Культуральне обстеження. Незважаючи на складність виконання й необхідність певного часу для отримання результату, виділення етіологічного агента за допомогою культивування на штучних живильних середовищах, у культурах тканин чи в експериментах на тваринах є найінформативнішим методом. Проте діагностична цінність досліджуваного методом посіву матеріалу залежить значною мірою від того, чи не був він забруднений під час забору супутньою мікробною флорою і чи був він доставлений до лабораторії з дотриманням умов, що гарантують виживання нестійких мікроорганізмів.

Забір матеріалу. У тих випадках, коли матеріал для дослід-ження отримують із закритих глибоких вогнищ, ділянку шкіри, де проводять черезшкірну аспірацію матеріалу голкою, необхідно спочатку обробити 70 % етиловим спиртом, а потім продезінфікувати 2 % розчином йоду. Спочатку йодний розчин наносять у точку, з якої буде проводитись аспірація, а потім концентричними рухами — навколо цієї точки. Дезінфекційний агент повинен діяти 1—2 хв. до аспірації. Усі маніпуляції необхід-но проводити продезінфікованими руками або у гумових рукавичках. Якщо перша спроба виявилася невдалою, то наступні необхідно проводити, використовуючи нові голки, через нову, попередньо продезінфіковану ділянку шкіри. Щоб уникнути алергійної реакції, після завершення маніпуляції йод видаляють за допомогою спирту. Якщо матеріал для посіву забирається з постійно діючої канюлі, ділянка забору матеріалу дезінфікується аналогічним чином.

Коли матеріал необхідно отримати з рани, що дренується, матки, синуса, вихідний отвір необхідно ретельно очистити й продезінфікувати описаним вище способом, а потім стерильний внутрішньовенний катетер або трубку ввести якнайглибше і стерильним шприцом відсмоктати через неї матеріал, що підлягає дослідженню. Із відкритих ділянок матеріал можна отримати шляхом біопсії, аспірації з краю вогнища або шляхом забору його тампоном із поверхні. У двох перших випадках рану необхідно обробити способом, описаним для забору з глибоких закритих вогнищ. Для забору матеріалу тампоном поверхню відкритого ранового вогнища обробляють тільки стерильним ізотонічним розчином натрію хлориду для видалення ранового детриту і сапрофітної флори.

Транспортування. Усі матеріали, що підлягають мікро-біологічному дослідженню методом посіву, мають бути достав-лені до лабораторії якнайшвидше, бажано протягом 1 год. Подовження зазначеного терміну може призвести до загибелі вибагливих мікроорганізмів, прискореного розмноження супутньої флори, зміни кількості наявних у матеріалі бактерій, якщо не будуть вжиті спеціальні заходи, спрямовані на подолання цих небажаних процесів. Особливо важливе приско-рене транспортування в разі дослідження крові, тканинних рідин й ексудатів, у яких можуть бути патогенні мікроорганізми роду Neisseria або анаероби. Контейнер для матеріалів має бути чистим, стерильним (за винятком посуду для фекалій) і відповідним способом позначеним. Секрети органів дихання, сеча, великі шматки тканин і великі об'єми рідин можна безпечно транспортувати в пластикових контейнерах із герметичними кришками. Аспірати зручно й безпечно транспортувати в тому самому шприці, за допомогою якого здійснювався їхній забір, за умови, що все повітря з нього видалене і голка захищена стерильним ковпачком. Анаеробні мікроорганізми теж слід транспортувати в ємкості, з якої вида-лене повітря. При цьому важливо переконатися, що індикатор, який у ній знаходиться, залишається безколірним (рожевий або голубий колір указує на наявність кисню і дозволяє припус-тити, що ємкість не придатна для транспортування матеріалу). Невеликі шматочки тканини (розміром менші за 1см2) найкраще транспортувати в стерильній пробірці з гумовим корком, із якої видалене повітря. Після того, як перевірено стан індика-тора, пробірку встановлюють у вертикальному положенні, щоб звести до мінімуму втрату тяжкого інертного газу, знімають корок, поміщають матеріал у пробірку і закривають.

Мазки, які підлягають дослідженню на в-гемолітичні стрепто-коки групи А, можна транспортувати в сухій стерильній пробір-ці. Усі інші мазки слід розміщувати в будь-якому наявному транспортному середовищі. Ці середовища запобігають як висихан-ню мікроорганізмів, що містяться на тампоні, так і прискоре-ному розмноженню невибагливих мікроорганізмів за рахунок пригнічення вибагливіших. Для транспортування матеріалів, що підлягають дослідженню на наявність анаеробної мікро-флори, є спеціальні транспортні контейнери, тому використання мазків для виділення таких мікроорганізмів не бажане.

Культуральне дослідження матеріалу. Для посіву на живильні середовища використовують кров (гемокультура) при сепсисі, тифо-паратифозних захворюваннях, чумі, сибірці, сальмо-нельозі; кал (копрокультура) при шигельозі; сечу (урино-культура), блювотні маси при сальмонельозі та інших харчових бактеріальних отруєннях; матеріал із глотки при дифтерії, кашлюку, менінгококовій хворобі; спинномозкову рідину при менінгіті, лептоспірозі; пунктат з бубонів при чумі, туляремії;

виділення з виразок при сибірці.

Взяття крові з метою виготовлення мазка і великої краплі для паризископії.

№п/п | Операції | Зміст

1 | Вибір необхідного інструменту і матеріалу | Товста ін’єкційна голка, спирт,... стерильні ватні кульки, знежирені стекла (предметні)

2 | Надання хворому зручного положення | Хворого саджають на стілець проти світла

3 | Підготовка хворого | Шкіру на місці нігтьового фаланга ІV пальця обробляють спиртом і осушують сухою ватною кулькою.

4 | Отримання крові з пальця | Стерильною товстою ін’єкційною голкою проколюємо шкіру. Якщо кров йде погано, руку потрібно опустити донизу (видавлювати краплю не можна)

5 | Приготування великої краплі | Першу краплю крові із пальця стирають сухою кулькою, ледь торкатися сухим знежиреним склом в 2-3 місцях і розтирають краєм другого скла кожний із отриманих відбитків круговими рухами до того часу, поки діаметр крапель не досягне 10-15 мм.

6 | Виготовлення тонкого мазка крові | До крові, яка з’явилася торкаються поверхнею предметного скла, так щоб крапля опинилася на відстані 1,5-5 см. від його вузького краю . Потім скло перевертають краплею вверх і беруть у ліву руку. Правою рукою встановлюють шліфувальне скло під кутом 450 до першого з