників. До зовнішніх чинників належать інфекційні (бактерії, віруси, гриби) та неінфекційні алер-гени (пилок рослин, деякі харчові, продукти, медикаменти). Ви-никненню бронхіальної астми значною мірою сприяє забруднення зовнішнього середовища промисловими відходами (металургійна, хімічна, біотехнологічна промисловість), пестицидами, компонен-тами вихлопних газів двигунів, радіонуклідами. Негативно на стан здоров'я впливають метеорологічні умови (коливання атмосфер-ного тиску, температури повітря, його вологості). До внутрішніх чинників належать порушення функцій імунної, ендокринної си-стем, вегетативної іннервації, зміни в мукоциліарному апараті та в судинних стінках бронхів і легень.

Слід також пам'ятати, що вірусно-бактеріальна інфекція може зменшувати чисельність в2- адренорецепторів у бронхіальній стін-ці, викликати бронхоспазм за рахунок порушень холінергічної, нехолінергічної та неадренергічної іннервацій.

Клінічна картина. Основним симптомом захворювання є при-ступ ядухи. Він виникає раптово, вночі, а в тяжких випадках — і вдень. Іноді появі приступу передує свербіння в носі, кашель. Під час приступу хворий займає вимушену позицію— сідає, впира-ючись руками в край ліжка або стільця. Під час приступу хворі відчувають страх, у них утруднений видих, а в тяжких випадках порушується як вдих, так і видих. На віддалі вислуховується ха-рактерне хрипіння, свист. Під час приступу може виділятися не-велика кількість густого в'язкого харкотиння. У ньому виявляють-ся еозинофіли, кристали Шарко—Лейдена, спіралі Куршмана.

Під час огляду нерідко відзначається ціаноз губ, обличчя, кін-чика носа. Грудна клітка часто має бочкоподібну форму, немов перебуває у стані вдиху. Під час приступу можна спостерігати участь в акті дихання допоміжних м'язів (шиї, верхньої частини грудної клітки), набряклі шийні вени. Часто виявляється тахікар-дія, тяжко виявити серцевий поштовх через гостру емфіземну легень. Перкуторно над легенями вислуховується коробковий звук, різко обмежена екскурсія їх нижніх країв. Внаслідок гострої емфі-земи абсолютна серцева тупість часто не визначається. Під час аускультації легень виявляється послаблене везикулярне дихання, на фоні якого вислуховується велика кількість сухих свистячих хрипів. Під час аускультації серця спостерігається тахікардія, тони серця приглушені, можуть вислуховуватися систолічний шум на верхівці, акцент другого тону на легеневій артерії.

У крові може бути лейкопенія або помірний лейкоцитоз, часто спостерігається созинофілія до 12%. Порушення бронхіальної про-відності підтверджується також за допомогою методів функціональ-ної діагностики — спірометрія, пневмотахометрія (знижені ФЖЄЛ, ОФВ, ХВЛ тощо).

При легкій формі бронхіальної астми приступ ядухи виникає рідко, не частіше одного разу на тиждень. Приступи знімаються медикаментами для внутрішнього вживання, реакція на спазмолі-тики швидка і повна. При цій формі хвороби загострення виникає не більше 2-3 разів на рік. При середній тяжкості захворювання приступи ядухи виникають частіше, навіть щоденно. Приступи в більшості випадків знімають препаратами для парентерального вве-дення, –використання спазмолітиків не завжди дає повний ефект. При цій формі у міжприступний період часто під час навантажен-ня виникає задишка (внаслідок бронхоспазму), вислуховуються поодинокі сухі хрипи. Загострення хвороби спостерігається більше як 3-4 рази на рік. Тяжка форма бронхіальної астми характеризу-ється частими і тяжкими приступами ядухи, які можуть переходи-ти в астматичний статус. При цій формі хвороба перебігає без періодів навіть тимчасового поліпшення стану хворого.

Астматичний статус — це приступ ядухи, який три-ває більше доби і характеризується стійким бронхообструктивним синдромом, рефракторним до звичайної терапії. Причини астма-тичного статусу: респіраторні гострі інфекції або загострення хро-нічних захворювань дихальних шляхів, невиправдане зменшення дози або відміна глюкокортикостероїдів, передозування симпатомімстиків, використання великих доз протизапальних засобів


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8