Якщо ушкоджені розгиначі, функціональне лікування в цей період передбачає активні рухи у вільних від іммобілізації суглобах в поєд-нанні з рухами здорової руки, а наприкінці 4-го тижня після операції можна розпочинати активні розгинання ушкодженої кисті.

У 2-й період на тлі загальнорозвиваючих вправ виконують спеціаль-ні вправи усіма суглобами пальців кисті (пасивні й активні). Це згинан-ня та розгинання всіх пальців з допомогою методиста (амплітуда помір-на), а потім протидія кожного пальця, згинання та розгинання кожної фаланги пальця, захоплення дрібних предметів пальцями Використову-ють ідеомоторні вправи, ізометричне напруження м'язів, кисті та перед-пліччя, вправи з предметами і на блоковому пристрої (механотерапія).

У разі ушкодження сухожилків згиначів пальців роблять акцент на вправи у згинанні пальців, а якщо ушкоджені сухожилки розгиначів пальців — на розгинання пальців. Після відновлення достатнього обсягу рухів у суглобах слід тренувати захватну функцію кисті (вправи у за-хваті та утриманні різних дрібних предметів" кубиків, кульок, циліндрів та ін.). Рекомендують вправи в теплій воді. У другій половині цього пе-ріоду спеціальні вправи ускладнюють. Вони спрямовані на підвищення сили пальців і кисті, відновлення тонких рухів кисті та загальної коорди-нації рухів пальцями. Рекомендують такі вправи:

1) удари кінчиками пальців по висячих предметах різної маси;

2) розтягування пальцями гуми;

3) піднімання різних за масою предметів;

4) розбирання і збиран-ня дитячих пірамідок;

5) ловля на льоту маленької кульки;

6) вправи із дзиґою;

7) підкидання, перекидання і ловля різними способами великих і малих м'ячів. Рекомендують також вправи з обтяженням, опором, ізо-метричним напруженням м'язів кисті та передпліччя, трудотерапію з ме-тою відновлення побутових і трудових навичок .

У 3-й період крім спеціальних вправ, рекомендованих для 2-го періо-ду, застосовують полегшені трудові процеси, особливо ті, які задіюють у трудову операцію ушкоджені пальці, вправи з гімнастичними предме-тами, вправи у воді, механотерапію, масаж, лікування положенням (бинтування пальців на ніч у положенні згинання на м'якому, валику чи укладання на кисть із розігнутими пальцями мішечка з піском).

Перелом хребта належить до найважчих ушкоджень опорно-рухового апарату.

Методика проведення ЛГ передбачає 4 періоди. У перший період хворого кладуть на спину на жорстку постіль з трохи Віднятим головним кінцем. Залежно від рівня ушкодження хребта для його осьового розвантаження накладають витягнення - в разі ушкоджен-ня шийного відділу — за тім'яні горби чи за допомогою петлі Гліссона, а в разі ушкодження грудного або поясничного відділу — за пахвові впадини. Під ділянку фізіологічних лордозів підкладають ватно-марльові валики.

ЛГ у цей період за відсутності протипоказань призначають з 3—5-го дня і проводять протягом 10—14 днів. До заняття включають дихальні та загальнорозвиваючі фізичні вправи для дрібних і середніх м'язових груп та суглобів у полегшених умовах (наприклад, поперемінне ковзаю-чи стопами по площині ліжка), рухи в голінковостопних і променезап'ясткових суглобах, витягування прямих рук угору і в різні боки ЛГ проводять індивідуально по 10—15 хв (мал. 19). Приблизно через 10— 14 днів (суворо індивідуально) хворого переводять у 2-й період за умо-ви, що він може підняти пряму ногу до кута 45°, не зазнаючи при цьому дискомфорту чи болю в ушкодженому відділі хребта.

У 2-й період (до кінця 1-го місяця) основною метою є створення так званого м'язового корсету і підготовка організму хворого до подальшого розширення рухового режиму. Через 2,5 тиж хворому дозволяють пере-вертатися на живіт за умови збереження прямого положення корпуса. Вправи виконують лежачи на спині та животі. Загальне навантаження зростає за рахунок добору вправ, збільшення числа повторень і терміну занять (до 20 хв). До цих процедур додають вправи для рук, м'язів спини і живота. Активні рухи ногами виконують поперемінне, уже з відри-вом від площини ліжка. Якщо хворий зможе підняти прямі ноги до ку-та 45°, не відчуваючи при цьому дискомфорту чи болю в ушкодженому відділі хребта, його можна переводити у 3-й період лікування.

Завданнями 3-го періоду ЛФК є зміцнення м'язів тулуба, тазового дна, кінцівок, поліпшення координації рухів і мобільності хребта. Цей період за термінами охоплює 2-й місяць лікування (залежно від харак-теру і важкості ушкодження) Загальне фізичне навантаження зростає за рахунок подовженості та щільності занять, в. п. лежачи на спині, на животі, з поступовим переходом навкарачки і стоячи на колінах При-значають вправи з опором і обтяженням, ізометричне напруження м'язів, вправи на координацію, пересування вперед, назад і в сторони. Викону-ють активні рухи ногами не тільки поперемінне, але й одночасно з від-ривом від площини ліжка. Для визначення зміцнення м'язів спини вра-ховують час утримання тулуба в позі «ластівка» (лежачи на животі),

а для оцінки витривалості м'язів живота фіксують час утримання в по-ложенні лежачи на спині піднятих під кутом 45° прямих ніг Пробу вважають позитивною, якщо хворий може утримати прямі ноги протягом 2—3 хв

Завданнями 4-го періоду ЛФК є подальше зміцнення м'язів тулуба, збільшення мобільності хребта, відновлення правильної постави і нави-чок ходьби. У цей період здійснюється перехід до повного осьового на-вантаження на хребет Вставати хворому дозволяють через 45—60 днів після травми. Під час переходу у вертикальне положення хворий не повинен сідати" із положення лежачи на животі він пересувається на край ліжка, опускає одну ногу на підлогу Потім, спираючись руками, відштовхується від ліжка, випрямлюється й опускає другу ногу Необ-хідно слідкувати за тим, щоб спина була пряма Після адаптації до вертикального положення до заняття ЛГ включають фізичні