ЗДОРОВ'Я, ФАКТОРИ РИЗИКУ

Здоров'я — найбільший дар природи. Людина отримала від природи надзвичайно досконалий організм прекрасної форми, з універсальною стійкістю до труднощів життя — холоду і спеки, ран і отрут, страхів і нервових потрясінь, голоду та захворювань. На жаль, не всі однаково наділені даром здоров'я. З роками здоров'я все слабшає, а хвороб стає все більше. Кожна людина являє собою єдність двох протилежностей — здоров'я і захворювання. Абсолютно здо-рових людей дуже мало, більшість перебуває в так званому третьому стані — проміжному між здоров'ям та захворю-ванням. Організм бореться з захворюваннями, наслідки цієї боротьби залежать від величини резервів здоров'я.

Практика показала, що, не зважаючи на досягнення лікувальної медицини, рівень захворюваності та пов'язані з ним економічні витрати залишаються високими. Таким .чином, чисто медичні заходи не дали ефекту в досягненні загального здоров'я, оскільки медицина, маючи на меті збе-регти здоров'я, фактично вирішує інше — лікування уже хворих.? Наука про здоров"я визначається терміном санологія.

ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ І ПРОФІЛАКТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ

Поняття «спосіб життя» є складовою діалектичної взає-модії матеріальних умов, особливостей життя, поведінки людини в конкретному суспільному середовищі та сус-пільстві. Це певний характер життєдіяльності, який зумов-лений об'єктивними процесами розвитку суспільства. Роз-різняють виробничий, суспільно-політичний, невиробничий і медичний аспекти способу життя. Спосіб життя — це діяльність і активність людей, пов'язаних з матеріальними і нематеріальними умовами життя, і реакція на дані умови. Ще Гіппократ говорив, що більшість захворювань залежить від дій, вчинків людини, умов її життя, природних факторів тощо. Серед найбільш дійових факторів, які безпосередньо впливають на стан здоров'я населення, виділяють: характер розподілу і використання матеріальних ресурсів сім'ї, її пси-хологічний клімат і особливості внутрішньосімейних відношень (між подружжям, батьками і дітьми), склад сім'ї (повна чи неповна), режим і порядок дня на роботі та вдома, рівень загальної гігієнічної культури, характер харчування, фізична активність, мотивація до збереження здоров'я, установка на довге життя та ін. Визначення безпосередніх причин несприятливої динаміки здоров'я дозволяє активно впливати на цей процес. Такі фактори, як взаємини між ^ подружжям, конфліктні ситуації в сім'ї тощо, впливають не лише на рішення жінок зберегти або перервати вагітність, але й наслідки родів. У неповних сім'ях (без батька) процент дітей, які часто хворіють, у 1,5—2 рази більший, ніж у повних сім'ях. У дітей і підлітків, які живуть в умовах психоемоційної напружнюсті сімейної атмосфери відзна-чається важчий перебіг хвороб. Зокрема, у них у 2,3 разу частіше зустрічається виразкова хвороба, в 1,7 разу — гастродуоденіти. Порушення режиму сну, харчування, фізич-ної активності різко позначаються на дітях уже в перші роки їхнього життя. Зокрема, у кожної 3-ї дитини, яка не привчена до режиму, виявляються часті гострі та хронічні захворювання.

Ніякі зусилля суспільства, що направлені на збереження і зміцнення здоров'я населення, не дадуть результатів, якщо не буде сформоване активне ставлення до свого здоров'я та здоров'я оточуючих. Досягнення. цієї мети неможливе без всебічного гігієнічного виховання. Гігієнічне виховання знач-ною мірою зумовлює становлення і розвиток моральних вимог і ціннисних орієнтацій особистості.

В останні роки з'явилися висловлювання про невідпо-відність між рівнем формального знання з різних аспектів здорового способу життя і його реалізацією в повсякденному житті. Однак проведені дослідження заперечують таку точку зору. Виявлено, що 90 % дітей 9—10-річного віку вже пробували алкоголь і першу чарку вони отримали з рук батьків або родичів, причому 6 із 10 опитаних дорослих вважають, що малі дози алкоголю не є шкідливими для дітей.

Здоровий спосіб життя не сумісний зі шкідливими звич-ками. Ця несумісність визначається не лише прямим не-гативним впливом тютюну, алкоголю та наркотиків на орга-нізм, але й тим, що шкідливі звички перешкоджають ут-вердженню складових здорового способу життя — опти мальній організації відпочинку, фізичній активності тощо. В останні роки відзначається небезпечна тенденція до збіль-шення кількості людей, які палять, вживають алкоголь, наркотики, інші токсичні речовини. Статистика свідчить, що зараз у нашій країні серед дорослих молодих людей (до ; ЗО років) лише 20 % не вживають алкоголь. У віці після ЗО років цей показник становить серед чоловіків 0,6 %, серед жінок — 2,1 % *

Разом з тим доведено, що чоловіки, які систематично вживають алкоголь, хворіють у 1,5—2,5 разу частіше, ніж ті, хто ним не зловживає. Паління не лише негативно позначається на здоров'ї (різко підвищує ризик розвитку серцево-судинних захворювань і злоякісних новоутворень), але й суттєво зменшує бюджет сім'ї того, хто палить. Значну небезпеку для здоров'я становить так зване пасивне паління (вдихання тютюнового диму в одному приміщенні з тими, хто палить).

. Установка на довге здорове життя — категорія суб'єк-тивна, але вона може стати важливим об'єктивним фактором здоров'я. Вона мобілізує резерви здоров'я, мотивує поведінку, орієнтовану на позитивні емоції, дов'язані го-ловним чином з працею та творчістю. Цей процес супро-воджується самонавіюванням, тобто утвердженням визначе-ної програми поведінки. При цьому у свідомості програ-мується уява про настання бажаного ефекту. «Вставайте вранці з думкою про те, що ви здорові, і засинайте з тією ж думкою» — так формулює цю тезу гатга-йога.

Формування здорового способу життя є головним важелем профілактики захворювань. Профілактика — це цілісна сис-тема заходів, які провадять не тільки щодо первинних, ініціальних, причин захворювань, але й для запобігання чинникам, що сприяють розвитку захворювань. Розрізняють профілактику суспільну та індивідуальну, первинну і вто-ринну. Первинна профілактика покликана зберігати здоров'я людей, не допускати