ЗАХВОРЮВАННЯ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ

Захворювання щитоподібної залози у дітей та підлітків за частотою посіда-ють 2-ге місце після цукрового діабету. Дівчатка хворіють значно частіше, ніж хлопчики. Це обумовлено певними фі-зіологічними взаємовідношеннями між щитоподібною залозою та яєчниками. Гормони залози — тироксин, трийодтиронін — справляють величезний вплив на ріст, фізичний, статевий та розумо-вий розвиток дитини. Функція щито-подібної залози може бути нормальною (стан еутиреозу), підвищеною (гіперти-реоз) або зниженою (гіпотиреоз). Гі-перфункція характерна для таких за-хворювань, як дифузний токсичний зоб, вузловий токсичний зоб, токсична аде-нома щитоподібної залози. Гіпофункція спостерігається при вузловому або змі-шаному зобі, аплазії щитоподібної за-лози, ектопії або дифузному її збіль-шенні.

Ступінь збільшення щитоподібної залози оцінюють за класифікацією ВООЗ (1995):

Іа ступінь — розміри щитоподібної залози не більші фаланги великого пальця обстежува-ного, проте залоза візуалізується;

Іб ступінь — щитоподібна залоза легко паль-пується і візуалізується при закинутій назад голові;

II ступінь — щитоподібну залозу видно при звичайному положенні голови;

III ступінь — щитоподібна залоза візуалізуєть-ся ("товста шия"), конфігурація шиї різко змінена.