ЗАХВОРЮВАННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ

У структурі патології раннього віку, особливо новонароджених і дітей грудного віку, захворювання оргашв дихання посідають одне з перших місць. За класифікацією, затвердженою у 1978 р, до неспецифічних бронхолегеневих захворювань належать брон-хіт (гострий, обструктивний, рецидивуючий), гострий бронхіоли-, пневмонія (гостра, хронічна), дифузний пневмофіброз, бронхі-альна астма (астматичний бронхіт), плеврит, вади розвитку брон-хів, легень, легеневих судин.

ГОСТРИЙ БРОНХІТ

Гострий бронхіт — це запальне захворювання бронхів пере-важно вірусної етіології Найчастіше на бронхіт хворіють діти грудного (у II півріччі) і раннього віку.

Етіологія та патогенез. Гострий бронхіт у дітей, як пра-вило, спричиняється вірусами парагрипу, грипу, респіраторносинцитіальним, аденовірусом, вірусом кору, а також мікоплазмою пневмонії, стафілококом, стрептококом, пневмококом. Чинниками, що сприяють захворюванню, є охолодження та перегрівання, забруднене повітря.

Віруси, розмножуються в епітелії дихальних шляхів, ушкоджу-ють його, знижують бар'єрні властивості стінки бронхів і створюють умови для розмноження бактерій та розвитку запального процесу. Респіраторні віруси уражають нервові закінчення, ганглії, порушу-ють нервову регуляцію бронхіального дерева та його трофіку.

У дітей (особливо раннього віку) звуження дихальних шляхів у разі бронхіту зумовлюється набряком слизової оболонки та виділенням секрету в просвіт бронхів і меншою мірою — бронхоспазмом, який характерний для астматичного бронхіту (еквівалента бронхіальної астми). Синдром обструкції бронхів клінічно проявляється шумним диханням зі свистячим видихом, який часто чути на відстані від хворого.

Клініка Гострий бронхіт переважно є проявом гострої вірусної інфекції. Спочатку підвищується температура тіла, з'яв-ляються риніт, фарингіт (покашлювання), інколи ларингіт (хрип-кий голос), трахеїт (біль за грудиною, сухий болючий кашель), кон'юнктивіт. Кашель сухий, потім стає м'якшим, вологішим. Під час перкусії у легенях визначають ясний легеневий звук з короб-ковим відтінком, вислуховують сухі, а потім і середньопухирчасті хрипи на видиху, подовжений видих. Хрипи переважно розсіяні, симетричні, теля кашлю кількість їх набагато зменшує-ться Задишка не є вираженою Рентгенологічне у разі гострого бронхіту виявляють симетричне посилення легеневого малюнка у прикореневих та нижньомедіальних зонах.

ГОСТРА ПНЕВМОНІЯ

Пневмонія — це запальний процес у тканинах легень У дітей раннього віку велика частота пневмонії пов'язана з анатомо-фізіологічними особливостями легень. Недостатня диференціація легень (ацинусів та альвеол), їх сегментів, слабкий розвиток елас-тичної, м'язової тканини бронхів, надмірне постачання легеневої тканини кровоносними та лімфатичними судинами, пухка сполу-чна тканина сприяють швидкому залученню в запальний процес легеневої тканини. У виникненні пневмонії у дітей перших міся-ців життя мають значення захворювання матері під час вагіт-ності, важкі пологи, внутрішньоутробна асфіксія, внутрішньо-черепна травма, недоношеність, внутрішньоутробне інфікування, ателектази, у немовлят — нераціональне вигодовування, перене-сені захворювання, рахіт, гіпотрофія, ексудативний діатез, погані побутові умови

Етіологія пневмонії у дітей має інфекційний характер. Здебільшого вона е ускладненням ГРВІ Вірусна інфекція знижує імунологічну реактивність організму та призводить до некротич-них змін епітелію дихальних шляхів, відкриваючи доступ бак-теріальній флорі Збудниками пневмонії е пневмокок, стафілокок, стрептокок, гемофільна паличка, кишкова паличка, клебсієли, пневмоцисти, мікоплазма, хламіда.

Важкий перебіг пневмонії зумовлений змішаною флорою — бактеріально-бактеріальною (стафілокок з гемофільною палич-кою), вірусно-бактеріальною

Вогнищева пневмонія найчастіше зустрічається у дітей. Пе-ребіг її має деякі відмінності у дітей раннього, дошкільного та шкільного віку.

Клініка вогнищевої пневмонії у дітей дошкільного та шкільного віку така Початок пневмонії може бути поступовим або раптовим. У дитини з ГРВІ наприкінці тижня наростають ознаки інтоксикації, підвищення температури тіла, головний біль, погіршення апетиту, в'ялість, розлад сну, тахікардія. Посилюєть-ся вологий кашель, з'являється задишка. Спостерігається блідість шкіри, інколи перюральний ціаноз. Над легенями виявляють ло-кальні фізичні зміни: скорочення перкуторного тону в міжлопатковій ділянці з одного боку або під кутом лопатки, у пахвовій ділянці, тут же ослаблене або жорстке дихання, крепітаційні та голосні дрібнопухирчасті хрипи. Характерним для пневмонії є стійкість локальної симптоматики.

В аналізі крові у хворих виявляють лейкоцитоз, зсув лейкоци-тарної формули вліво, збільшену ШОЕ, під час рентгено-логічного дослідження — вогнищеві та інфільтративні тіні в одній із легень.

У разі бурхливого початку описану вище симптоматику вияв-ляють у перші дні хвороби, що спостерігається за умови сегмен-тарної, лобарної (крупозної) пневмоній, а іноді внаслідок злиття малих вогнищ.

Клініка вогнищевої пневмонії у дітей раннього віку має свої особливості На першому плані — ознаки дихальної недостат-ності, інтоксикація, локальні зміни в легенях відбуваються пізні-ше На початку пневмонії спостерігають катаральні явища: риніт, сухий кашель, підвищення температури тіла, порушення загаль-ного стану, що поступово погіршується З'являються в'ялість, адинамія, м'язова гіпотонія, задишка за участю допоміжних м'язів в акті дихання (напруження крил носа, втягування міжребер'їв та надгрудинної ямки), блідість шкіри, перюральний ціаноз. Може спостерігатися дихальна аритмія з періодами апное Під час об-стеження визначають емфізему в легенях коробковий відтінок перкуторного тону. На 3—5-й день з'являється скорочення перкуторного звуку, частіше ззаду і під кутами лопаток. Здебільшого у дітей раннього віку буває двобічна пневмонія Під час аускуль-тації на початку пневмонії вислуховують жорсткіше дихання під кутами лопаток, а у частини хворих — дрібнопухирчасті і крепітаційні хрипи; пізніше їх виявляють у більшості хворих і вони мають локальний характер

Рентгенологічне у разі вогнищевої пневмонії у дітей раннього віку виявляють емфізему (широкі міжребер'я, низьке стояння діафрагми, підвищена прозорість легеневих полів), посилення прикореневого та судинного малюнка, малі вогнищеві тіш з нерізкими контурами, що розміщуються найчастіше в задніх і (рідше) у передніх відділах.

Важкість пневмонії визначається вираженістю клінічних про-явів та ускладнень Ускладнення пневмонії такі: токсикоз, серцево-судинні розлади, гостра недостатність надниркових залоз, гнійні процеси в легенях.

Лікування Госпіталізації підлягають діти з пневмонією, яким погрібна інтенсивна терапія, реанімаційні заходи, а також діти грудного віку Лікування повинно бути індивідуальним і