1. Класифікація готових лікарських форм;

2. Загальні вимоги, які пред’являють якість готових лікарських форм;

3. Упаковка ГЛФ і вимоги, які пред’являють до неї: маркування і транспортування;

4. Організація збереження ГЛФ;

Більшість лікарських засобів, які випускаються в промисловості, доходить до споживача як товар в готовому до вживання виді або в вигляді так званого лікарського засобу.

Під готовим лікарським засобом як товар, маємо на увазі комплекс складений із самих лікарських засобів і допоміжних речовин в вигляді визначеної форми (агрегатному стані) упаковки і нормативних свідчень про нього.

Виробництво ГЛФ в нашій країні здійснюється в суворій відповідно з НТД (ГФ, ФС, ВФС), в котрих викладені практично всі свідчення про них: методи контролю якості, основні вимоги до упаковки, маркування, транспортування, схову і застосування.

1.Класифікація готових лікарських форм.

Лікарська форма – стан, зовнішній вигляд або структура лікарського препарату, забезпечуючий спосіб його введення в організм людини або тварини, а також необхідний лікувальний профілактичний або діагностичний ефект.

Лікарська форма створюється шляхом механічної або фізико-хімічної переробки лікарських засобів з використанням допоміжних речовин лікарських препаратів.

Готові лікарські форми класифікуються по фармакологічному діянню, по лікарській формі, по способу приймання тари і упаковки, по умові зберігання. Відмінна класифікація лікарських засобів від готових лікарських форм по лікарській формі.

По лікарській форі ГЛФ класифікуються:

Ш Тверді лікарські форми: таблетки, драже, гранули, мікро капсули, порошки, пудри, сухі екстракти, грязьові пльонки і т.д.;

Ш рідкі лікарські форми: настойки, екстракти, емульсії, соки, сиропи, масла, розчини для ін’єкцій (в ампулах, флаконах, в шприц-тюбиках і т.д.);

Ш М’які лікарські форми: мазі, супозиторої, медичні мила, капсули, гірчичники і т. д.;

Ш фармацевтичні аерозолі: суспензійні, пінні, клейонкоутворюючі і т.д.

2. Загальні вимоги, які пред’являють до якості готових лікарських форм.

Забезпечення належної якості ліків в більшості залежить від правильної організації контролю, його діяння і ефективності , а також від рівня вимог, закладених в нормативно-технічній документації від використаних методів аналізу і стандартності контроль якості ліків які надходять від поставників і які зберігають у складах, аптеках, а також приготовлених на фармацевтичних фабриках, здійснюють контрольно-аналітичні лабораторії, аптеки, а також інші лабораторії, які мають на те дозвіл Державної інспекції по якості МО України.

Розглядаючи ГЛФ, як товар при вивченні курсу товароведення, ми зупинимось лише га споживчих і фармацевтичних показниках якості. До споживчих показників якості відносяться: лікарська форма, зовнішній вигляд, упаковка, умови зберігання і термін придатності. До органолептичних – колір, запах, смак. В виді того, що асортимент ГЛФ великий, приділимо увагу більш головним і поширенішим формам. Таблетки (як звичайні так і покриті оболонкою), вони повинні мати правильну форму, суцільні без вищерблення краї, бути досить міцними, поверхність повинна бути досить гладкою і однорідною, таблетки з діаметром більше 9мм., повинні мати риску. Таблетки з ядовитими речовинами повинні мати спеціальний колір.

Драже повинні мати правильну шароподібну форму. Поверхність повинна бути гладкою, однорідною по фарбуванню. Вага драже не повинна перевищувати 1,02± 10%.

Гранули повинні бути однорідними по фарбуванню, розмір їх повинен бути 0,2-3 мм., кількість більш малих і великих не повинно перебільшувати в сумі 5%.

Порошки повинні бути сипучими і однорідними по всій вазі.

Рідкі лікарські форми (настойки, екстракти, сиропи) повинні володіти смаком і запахом, характерним для вихідної сировини. Вони повинні бути прозорими не розсолюватися, не повинен випадати осад.

Очні краплі повинні бути стерильні, стабільні з відсутністю видимих неозброєним оком механічних домішок.

В розчина для ін’єкцій повинні бути відсутні механічні домішки навіть непомітні неозброєним оком. Фарбування розчинів повинно відповідати еталону кольору.

Мазі і лініменти повинні бути однорідними і пластичними, володіти здібність до намазування на поверхність.

Супозиторії (свічки, шарики, палочки) повинні бути однорідними, мати правильну форму, однакову вагу і достатню твердість, забезпечуючи зручність використання.

Пластирі повинні бути однорідними, липкий слой повинен володіти необхідною адгезією (прилипаючою до шкіри).

Капсули повинні мати правильну форму, повинні бути прозорими, або пофарбованими, не повинні мати повітряних пузирів (шарів), вм’ятин і механічних загрязнень.

Лікарські засоби в аерозольних упаковках повинні бути стійкими. Упаковка повинна забезпечувати герметичність, вихід утримання через клапан в вигляді необхідного агрегатного стану (аерозольні частини, піна, пудра і т.д.), забезпечить найбільш раціональний шлях введення, а для дозируючих ліків забезпечувати вихід вимагаючої дози.

3 Упаковка лікарських форм.

З кожним роком все більшу роль відіграють запитання впровадження нових прогресивних видів упаковки, конструкція котрих і приймаючи нові упаковочні матеріали забезпечили б покращення споживчих властивостей упаковки, збільшення терміну зберігаючих лікарських засобів, краще зовнішнє оформлення, а також підвищення продуктивності праці і рентабельності виробництва.

Проблема упаковки фармацевтичної продукції, це питання займає особливе місце. Асортимент препаратів великий і різнофазний, а засіб нових матеріалів зіграло більшу роль у створенні нових ГЛФ.

Розширення асортименту дало можливість повисить якість і товарний вигляд фармацевтичної продукції.

Ціль упаковки заключається у наступному:

Ш зберегти якість утриманні на всьому шляху від виробника до споживача, захистити від шкідливого впливу навколишнього середовища, або навпаки, захистити навколишнє середовище від можливості шкідливого впливу;

Ш у випадку групової упаковки утворюючої блок (пакет), зручний для маніпулювання (переміщення);

Ш забезпечити раціональну підготовку речовин до транспортування, переміщення, складання до споживача;

Для кожного виду лікарської форми вимагається визначений упаковочних матеріал і свій упаковщик, який повинен бути максимально механізованим і високопродуктивним, а упаковочний матеріал – має найменшу вартість і бути дезінфекційним.

Класифікація упаковки.

У виробництві ГЛФ прийнята наступна класифікація упаковки. Первинний – індивідуальний або споживча упаковка, у якій мається безпосередній контакт утримання з матеріалом упаковки. Вона призначена для здійснення необхідних умов, забезпечуючи тривале