висоту 1—2 м, вода при цьому переходить з системи в кишку. При наближенні рівня води до вічка лійки останню, не перевертаючи, опускають над тазом і утримують на цьому рівні доти, доки вода з кишок разом з пухирцями газу і шматочками калу не заповнить її. Вміст виливають у відро і повторно наповнюють її водою. Процедуру повторюють доти, доки з кишки не припиниться відходження газів і калу. Після закінчення промивання кишок лійку від'єднують, миють і кип'ятять, а гумову трубку на 10—15 хв. опускають у відро, щоб стекли залишки рідини. Послаблюючі клізми (олійна, гіпертонічна, емульсійна) застосовують при стійких закрепах і неефективності очисної клізми, у перші дні після операцій на органах черевної порожнини і після родів.
Олійні клізми призначають при стійких закрепах і при запальних процесах прямої кишки. Для олійних клізм вжива-ють рослинні олії (соняшникову, конопляну або вазелінову). Підігріту до 37—38 °С олію в кількості 50—150 мл повільно вводять у пряму кишку за допомогою гумового балона або шприца Жане через газовідвідну трубку, встановлену в киш-ку на глибину 10—15 см. Після введення олії, щоб вона не витікала, хворий має деякий час полежати. Тому такі клізми краще робити ввечері. Звільняються кишки переважно через 10—12 год.
Гіпертонічні клізми застосовують для посилення перис-тальтики кишок при динамічній (післяопераційній) не-прохідності. Протипоказана гіпертонічна клізма при гострих запальних і/виразкових процесах у нижніх відділах товстої кишки, тріщинах у ділянці анального отвору. Для гіпер-тонічної клізми використовують 10 % розчин натрію хлориду, 20—30 % розчин магнію або натрію сульфату. Гіпертонічні розчини вводять у пряму кишку підігрітими до 37—38 °С в кількості 100—200 мл за допомогою гумового балона або шприца Жане через газовідвідну трубку. Бажано, щоб хворий затримав дефекацію після клізми протягом 20— 30 хв.
Емульсійні клізми теж мають послаблюючу дію. Емуль-сію готують з 2 склянок настою ромашки, жовтка одного яйця, 1 чайної ложки натрію гідрокарбонату, 2 ложок ва-зелінової олії або гліцерину. Можна розчинити 2 столові ложки риб'ячого жиру в 100—150 мл води. В кількості 50—100—150 мл при температурі 37—38 °С емульсію вво-дять у пряму кишку за допомогою грушевидного балона. Медикаментозні клізми служать для введення в пряму кишку деяких лікарських препаратів. Розрізняють клізми місцевої і загальної дії. Клізми місцевої дії (лікувальні мікро-клізми) мають протизапальну та обволікаючу дію. їх засто-совують при запальних процесах у прямій кишці. До клізм місцевої дії належать олійні (30—50 мл теплої оливкової олії), крохмальні (5 г крохмалю розводять у 100 мл холодної води і, помішуючи, додають 100 мл окропу). Як лікарські препарати використовують настій ромашки (5 столових ло-жок висушених квіток ромашки заливають 1 л окропу, настоюють 2 год. і проціджують через марлю).
За 30—40 хв. до введення лікарських препаратів роблять очисну клізму. Для проведення лікувальної мікроклізми необхідно підготувати: гумовий грушевидний балон або шприц Жане, газовідвідну трубку, вазелін, 50—150 мл (максимальна кількість — 200 мл) лікувального розчину, підігрітого до температури 37—38 °С.
Хворий лягає на крайтапчана, накритого клейонкою, на лівий бік із зігнутими й підтягнутими до живота ногами. Газовідвідну трубку змащують вазеліном. Розсунувши сідниці, повільно вводять у пряму кишку газовідвідну трубку на глибину 10—15 см. Під'єднують до трубки грушевидний балон або шприц Жане з теплим лікувальним розчином і повільно, малими порціями під невеликим тиском вводять розчин у пряму кишку. Потім, підтримуючи і стискаючи зовнішній кінець трубки, щоб запобігти витіканню з неї рідини, знімають шприц, насмоктують у нього повітря, знову з'єднують з газовідвідною трубкою і, щоб проштовхнути рідину, яка в ній залишилась, натискують на поршень шпри-ца. Газовідвідну трубку виймають. Після клізми хворий повинен полежати не менш як 1 год. Газовідвідну трубку після використання дезинфікують, а балон промивають га-рячою водою з натрію гідрокарбонатом і кип'ятять.
Медикаментозні клізми загальної дії використовують у випадках, коли не можна ввести ліки через рот або парен-терально. При цьому способі введення ліки швидко всмок-туються в кров через гемороїдальні вени, обминаючи печінку. Для загальної дії на організм невеликі об'єми ліків (до 200 мл) можна вводити в лікувальних мікроклізмах. Наприклад, препарати хлоралгідрату (1 г препарату розво-дять у 25 мл дистильованої води чи молока і додають 25 г крохмалю) застосовують при судомах та різкому збудженні хворого.
Лікувальні розчини об'ємом 1—2 л вводять крапельним способом. При цьому слід пам'ятати, що в нижньому відділі товстої кишки всмоктується вода, ізотонічний розчин натрію хлориду, розчини глюкози та розчинені в них ліки, а також спирт і частково білки та амінокислоти.
За 30—40 хв. до проведення крапельної клізми роблять очисну клізму. Система для крапельної клізми складається з кухля Есмарха, двох гумових трубок, з'єднаних крапель-ницею, скляного перехідника і товстого гумового зонда. На гумовій трубці вище від крапельниці укріплюють гвинтовий затискач, за допомогою якого регулюють швидкість надход-ження розчину в кишку. Для виконання маніпуляції не-обхідний також лікувальний розчин (до 3 л на добу), піді-грітий до температури 38—40°С, вазелін, штатив, грілка.
У кухоль Есмарха наливають теплий лікувальний розчин. Кухоль підвішують на штативі на висоті 1 м над рівнем ліжка. Щоб розчин залишався теплим, кухоль Есмарха обгортають ватним чохлом або прикріплюють до його задньої стінки грілку.
Хворого вкладають у зручне положення (на лівому боці або на спині). Відкривши гвинтовий затискач, заповнюють систему розчином, затискач закривають. Розвівши сідниці хворого, обережно вводять у пряму кишку змащений ва-зеліном зонд на глибину 20—25 см. Затискачем регулюють частоту