Необхідно уважно стежити за станом шкіри навколо гастростомічного отвору Шлунковий сік який витікає через гастростому може викликати сильну мацерацію шкіри що призводить до сильного болю При кожному введенні харчових продуктів через гастростому шкіру потрібно протирати антисептичним розчином змазувати вазеліном або антисептичною маззю При наявності мацерації шкіри дану ділянку змазують пастою Ласара, цинковою маззю

Найзручнішим положенням після операції на щитоподібній залозі є на півсидяче з нахиленою головою для розслаблення шиї бути готова система для внутрішньовенного вливання, набір медикаментів 5% розчин глюкози, інсулін, дигоксин, строфантин, гідрокортизон, преднізолон і ін

Інколи у таких хворих після операції виникають болючі судоми м'язів кінцівок, обличчя внаслідок видалення паращитоподібних залоз, що регулю-ють обмін кальцію При цьому необхідно терміново ввести внутрішньовенне хлорид кальцію, призначити гормон паращитоподібної залози - паратиреоідин Нерідко після видалення зобнозміненої залози в рані залишають дре-нажі або гумові випускники Якщо пов'язка сильно просякла і по випускни-ку виділяється кров, це свідчить про кровотечу Слід ретельно слідкувати за станом операційної рани, шкіри Важливо приділяти увагу звучності голосу охриплість - ознака пошкодження поворотного нерва Харчування хворих після операції повинно бути висококалорійним, їжа теплою, рідкою, оскільки ковтання у цих хворих утруднене і болюче.

У хворих після хірургічного втручання на органах черевної порожнини призначають наступні рухові режими зі зростаючим фізичним навантаженням.

Режим № 1 — суворий ліжковий

Постійне перебування у ліжку, лежачи на спині, на боці або напівсидячи. у разі важкого стану хворих використовують в основному статичні та динамічні дихальні вправи середньої глибини, їх слід виконувати в по-вільному темпі під наглядом лікаря, інструктора ЛФК, самостійно за ін-дивідуальними завданнями кожні 15—20 хв. Хворому у стані середньої важкості призначають дихальні вправи статичного і динамічного характеру, активні рухи для дрібних та серед-ніх м'язів верхніх і нижніх кінцівок, які поступово доповнюють рухами у великих суглобах кінцівок. Темп рухів повільний. Загальнозміцнювальні вправи поєднують з дихальними у співвідношенні 1:1.

Показання до призначення режиму і його тривалість: 1-ша—2-га до-ба після резекції шлунка, накладення гастроентероанастомозу з ваготомією та дренуючими операціями, ушивання проривної виразки шлунка, у знесилених хворих із ускладненим перебігом захворювання; 1-ша — 2-га доба після апендектомії (проривна і гангренозна форми), операція

3 приводу великих рецидивних гриж, завороту кишок; 1-ша — 2-га доба після видалення жовчного міхура, операції з приводу гострого панкреа-титу, після видалення пухлин органів черевної порожнини, позаочеревинного простору, видалення нирки, селезінки, після операцій у хворих з наявністю важких супутніх захворювань, а також після операцій, які су-проводжувалися значними технічними труднощами і великою втратою крові.

Режим № 2 — розширений ліжковий

Створити умови для поліпшення діяльності серцево-судинної та ди-хальної систем Підвищити нервово м'язовий та емоційний тонус організ-му. Сприяти швидкій мобілізації регулю-ючої функції центральної нервової системи, поновити умовнорефлекторні зв'язки між руховим апаратом, вегетативними центрами та внутрішніми органами, підвищити функціональний стан серцево-судинної, дихальної, травної систем, сечових органів, стимулювати обмін речовин. 3апобігти розвиткові вторинних ускладнень. Стимулювати діяльність травного тракту, сприяючи усуненню явищ парезу шлунка та кишок, запобіганню внут-рішньочеревним зрощенням.

Зміст режиму. Положення хворого: лежачи, напівсидячи, сидячи. У перші години після операції, проведеної під місцевим знеболюванням, дозволяються активні рухи кінцівками з неповним розмахом у повіль-ному темпі. Через 2—3 год після операції можливі повороти тулуба у бік операційної рани, а на 2-гу — 3-тю добу за умови відповідних показ-ників дозволяється 3—4 рази на день по 5—10 хв перебування у поло-женні сидячи. У разі загального задовільного стану і сприятливого пе-ребігу післяопераційного періоду дозволяється підніматись із постелі у 1-шу добу, зокрема, коли є труднощі із сечовиділенням лежачи.

Перший перехід у сидяче положення відбувається найчастіше під на-глядом і за допомогою обслуговуючого персоналу. Перехід у положен-ня сидячи полегшується після повороту у бік операційної рани за до-помогою ліктя опірної руки.

Особливе значення мають вправи, що посилюють участь у диханні діафрагми Ці вправи треба призначити якомога раніше після операції, повторюючи їх у повільному темпі по 4—5 разів протягом 1 хв через кожні 15— 20 хв за індивідуальними завданнями.

Післяопераційну ЛГ повторюють 3—4 рази на добу по 5—7 хв. Впра-ви ТІЇ виконують у повільному темпі з частим використанням дихальних вправ. Співвідношення загальнозміцнювальних і дихальних вправ змі нюється з поліпшенням стану хворих (1:1,2:1,3:1).

З метою запобігти застійним явищам у черевній порожнині, стимулю-вати відходження газів та не допустити рефлекторної затримки сечі ко-рисно призначати вправи для напруження та послаблення м'язів проме жини за індивідуальним завданням у положенні лежачи на спині або на боці з приведеними до живота ногами.

Режим № 3 — напівліжковий (палатний)

Завдання режиму. Сприяти підвищенню