З метою запобігання післяопераційним легеневим ускладненням, реф-лекторно-больовому щадінню операційної рани, парезу шлунка і кишок хворі повинні виконувати статичні та динамічні дихальні вправи. Особ-ливе значення мають вправи, що посилюють участь у диханні діафрагми. Ці вправи треба призначити якомога раніше після операції, повторюючи їх у повільному темпі по 4—5 разів протягом 1 хв через кожні 15— 20 хв за індивідуальними завданнями.

У ранній післяопераційний період необхідно навчити хворих безболіс-но видаляти мокротиння. Для цього хворий повинен зробити глибокий вдих через ніс і, підтримуючи передню черевну стінку руками, виконати посилений поштовхоподібний видих.

Індивідуалізовану і самостійну ЛГ призначають через 1—2 год після операції, виконаної під місцевою анестезією, або через 2—3 год після операції під наркозом.

Післяопераційну ЛГ повторюють 3—4 рази на добу по 5—7 хв. Впра-ви ЛГ виконують у повільному темпі з частим використанням дихальних вправ. Співвідношення загальнозміцнювальних і дихальних вправ змі-нюється з поліпшенням стану хворих (1 : 1, 2: 1, 3 : 1).

З метою запобігти застійним явищам у черевній порожнині, стимулю-вати відходження газів та не допустити рефлекторної затримки сечі ко-рисно призначати вправи для напруження та послаблення м'язів проме-жини за індивідуальним завданням у положенні лежачи на спині або на боці з приведеними до живота ногами.

Показання до призначення режиму та його тривалість (за умови від-сутності загальних протипоказань): 1-ща—3-тя доба після апендектомії з приводу простого апендициту; 1-ша—5-та доба після радикального трижорозтину; 1-ша—4-та доба після резекції шлунка, гастроентеростомії, дренуючих операцій; 1-ша—3-тя доба після ушивання проривної ви-разки шлунка, панкреатиту; 1-ша — 6-та доба після видалення жовчного міхура, нирки, селезінки.

Режим № 3 — напівліжковий (палатний)

Завдання режиму. Сприяти підвищенню нервово-м'язового та емо-ційного тонусу, розвитку або швидкому відновленню адаптації серцево-судинної, дихальної систем і всього організму хворого до помірного фізичного навантаження. Сприяти швидкому відновленню життєво важливих функцій (кровообігу, дихання, травлення, обміну речовин). Стимулю-вати загальний та місцевий обмін речовин, сприяти поліпшенню окислювально-відновних процесів, усуненню післяопераційного ацидозу, посиленню процесів регенерації у зоні оперативного втручання. Сприяти зміцненню м'язів передньої черевної стінки, відновленню або поліпшен-ню функції органів травлення, усуненню застійних явищ у легенях, орга-нах черевної порожнини, малого тазу тощо. Сприяти швидшому клініч-ному і функціональному одужанню хворого після операції.

Зміст режиму. Перебування у положенні сидячи до 50 % денного часу, самостійне ходіння по палаті, коридорі та до їдальні. Гігієнічну гімнастику виконують переважно у положенні лежачи та сидячи з ви-користанням активних рухів кінцівок повної амплітуди, вправ для м'язів тулуба з обмеженою амплітудою у повільному темпі.

Індивідуальні та групові процедури ЛГ проводять інструктор або методист ЛФК, самостійні заняття — за індивідуальними комплексами ЛГ. Тривалість процедур 7—12 хв 2—3 рази на день. Темп рухів помір-ний та середній.

Дозована ходьба (прогулянка коридором, влітку — на свіжому повіт-рі, 100—150 м пройти за 4—5 хв).

Ігри: настільні та малорухливі. Елементи трудотерапії. Повітряні ванни від 5 до 20 хв. Водні процедури у вигляді обтирання водою ін-диферентної та кімнатної температури.

Показання до призначення режиму та його тривалість: 2-га — 5-та до-ба після апендектомії без післяопераційних ускладнень, 4—6-та доба після радикального грижорозтину; 3-тя — 10-та доба після резекції шлун-ка, ушивання проривної виразки шлунка або дванадцятипалої кишки, холецистектомії, нефректомії, спленектомії, операції на кишках.

Режим № 4 — вільний

Завдання режиму. Головне завдання передопераційного (підготовчо-го) періоду—сприяти нормалізації фізіологічних процесів організму до меж, можливих за наявності основного хірургічного захворювання. Під-вищити нервово-м'язовий, емоційний тонус 1 реактивність організму, поліпшити функціональний стан серцево-судинної, травної, дихальної си-стем та ін. (відповідно до клінічних показників). Протидіяти негатив-ному впливу «пасивного» лікарняного режиму.

Головне завдання післяопераційного (перехідного від стаціонарного до амбулаторного і тренуючого) періоду — сприяти найшвидшому та най-повнішому клінічному і функціональному одужанню, дальшому поліп-шенню адаптації серцево-судинної, дихальної та інших систем до помір-но зростаючого фізичного навантаження побутового характеру з метою зміцнення організму та швидкого відновлення працездатності.

Зміст режиму. Перебування у положенні сидячи чи стоячи понад 50 % денного часу. Гігієнічна гімнастика індивідуальним і груповим ме-тодами. Тривалість 10—15 хв. Процедури ЛГ індивідуальні та групові у палаті, кабінеті ЛФК, на свіжому повітрі. Вправи ЛГ виконуються у

різних в. п. (лежачи, сидячи чи стоячи) у помірному і середньому тем-пах. Тривалість процедур 15—20 хв 2—3 рази на добу. У разі розпитку атонії кишок використовують масаж живота (виключаючи ділянку опера-тивного втручання), хворих навчають самомасажу живота руками, теніс-ним м'ячем. Ходьба у повільному і середньому темпі у межах 2—3 по-верхів, тривалістю 20—ЗО хв, 2—3 рази на добу. Ігри: настільні та мало-рухливі. Рухливі ігри з елементами спортивного характеру дозволяють тільки після повного клінічного одужання. Повітряні ванни тривалістю від 20 хв до 2 год. Водні процедури: обтирання, обливання зі знижен-ням температури до кімнатної. Сонячні ванни — від 5 до 10 хв.

Показання до призначення режиму та його тривалість: 6-та — 8-ма і наступна доба після апендектомії, 10—12-та і наступна доба після ре-зекції шлунка, ушивання проривної виразки, радикального грижорозти-ну; 12—15-та доба після операції на кишках, після резекції шлунка у слабких хворих, холецистектомії та інших великих операцій з ускладне-ним перебігом післяопераційного періоду.

Протипоказання до призначення ЛФК в абдомінальній хірургії, У пе-редопераційний період ЛФК не призначають хворим у важкому стані, зумовленому головним і супутнім захворюваннями, у разі загрози крово-течі, септичного стану, підозри на перфорацію виразки шлунка чи два-надцятипалої кишки та апендиксу, жовчного міхура; за наявності апендикулярного гнояка,