Рух — це життя. Необхідно створювати такі умови для змістовного використання вільного часу, за яких кожна людина, відповідно до своїх нахилів, могла б мати можливість переключитися на інший вид діяльнос-ті після закінчення трудового дня.

На підприємствах, в навчальних закладах, за місцем проживання слід створювати для людей можливість зайнятися різними захоплюючими і корисними ремесла-ми, художньою самодіяльністю, вдосконалювати сімей-ні форми відпочинку.

Особливе значення у збереженні та зміцненні здоро-в'я має фізична активність людини, регулярна м'язова діяльність, яка лежить в основі життєдіяльності всього організму. Рух, фізичні навантаження — необхідна умо-ва нормального розвитку і роботи людського організму, а м'язовий «голод» так само небезпечний, як і нестача кисню чи вітамінів.

У людей, які ведуть малорухливий спосіб життя, пос-тупово починають виникати передумови для розвитку різних захворювань. Не випадково гіподинамія у поєд-нанні з нервовим перевантаженням розглядається нині як один із факторів ризику, що сприяє розвитку таких захворювань і поширених недуг, як ішемічна хвороба серця та гіпертонія.

Люди, які в силу об'єктивних чи суб'єктивних причин значно обмежені в руховій активності на виробництві та в побуті, швидше втомлюються, відчувають слабість, роздратування, головний біль, страждають від порушен-ня сну, часто скаржаться на серцебиття, задишку при фізичних навантаженнях, погану роботу кишечника, болі в суглобах.

М'язи, які слабо функціонують, стають кволими, втрачають еластичність, зменшуються. Це стає причиною різних змін в інших органах. Малорухливий спосіб жит-тя сприяє ранньому старінню організму.

Сучасний прискорений темп життя супроводжується, з одного боку, виникненням гіподинамії, а з другого — великим нервово-психологічним навантаженням на лю-дину. Остання обставина вимагає фізичної розрядки, без якої можуть виникати функціональні розлади, які є ос-новою розвитку різних захворювань і зниження праце-здатності.

Кращим засобом знімання нервової напруженості є фізичне навантаження. При цьому мінімальний режим руху для здорової людини, яка займається розумовою працею,— це 8—10 годин різних фізичних занять на тиждень.

Рух будує наш організм, зміцнює опорно-руховий апарат, розвиває мязи, робить фігуру стрункою і кра-сивою. Стародавні лікарі та філософи вважали, що без руху і занять фізкультурою людина не може бути здо-ровою.

Так, в стародавній Елладі на величезній скелі були висічені слова: «Якщо хочеш бути сильним — бігай, хочеш бути красивим — бігай, хочеш бути розумним —бі-гай». Рух — це ознака повноцінного життя й діяльності людини в будь-якому віці.

Регулярні фізичні заняття поліпшують кровозабезпечення мозку, розширюють функціональні можливості нервової системи на всіх її рівнях, нормалізують проце-си збудження і гальмування, становлять основу фізіоло-гічної діяльності мозку.

Фізична активність благотворно впливає на психічну діяльність людини, сприяючи підвищенню тонусу, ви-никненню бадьорості та життєрадісності. У фізично тре-нованих людей зміцнюється імунітет, що сприяє опір-ності до переохолодження, перегрівання, інфекцій, коли-вань атмосферного тиску. *

Отже, боротьба з гіподинамією є необхідною умовою збереження здоров'я і працездатності. її має вести кож-на людина, вести постійно, пам'ятаючи слова великого фізіолога І. П. Павлова про те, що тіло людини скла-дається з багатьох м'язів. Не давати їм працювати — велика шкода, яка може призвести до різкої нерівноваги усієї нашої сутності.