КЛІНІЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ

Розпитування Бесіда з хворим допомагає в розумінні його особистості: з'ясовує не тільки особливості його професійної діяльності, звичок і уподобань, куль-турного рівня і соціального стану, але і реакцію на хворобу, соціальні, сімейні та інші проблеми, що виникли у зв'язку із захворюванням.

Загальні відомості про хворого (prefatio) Вік обстежуваного важли-во знати, щоб зіставити його з виглядом хворого. Моложавий вигляд хворо-го може свідчити про ендокринну патологію чи вроджену ваду серця. Якщо хворий виглядає старшим за паспортний вік, це може свідчити про перене-сені важкі захворювання чи передчасне старіння (прогерія) Вік хворого може допомогти у визначенні причини захворювання Для прикладу недо-статність клапанів аорти, виявлена у молодому віці, найчастіше є ревматич-ної етіології, у віці 40-50 років - сифілітичного, а у хворих старших 50 років - атеросклеротичного походження

Одна і та ж скарга хворого може бути ознакою різних захворювань, залежно від віку обстежуваного Біль у ділянці серця у молодих людей може бути ознакою міокардиту чи нейроциркулярної дистонії, а в осіб стар-шого віку - ішемічної хвороби серця Перебіг захворювання також може залежати від віку пневмонія більш важко перебігає в осіб похилого віку, а цукровий діабет швидше прогресує у молодих.

Професію і місце роботи хворого важливо з'ясовувати тому, що є захво-рювання, пов'язані з впливом шкідливих професійних факторів - професійні хвороби (вібраційна хвороба, силікоз, антракоз). Місце проживання хворого може мати значення у виникненні ендеміч-них захворювань, пов'язаних з геобіохімічними особливостями місцевості (ендемічний зоб при нестачі йоду, флюороз при надлишку фтору)

Певне діагностичне значення має стать. Рак легень, виразкова хвороба, гемахроматоз, подагра частіше виявляються у чоловіків, а жовчнокам'яна хвороба, пієлонефрит, залізодефіцитна анемія - у жінок

Опитування за системами органів (status praesens subjectiuus). При опитуванні хворого важливі для діагностики симптоми чи ознаки мо-жуть бути незгаданими ним з тих чи інших причин. Тому хворому задають запитання про порушення функцій усіх систем. У зв'язку із взаємозв'язком систем порушення однієї з них веде до порушення функцій інших органів і систем. Хворого опитують про неприємні відчуття, які б вказували на ура-ження серцево-судинної системи, органів дихання, травної і сечовидільної систем, локомоторного апарату, нервової системи. Таке розпитування необ-хідне з огляду на те, що прояви нинішнього захворювання можуть бути наслідком хронічного захворювання, до якого хворий у певній мірі звик. Для прикладу виникнення болю в правому підребер'ї може бути не тільки озна-кою ураження органів травлення, але і ознакою хронічної недостатності кровообігу у хворого з мітральними вадами чи легеневим серцем. Крім того, є захворювання, які проявляються ознаками ураження різних систем: захво-рювання сполучної тканини.

Історія життя (anamnesis vitae). Відомості про життя хворого є його медичною біографією, яка описує умови його дитинства, зрілого віку. Почина-ють розпитувати із загальнобіографічних відомостей де і в якій сім'ї народив-ся хворий У педіатричній практиці деталізують вік батьків при народженні дитини, чи вчасні були пологи, яким було харчування дитини, коли почав ходи-ти, говорити. При обстеженні терапевтичних хворих задають більш загальні питання, які стосуються місцевості проживання, матеріально-побутових умов і сімейних обставин. Запитують, чи не відставав від своїх ровесників у фізично-му та інтелектуальному розвитку, у якому віці пішов до школи і як давалось навчання, заняття фізкультурою. Важливим є початок трудової діяльності (у підлітковому чи зрілому віці), простежують усі види роботи з огляду на мож-ливість шкідливих професійних впливів - професійний маршрут хворого. При цьому звертають увагу на роботу в умовах впливу шуму, вібрації, запилення повітря, контакт з хімічними речовинами, переохолодження, роботу на відкри-тому повітрі, змінний чи вахтовий характер роботи. Слід уточнити відомості про проживання на радіаційне забрудненій території та участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Певне значення мають житлово-по-бутові умови (облаштований особняк, ізольована квартира, гуртожиток). Уточ-нюють режим харчування: чи є воно достатньо збалансованим, чи харчувався хворий у домашніх умовах, чи в закладах громадського харчування, чи не є прихильником вегетаріанста, роздільного харчування. Всі ці фактори можуть мати значення у виникненні захворювань органів травлення чи обміну речо-вин, створенні умов для зниження опірності організму

Обов'язково слід запитати, чи не хворів на жовтяницю, малярію, туберкульоз, зважаючи на те, що ці захворювання можуть залишити після себе стійкі зміни структури органа і функції системи. В епідемічний період завжди запитують про контакт з інфекційними хворими. Звертають увагу на наявність факторів ризику ВІЛ-інфекції невпорядковане статеве життя, повторні гемотрансфузії, оперативні втручання, проживання в епідеміологічно небезпеч-них регіонах, вживання ін'єкційних наркотичних засобів

При опитуванні необхідно звернути увагу на дрібниці, не варті уваги з точки зору хворого, або деталі, які легко забуваються, особливо, людьми похилого віку. Такими є травми без важких наслідків, невеликі оперативні втручання з приводу ніби доброякісних пухлин, постійне вживання ліків

Сімейний анамнез. Запитують про час настання статевої зрілості. У жінок запитують про тривалість і періодичність місячних, вік, у якому встановилась менопауза, наявність ознак клімактеричного періоду, кількість вагітностей, пологів, їх перебіг.

Огляд проводять при денному освітленні (штучне освітлення маскує жовтяницю). Крім огляду при прямому освітленні, хворого оглядають при боковому освітленні, що дозволяє легше виявити окремі ознаки (пульсацію судин, верхівковий поштовх, перистальтичні рухи кишечника). Послідовно оголюючи хворого, оглядають усі частини тіла. Така методика попереджує діагностичні помилки, що виникають, якщо оглядають лише ділянку, про захворювання якої, грунтуючись на бесіді з хворим, думає лікар. Всі виявлені при огляді ознаки записують в історію хвороби.

При огляді шкіри